Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" квітня 2016 р.Справа № 922/765/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровою Т.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Борошно Покровське", м. Чугуїв
до Дослідного господарства "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ с. Гонтарівка, с. Гонтарівка
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 за дов. №153 від 11.04.16 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Борошно Покровське", м. Чугуїв, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Державного підприємства "Дослідне Господарство "Гонтарівка", с. Гонтарівка, в якому просить суд визнати недійсним п.7.1. та п.7.3. договору купівлі-продажу №1-24/11 , укладеного між сторонами даного спору 24.11.2015р. , посилаючись на ст. 549 ЦК України , ст.61 Конституції України.
Ухвалою господарського суду від 21.03.2016 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.03.2016р. о 12:30 год.
У зв'язку із неявкою у судове засідання 29.03.2016р. представників сторін, розгляд справи було відкладено на 11.04.2016р. об 11:30 год.
11.04.2016р. через канцелярію суду від представника позивача супровідним листом надійшли витребувані судом документи разом з уточненням до позовної заяви (вх.№11769).
11.04.2016р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 13.04.2016р. 12:00 год.
Представник позивача у судове засідання 13.04.2016 р. не з'явився, проте через канцелярію господарського суду надав клопотання (вх.№12250 від 12.04.2016р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату разом з заявою про зміну предмету позову в якому позивач просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу №1-24/11 від 24.11.2015 року укладеного між сторонами спору.
Враховуючи клопотання позивача, розгляд справи було відкладено судом на 21.04.2016 р. об 11:30 год.
Представник позивача у судове засідання повторно не з'явився, свого повноважного представника не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищенаведене та те, що позивач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Суд, розглянувши надану позивачем заяву про уточнення позовних вимог (вх.№11769 від 11.04.2016р.), яка за своїм правовим змістом є фактично заявою про зміну предмету позову, а також розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову (вх.№12250 від 12.04.2016р.) відмовляє у їх прийнятті до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Між тим, п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в уточненій заяві та заяві про зміну предмету позову позивач одночасно змінює предмет та підстави позову, оскільки просить суд визнати недійсним укладений сторонами договір купівлі-продажу №1-24/11 від 24.11.2015р. послаючись на те, що даний договір підписаний неправомочною особою, що в свою чергу є підставою для його визнання недійсним в повному обсязі, проте як за первісними позовними вимогами позивач просив визнати недійсними тільки окремі пункти спірного договору посилаючь на їх невідповідність нормам чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у матеріалах справи недостатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Представник позивача у судове засідання 21.04.2016р. повторно не з'явився, свого повноважного представника не направив.
За таких обставин суд керується ст. 81 ГПК України. Відповідно п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищенаведене та те, що відсутність у судовому засіданні представника позивача унеможливлює всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи, тому суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов залишити без розгляду.
Суддя ОСОБА_2