Справа: № 810/4436/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.,
Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
Іменем України
20 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
при секретарі: Хмарській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол - С», Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол - С» до Київської митниці Державної фіскальної служби України, терті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, Державна казначейська служба України про визнання протиправними рішень та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол - С» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач) у якому просило:
- визнати протиправними Лист (Рішення) №3355/4/10-70-25-47 від 17.04.2015 та бездіяльність Київської митниці ДФС щодо повернення ТОВ «Текссол - С» надмірно сплачених митних та інших платежів у розмірі 191 415,10 грн. відповідно до заяви ТОВ «Текссол - С» до Київської митниці ДФС (щодо здійснення реалізації права власності на надмірно сплачений податок на додану вартість) за вих. №1703 від 17.03.2015 (вх. №4781/47 від 17.03.2015 відповідно до загального відділу Київської митниці ДФС), а Лист (Рішення) Київської митниці ДФС №3355/4/10-70-25-47 від 17.04.2015 - скасувати;
- зобов'язати Київську митницю ДФС видати подання-висновок про повернення ТОВ «Текссол - С» надмірно сплачених митних та інших платежів у розмірі 191 415,10 грн. для його пред'явлення в територіальні органи Державної казначейської служби України;
- відшкодувати з державного бюджету України на користь ТОВ «Текссол - С» шкоду у вигляді інфляційних втрат у розмірі 36 637,46 грн. від несвоєчасного повернення ТОВ «Текссол - С» надмірно сплачених та інших платежів у розмірі 191 415,10 грн. для подальших розрахунків у якості авансових платежів (передоплати) або грошової застави на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України здійснити безспірне списання коштів у розмірі 36 637,46 грн. з рахунку, на якому обліковуються кошти державного бюджету України на відшкодування шкоди, завданої фізичним чи юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами (з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників позивача та відповідача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.11.2013 Київською митницею ДФС України було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 07.11.2013 №125110000/2013/010247/2.
На підставі ч.7 ст. 55 Митного кодексу України ТОВ «Текссол - С» здійснило заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію за митними деклараціями від 07.11.2013 №125110000/2013/342514, від 18.11.2013 №125110000/2013/343245 та від 25.11.2013 №125110000/2013/343982.
Загальний розмір податку на додану вартість за вищевказаними митними деклараціями становить 191 415,10 грн.
В той же час позивач, не погодившись з прийнятим митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014, у справі №810/2374/14 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 07.11.2013 №125110000/2013/010247/2.
Ухвалою від 08.12.2014 Вищий адміністративний суд України відмовив Київській митниці ДФС України у відкритті касаційного провадження.
17.03.2015 позивач подав до загального відділу Київської міської митниці ДФС заяву від 17.03.2015 №1703, в якій просив вжити заходи щодо не допущення порушення права власності ТОВ «Текссол-С», шляхом здійснення дій (прийняти висновок) щодо повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість за митними деклараціями від 07.11.2013 №125110000/2013/342514, від 18.11.2013 №125110000/2013/343245, від 25.11.2013 №125110000/2013/343982.
Листом від 17.04.2015 №3355/4/10-70-25-47 Київською міською митницею ДФС на вказану заяву надано відповідь, в якій останнім зазначено про відсутність підстав для повернення коштів позивачу в розмірі 191 415,10 грн.
Не погоджуючись з діями відповідача та прийнятим рішенням (у вигляді листа), ТОВ «Текссол-С» звернулось до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС щодо повернення ТОВ «Текссол-С» надмірно сплачених митних та інших платежів у розмірі 191 415,10 грн., відповідно до заяви ТОВ «Текссол-С» до Київської митниці ДФС (щодо здійснення реалізації права власності на надмірно сплачений податок на додану вартість) за вих. №1703 від 17.03.2015 (вих. №4781/47 від 17.03.2015 відповідно до загального відділу Київської митниці ДФС), підлягає задоволенню. В решті позовних вимог необхідно відмовити.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014, у справі №810/2374/14 адміністративний позов ТОВ «Текссол-С» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості від 07.11.2013 №125110000/2013/010247/2.
Ухвалою від 08.12.2014 Вищим адміністративним судом України відмовлено митному органу у відкритті касаційного провадження.
Вищезазначені рішення судів містяться в матеріалах справи та досліджені колегією суддів апеляційної інстанції в повному обсязі (а.с.34-43).
