Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" квітня 2016 р. Справа № 5023/3596/11
вх. № 3596/11
Суддя господарського суду: Добреля Н.С.
при секретарі судового засідання: Вознюк С.В.
розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на протиправні дії та Ленінського ВДВС ХМУЮ (вх.№82 від 16.03.2016 р.) по справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків
про про стягнення коштів
за участю:
заявника (стягувача) - ОСОБА_1
боржника (ФОП ОСОБА_2.)- не з'явився;
боржника (ФОП ОСОБА_3.) - не з'явився;
представника ДВС Ленінського ВДВС ХМУЮ - Бакицька О.П., за довіреністю № 1853/20-30 від 04.01.2016 року, Переведенцев А.Г., за довіреністю № 5514 від 28.03.2016 року;.
В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа № 5023/3596/11 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 13000 дол. США, що становить 103 870,00 грн. та про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 1 333,33 дол. США, що становить 10 653,30 грн. Державне мито в сумі 1145,23 грн. та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу позивач просив суд покласти на відповідачів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29 червня 2011 року у справі № 5023/3596/11 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61098, АДРЕСА_2, Свідоцтво держреєстрації НОМЕР_3, серія В03, видане Виконкомом Харківської міської ради 16.11.07р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61057, АДРЕСА_1, Свідоцтво держреєстрації НОМЕР_4, серія В00, видане Виконкомом Харківської міської ради 05.08.05, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість у розмірі 114 523,30 грн., 1 145,23грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
15.07.2011 року на виконання вищезазначеного рішення було видано відповідний наказ.
31.12.2015 року на адресу господарського суду Харківської області від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Харківської області від "29" червня 2011 р. по справі № 5023/3596/11.
04.01.2016 року справу № 5023/3596/11 було направлено до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
На адресу господарського суду Харківської області від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 05.02.2016 року надійшла скарга за вхідним №23 на дії державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2016 року вирішення питання про прийняття до розгляду скарги стягувача на дії державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ було відкладено до повернення матеріалів справи № 5023/3596/11 з Харківського апеляційного господарського суду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 р. у справі №5023/3596/11 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року у справі №523/3596/11 залишено без змін.
10.02.2016 року вищезазначена справа була повернута до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2016 року скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ (вх. № 23 від 05.02.2016 року) повернена заявникові без розгляду.
24.02.2016 року на адресу господарського суду Харківської області від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.2016 року по справі № 5023/3596/11.
29.02.2016 року справу № 5023/3596/11 було направлено до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 року у справі №5023/3596/11 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.2016 року по справі № 5023/3596/11 повернено без розгляду.
12.03.2016 року вищезазначена справа була повернута до господарського суду Харківської області.
16.03.2016 року на адресу господарського суду Харківської області від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла скарга (вх. № 82 від 16.03.2016 року) на протиправні дії та бездіяльність Ленінського ВДВС ХМУЮ у виконавчому провадженні № 45862871 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року по справі № 5023/3596/11, відповідно до якої скаржник просить суд: поновити скаржнику Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для оскарження протиправних дій та бездіяльності Ленінського ВДВС ХМУЮ у виконавчому провадженні № 45862871 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року по справі № 5023/3596/11; прийняти скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на протиправні дії та бездіяльність Ленінського ВДВС ХМУЮ у виконавчому провадженні № 45862871 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року по справі № 5023/3596/11 до розгляду; витребувати у Ленінського ВДВС ХМУЮ виконавче провадження № 45862871 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року по справі № 5023/3596/11, з метою дослідження і перевірки фактів, викладених у вищезазначеній скарзі; скасувати постанову Ленінського ВДВС ХМУЮ від 19.01.2016 року про повернення виконавчого документа; визнати протиправним та незаконним винесення та несвоєчасне направлення суду та сторонам виконавчого провадження постанови Ленінського ВДВС ХМУЮ від 19.01.2016 року про повернення виконавчого документа; визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність Ленінського ВДВС ХМУЮ.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2016 року клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження протиправних дій та бездіяльності Ленінського ВДВС ХМУЮ у виконавчому провадженні № 45862871 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року по справі № 5023/3596/11 - задоволено. Відновлено пропущений строк для оскарження протиправних дій та бездіяльності Ленінського ВДВС ХМУЮ у виконавчому провадженні № 45862871 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року по справі № 5023/3596/11. Прийнято скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до розгляду. Розгляд скарги призначено на "28" березня 2016 р. о 15:00.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 28.03.2016 року представник Ленінського ВДВС ХМУЮ надав клопотання про відкладення розгляду скарги (вх. № 10202/16) з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами скарги.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2016 року відкладено розгляд скарги на 11.04.2016 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 05.04.2016 року від заявника надійшов лист (вх. № 11229).
Через канцелярію господарського суду Харківської області 05.04.2016 року від заявника надійшла заява з поясненнями щодо строків подання скарги на дії державного виконавця (вх. № 11482).
Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.04.2016 року від заявника надійшло клопотання (вх. № 11890) щодо здійснення запиту до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України для встановлення дати належного та своєчасного виконання старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ Самойленко П.С. своїх обов'язків, які покладено особисто на нього згідно резолютивної частини ухвали від 24.11.2015 року судді Сватіков А.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України; встановлення дати належного та своєчасного виконання старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ Бакицькою О.П. і начальником ВДВС Карпенко В.О. своїх обов'язків, які покладено особисто на них щодо надсилання протягом 3 днів до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України; встановлення дати вперше отримання Державною прикордонною службою України ухвали сулу від 24.11.2015 року судді Сватікова А.В. про тимчасове обмеження особи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України. Також заявник просить суд відкласти розгляд скарги, для надання часу з метою ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.04.2016 року від представника Ленінського ВДВС ХМУЮ по Харківські області надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги (вх. №11947), у зв'язку із перебуванням представника Ленінського ВДВС ХМУЮ по Харківські області Переведенцева А.Г. на лікарняному, а представника Бакицької О.П. в іншому судовому засіданні.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.04.2016 року від представника Ленінського ВДВС ХМУЮ надійшов відзив на позов разом із копіями матеріалів справи виконавчого провадження № 45862871.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2016 року розгляд скарги було відкладено на 18.04.2016 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.04.2016 року від заявника надійшли письмові пояснення стосовно скарги (вх. №12212).
Через канцелярію господарського осуду Харківської області 15.04.2016 року заявник надав заперечення на відзив Ленінського ВДВС ХМУЮ (вх. № 12754).
Через канцелярію господарського осуду Харківської області 15.04.2016 року заявник надав письмові пояснення щодо строків подання скарги (вх. № 12755).
Через канцелярію господарського осуду Харківської області 18.04.2016 року заявник надав клопотання (вх. № 12901) щодо відкладення розгляду скарги, здійснення запиту до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України документів та витребування усіх матеріалів виконавчого провадження у Ленінського ВДВС ХМУЮ.
В судовому засіданні 18.04.2016 року було оголошено перерву до 19.04.2016 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.04.2016 року заявником було подано заяву про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
Враховуючи подання заявником вищезазначеної заяви, запис розгляду судової справи 19.04.2016 року здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме КП "Діловодство спеціалізованого суду".
Через канцелярію господарського суду Харківської області 19.04.2016 року заявник надав письмові пояснення стосовно скарги (вх. № 13185).
Заявник у судовому зсіданні 19.04.2016 року підтримав скаргу на бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ, просив суд її задовольнити, також підтримав клопотання про здійснення запиту до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України документів, витребування усіх матеріалів виконавчого провадження у Ленінського ВДВС ХМУЮ та відкладення розгляду скарги.
Представники Ленінського ВДВС ХМУЮ в судовому засіданні 19.04.2016 року проти скарги заперечували, просили суд в її задоволенні відмовити, також заперечували проти клопотань заявника про здійснення запиту до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України документів, витребування усіх матеріалів виконавчого провадження у Ленінського ВДВС ХМУЮ по Харківські області та відкладення розгляду скарги.
Представник боржника (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2) в судове засідання 19.04.2016 року не з'явився, пояснень стосовно скарги не надав.
Представник боржника (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3) в судове засідання 19.04.2016 року не з'явився, пояснень стосовно скарги не надав.
Суд, розглянувши клопотання заявника щодо здійснення запиту до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, зазначає наступне.
У відповідності до ст. 4 - 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В даному випадку, дослідивши матеріали скарги та клопотання заявника, суд дійшов висновку, що стягувачем не доведено обставини, що перешкоджають наданню самостійно останнім відповідних доказів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо відмови в задоволені відповідного клопотання.
Стосовно витребовування у Ленінського ВДВС ХМУЮ усіх матеріалів виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, разом із відзивом на скаргу, представником Ленінського ВДВС ХМУЮ було надано копії матеріалів виконавчого провадження № 45862871.