На підставі вищезазначених рішень судів, які вступили в законну силу, позивач скористався своїм правом і подав до митного органу заяву від 17.03.2015 №1703 про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість за митними деклараціями від 07.11.2013 №125110000/2013/342514, від 18.11.2013 №125110000/2013/343245, від 25.11.2013 №125110000/2013/343982.
Листом від 17.04.2015 №3355/4/10-70-25-47 Київською міською митницею ДФС на вказану заяву надано відповідь, в якій останнім зазначено про відсутність підстав для повернення коштів позивачу в розмірі 191 415,10 грн.
Також у зазначеному листі, митницею вказано, що спочатку позивач повинен звернутися до Головного управління ДФС з вимогою проведення перевірки відомостей для встановлення факту надміру сплачених коштів.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені доводи митного органу безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Так, Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 №1097/14364 (далі по тексту - Порядок повернення) визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.
Відповідно до абзаців 1 і 2 п. 1, п. 2-4 розділу ІІІ Порядку повернення, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі по тексту - відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
За пунктами 2 і 3 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів,контроль за справлення яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 №1095/14362 (далі по тексту - Порядок взаємодії) повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі Висновку про повернення.
Зазначений Висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Згідно із п. 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
При цьому виходячи зі змісту п. 11 Порядку повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.
Таким чином, за наявності рішень судів, якими визнано протиправними та скасовано спірні рішення митниці про коригування митної вартості товарів та заяви товариства, поданої до митниці у встановленому порядку, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище порядком, а тому така бездіяльність митного органу є протиправною.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 03.11.2015 року у справі №826/1661/14.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «Текссол - С» суму надмірно сплаченого ПДВ та ввізного мита у розмірі 191 415,10 грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 162 КАС України. Відповідно до п. 2 ч.1 цієї норми у разі задоволення адміністративного позову суд може, зокрема, прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Проте, такий спосіб захисту може бути застосований лише тоді, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати норми закону, які відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії, з урахуванням встановлених судом обставин.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2014 К/800/21944/14.
В даному випадку, для належного захисту прав позивача, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність зобов'язати Київську митницю ДФС України прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «Текссол - С» суми надмірно сплаченого ПДВ та ввізного мита в розмірі 191 415,10 грн. та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві, оскільки такі дії чітко визначена Законом.
Між тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо заявленого розміру шкоди у вигляді інфляційних втрат, а також відсутні докази, які б підтверджували заявлений розмір шкоди.
На підтвердження позовної вимоги про відшкодування понесених інфляційних втрат у розмірі 36 637,46 грн. позивачем надано лише роздруківку з мережі Інтернет щодо індексів споживчих цін на товари та послуги у 2015 році, зокрема, на продукти харчування та безалкогольні напої.
Зазначені докази не відповідають нормам статей 69-70 КАС України, а тому не можуть бути взяті судом апеляційної інстанції до уваги.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в даному випадку, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції посилання митного органу, що митна вартість, заявлена позивачем, залишається невизнаною, оскільки на даний час не існує судового рішення чи будь-якого іншого документа щодо визнання рівня митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 встановлені обставини щодо надмірно сплаченого ПДВ та ввізного мита у розмірі 191 415,10 грн. не підлягають доказуванню в даній справі, а протиправність рішень Київської митниці ДФС України встановлена в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2013 К/800/4084/13.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянтів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Текссол - С» сплачено судовий збір в розмірі: 4 089,23 грн. - за подачу адміністративного позову та 4 498,15 грн. - за подачу апеляційної скарги. Тобто, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 8 587, 38 грн. (4 089,23 грн. + 4 498,15 грн. = 8 587, 38 грн.)
Між тим, як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено три позовні вимоги, з яких судом апеляційної інстанції задоволено лише одну. Таким чином, поверненню понесених судових витрат на користь ТОВ «Текссол - С» підлягає сума в розмірі 2 862,46 грн. (8 587,38 грн. : 3 = 2 862,46 грн.).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Текссол - С» задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол - С» та Київської митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол - С» до Київської митниці Державної фіскальної служби України, терті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, Державна казначейська служба України про визнання протиправними рішень та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Київської митниці Державної фіскальної служби України щодо нерозгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол - С» від 17.03.2015 (вих.1703; вх.4781/47 від 17.03.2015).
Зобов'язати Київську митницю Державної фіскальної служби України прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Текссол - С» сум надмірно сплаченого ПДВ та ввізного мита та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол - С» судові витрати в розмірі 2 862,46 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Карпушова О.В.
Епель О.В.