Крім того, у судовому засіданні 19.04.2016 року представник Ленінського ВДВС ХМУЮ пояснив, що ним надані усі документи, що стосуються вчинення виконавчих дій, а саме копії постанов, запитів, листування та докази на підтвердження направлення процесуальних документів заінтересованим особам.
Також, суд зазначає, що представником Ленінського ВДВС ХМУЮ було надано матеріали виконавчого провадження № 45862871, в той час як стягувач у своєму клопотанні зазначав про наявність інших документів, яких не було надано державним виконавцем, проте дані документи відносяться до інших виконавчих проваджень № 27992799 та ВП № 31699658, які відкривались раніше.
Із наданими матеріалами, заявник був ознайомлений, про що свідчить відмітка в матеріалах справи про ознайомлення від 13.04.2016 року.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги ст.38 ГПК України відповідно до якої, сторона яка подає відповідне клопотання про витребування доказів повинна обґрунтувати підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, а оскільки представник Ленінського ВДВС ХМУЮ у судовому засіданні пояснив, що ним надані усі документи, що стосуються вчинення виконавчих дій, суд дійшов висновку, що клопотання заявника про витребовування у Ленінського ВДВС ХМУЮ усіх матеріалів виконавчого провадження необґрунтоване та таке що не підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання заявника про відкладення розгляду скарги, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.
Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
В даному випадку, заявник в обґрунтування поданого клопотання посилається на необхідність ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.
Суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд скарги неодноразово відкладався для надання можливості заявнику ознайомитись із матеріалами справи та подання Ленінським ВДВС ХМУЮ матеріалів виконавчого провадження.
Як вже було зазначено копії матеріалів виконавчого провадження містяться в матеріалах справи та заявник був із ними ознайомлений.
В даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду скарги та винесення остаточної ухвали. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, відкладено розгляд скарги для надання можливості ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження, надати нові докази тощо). Проте, нових доказів заявником не надано та про можливість їх надання в майбутньому в клопотанні про відкладення скарги не зазначено.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання заявника про відкладення розгляду скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на протиправні дії та Ленінського ВДВС ХМУЮ (вх.№82 від 16.03.2016 р.), вислухавши пояснення стягувача та представників Ленінського ВДВС ХМУЮ, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги та заперечень проти неї, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2011 року стягувачем було подано до Ленінського ВДВС ХМУЮ наказ господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року, виданий на виконання рішення суду від 29.06.2011 року про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61098, АДРЕСА_2, Свідоцтво держреєстрації НОМЕР_3, серія В03, видане Виконкомом Харківської міської ради 16.11.07р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61057, АДРЕСА_1, Свідоцтво держреєстрації НОМЕР_4, серія В00, видане Виконкомом Харківської міської ради 05.08.05, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість у розмірі 114 523,30 грн., 1 145,23грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як зазначає представник Ленінського ВДВС ХМУЮ 04.08.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 27992799). 30.12.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачу. 10.02.2012 року вказаний вище виконавчий документ повторно був наданий на виконання до Ленінського ВДВС ХМУЮ (ВІІ № 31699658). 10.02.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 21.05.2014 року подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України було задоволено та вказану інформацію направлено до Державної прикордонної служби України.
24.09.2014 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що згідно інформаційної довідки боржник працює в ТОВ "АйТіФінанс", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська,2/6 кім. 314, що за територіальністю відноситься до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві.
Як вбачається з матеріалів справи 28.11.2014 року державним виконавцем відділу органу державної виконавчої служби Оболонського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
15.12.2014 року з ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві на адресу Ленінського ВДВС ХМУЮ надійшов пакет документів про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що надійшло повідомлення ТОВ "АйТіФінанс" про звільнення боржника з посади касира - операціоніста з 31.10.2014р.
22.12.2014 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ було винесено повторно постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено у порядку встановленому чинним законодавством України (ВП№ 45862871).
Державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ було здійснено відповідні запити до установ та організацій.
Відповідно до відповідей, копії яких містяться в матеріалах справи:
- з ДПС України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками, є відкриті рахунки:
17.02.2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до відповідного банку. Згідно відповіді банку, арешт на рахунки накладено, кошти для виконання постанови відсутні.
- з ПФ України про осіб-боржників, які отримують пенсії, інформація стосовно боржника відсутня;
- з ПФ України про осіб-боржників. які працюють за трудовими та цивільно- правовими договорами, про останнє місце роботи, інформація стосовно боржника відсутня;
- з БД "АМТ", за боржником зареєстрований автомобіль SUBARU IMPREZA WRX, ДНЗ НОМЕР_5:
17.02.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: накладено арешт на автомобіль SUBARU IMPREZA WRX, ДНЗ НОМЕР_5.
17.02.2015 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: автомобіля - SUBARU IMPREZA WRX, ДНЗ НОМЕР_5.
17.02.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: накладено арешт на все майно боржника.
17.02.2015 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з оголошення у розшук транспортного засобу боржника.
26.08.2015 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області, було скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21.05.2014 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2
24.11.2015 року повторне подання державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_8 задоволено, дана інформація була направлена до Державної прикордонної служби України.
25.12.2015 року на адресу Ленінського ВДВС ХМУЮ надійшов лист з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, в якому було зазначено про необхідність надіслання на адресу Головного центру для виконання копію належним чином оформленої та засвідченої ухвали, що підписана суддею, скріплена "мокрою" гербовою печаткою із зазначенням дати набрання законної сили та прошита.
Крім того, у зазначено листі вказано про те, що в органах охорони державного кордону Державної прикордонної служби України з 01.07.2015 року виконується ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 21.05.2015 року у цивільній справі № 642/4258/14-ц про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1., ухвалена за поданням старшого державного виконавця відділу ОСОБА_10, до виконання вимог зведеного виконавчого провадження № 31699658, з примусового виконання листа № 5023/3596/11 від 15.07.2011 року, виданого Господарським судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 115904,53 грн.
13.01.2016 року до Ленінського ВДВС ХМУІО надійшла заява боржника про залучення до матеріалів справи ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року, щодо прийняття апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 до провадження, клопотання боржника щодо відновлення строку задоволено, на підставі чого ОСОБА_2 просить закрити виконавче провадження у зв'язку з цією ухвалою (том 2, а.с. 105).
На виконання вищезазначеної заяви, 19.01.2016 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження на підставі ч. 5 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" та направлено сторонам виконавчого провадження (супровідний лист від 19.01.2016 року № 222/20-30).
Також, 19.01.2016 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа господарському суду Харківської області.
Вищезазначеною постановою було припинено дію арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Знято тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке накладено ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.05.2014 справа № 642/4258/14-ц та ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 24.11.2015 року справа № 642/9357/15-ц.
Копію зазначеної постанови направлено на адреси сторін виконавчого провадження, а наказ від 15.07.2011 року по справі № 5023/3596/11 господарському суду Харківської області.
Як зазначає представник Ленінського ВДВС ХМУЮ до відділу ОСОБА_1, з'явився 04.02.2016 року отримав постанову про повернення виконавчого документу на ній особисто зробив відмітку про отримання виконавчого документу та відповідної постанови, однак, з незрозумілих підстав у подальшому він її порвав та з'їв, у присутності співробітників відділу та інших осіб, які з'явилися на прийом до Ленінського ВДВС ХМУІО, про що було складено відповідний акт, який наявний в матеріалах справи.
Стягувач вважає бездіяльність Ленінського ВДВС ХМУЮ протиправною та дії щодо повернення наказу господарському суд Харківської області протиправними та незаконними, у зв'язку з чим просить суд:
По-перше, визнати протиправною бездіяльність органів державної виконавчої служби Ленінського ВДВС ХМУЮ щодо невиконання рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року.
По-друге, скасувати постанову Ленінського ВДВС ХМУЮ від 19.01.2016 року щодо повернення виконавчого документу господарському суду Харківської області та направити зазначену ухвалу Державній прикордонній службі України.
По-третє, визнати протиправними дії Ленінського ВДВС ХМУЮ щодо несвоєчасного направлення копії постанови від 19.01.2016 року сторонам виконавчого провадження.
Заперечення Ленінського ВДВС ХМУЮ ґрунтуються на тому, що державними виконавцями було виконано усі необхідні дії з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року, своєчасно направлено сторонам виконавчого провадження усі процесуальні документи та обґрунтовано повернуто господарському суду Харківської області наказ по справі № 5023/3596/11, у зв'язку із прийняттям Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ФОП ОСОБА_11 Дані обставини відповідно до ч. 1 ст. 48 та ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження" є підставою для повернення виконавчого документу органу, що його видав та зняття арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та вимог скарги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, а саме
1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.
Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Згідно зі статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2-4 статті 13 Закону України № 2453 "Про судоустрій та статус суддів" Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, які не повинні шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Враховуючи викладене, суд критично ставиться до тверджень представника Ленінського ВДВС ХМУЮ щодо того, що ним було вжито всіх заходів з примусового виконання наказу у справі № 5023/3596/11, оскільки наказ господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року перебуває на виконанні у державній виконавчій службі з 04.08.2011 року (було подано стягувачем вперше).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дні винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, зважаючи на наведені норми та обставини, державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ в порушення статей 11, 30, 32, 62, Закону України "Про виконавче провадження" окрім допущення порушення строку проведення виконавчих дій, незважаючи на досить тривалий час, який минув з відкриття виконавчого провадження не було вжито передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, не вчинено своєчасно і в повному обсязі заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктом 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення скарги ФОП ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Ленінським ВДВС ХМУЮ щодо вчинення дій для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року.
Щодо скасування постанови Ленінського ВДВС ХМУЮ від 19.01.2016 року про повернення наказу по справі № 5023/3596/11 від 15.07.2011 року господарському суду Харківської області, суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, 11.01.2016 року Харківським апеляційним господарським судом було задоволено клопотання ФОП ОСОБА_2 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 до провадження.
Згідно ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду.
Згідно ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Керуючись чинним законодавством України, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду та згідно заяви боржника, 19.01.2016 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження та 19.01.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документу до органу який його видав.
Зазначені постанови було направлено сторонам виконавчого провадження та Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
У відповідності до п.12.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого наказом МЮ України, МВС України від 07.01.2014 року № 288/5/102, передбачено, що:
" 12.4. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України стосовно особи знімається у разі винесення державним виконавцем постанови про:
повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), на підставі частини першої статті 48 Закону;
закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-6, 8-9, 11-14 частини першої статті 49 Закону;
скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України у разі належного виконання особою зобов 'язань щодо сплати періодичних платежів.
У постанові вказується номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Постанова затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і протягом трьох робочих днів надсилається до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України."
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ Бакицької О.П. від 19.01.2016 року по повернення наказу по справі № 5023/3596/11 від 15.07.2011 року господарському суду Харківської області є правомірною та такою, що ґрунтується на вимогах закону, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.
Щодо доводів скарги, про не направлення на адресу стягувача постанови про повернення виконавчого документа господарському суду Харківської області, суд зазначає наступне.
Надсилання документів виконавчого провадження передбачено ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: 1. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. 2. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами. 3. За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. 4. Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.
В даному випадку, в матеріалах справи міститься заява стягувача про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження від 04.02.2016 року.
Також а матеріалах справи міститься акт державного виконавця від 04.02.2016 року, якому зазначено про те, що ОСОБА_1 04.02.2016 року звернувся до державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання постанови про повернення виконавчого документа. Після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження та отримання постанови відмовився від підпису, що підтверджував отримання постанови та ознайомлення з матеріалами. Пізніше ОСОБА_1 поставив підпис на постанові про повернення виконавчого документу від 19.01.2016 року та з'їв її.
Вищезазначений акт складений Бакицькою О.П. та підписаний іншими особами, що були залучені до проведення виконавчих дій.
Отже, суд дійшов висновку, що твердження стягувача про те, що ним не було отримано постанову про повернення виконавчого документу спростовуються матеріалами справи, що підтверджується зазначеним актом, в якому вказано про отримання ОСОБА_1 постанови від 19.01.2016 року та про її знищення самим стягувачем.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що стягувач мав можливість звернутись до державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ з заявою про повторну видачу копії постанови про повернення виконавчого документа від 19.01.2016 року.
Відповідно до п.п. 9.13. п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги ФОП ОСОБА_1 на протиправні дії та бездіяльність Ленінського ВДВС ХМУЮ (вх.№82 від 16.03.2016 р.).
Керуючись ст.33, 43, 86, 1212 ГПК України,
Скаргу (вх.№82 від 16.03.2016 р.) ФОП ОСОБА_1 на протиправні дії та Ленінського ВДВС ХМУЮ - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ленінського ВДВС ХМУЮ щодо невиконання наказу господарського суду Харківської області від 15.07.2011 року, виданого на виконання рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року по справі № 5023/3596/11.
В частині скарги про скасування постанови старшого державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ про повернення виконавчого документа від 19.01.2016 року та визнання протиправними дій державного виконавця щодо невчасного направлення постанови Ленінського ВДВС ХМУЮ від 19.01.2016 року стягувачу - відмовити.
Суддя Добреля Н.С.
5023/3596/11/11