"12" квітня 2016 р.Справа № 921/717/15-г/10
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Півторака М.Є.
За участю секретаря судового засідання Цимбалюк І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімексім", 02091, м. Київ, Харківське шосе,152, к. 92, код ЄДРПОУ 37387344 (представник по довіреності ОСОБА_1, 46001, м. Тернопіль, вул. Камінна,6)
до відповідача: приватного підприємства "Природний дар", 47810, Тернопільська область Підволочиський район с. Шепальки, вул. І. Франка, 28 код ЄДРПОУ 35039272
про стягнення боргу в сумі 635 725,25 грн
За участі представників:
Позивача: ОСОБА_1 - представника, довіреність від 30.06.2015 року;
Відповідача: не прибув;
У розпочатому судовому засіданні представника позивача ознайомлено з процесуальними правами та обов'язками згідно з ст. 20,22 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біохімексім", м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до приватного підприємства "Природний дар", с. Шельпаки Підволочиського району Тернопільської області про стягнення боргу в сумі 635 725,25 грн. (шістсот тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень 25 коп.), з яких: 350 000,00 грн заборгованість по договору про надання маркетингових послуг; 62 941,99 грн. - 30% штрафу за невиконання умов договору;155 228,47 грн інфляційні за не виконання умов договору про надання маркетингових послуг; 6 242,47 грн - 3 проценти річних; 61 312,32 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки; відшкодування витрат по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог ТзОВ надало Договір №ВС-085 від 01.10.2014р. про надання маркетингових послуг, Акт про надання послуг №001/ВС-085 від 01.12.20104р., Претензія №12-498 від 10.12.2014р., інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.
Посилається на приписи 193 ГК України, 11,509,546,614,625,626, 628, 632 ЦК України.
Ухвалою господарського суду від 16.07.2015 р. порушено провадження у справі № 921/717/15-г/10 та призначено судове засідання о 14 год. 45 хв. 04 серпня 2015 року.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання 04.08.2015 року представника відповідача розгляд справи було відкладено до 09 годин 45 хвилин 21 серпня 2015 року в порядку статті 77 ГПК України.
19 серпня 2015 року до господарського суду поступили письмові пояснення від приватного підприємства "Природній Дар" та відзив на позовну заяву (вх. № 18304), у яких відповідач заперечує позовні вимоги ТзОВ "Біохімексім", м. Київ і вказує, що жодних послуг на виконання договору позивачем не надано; Акт про надання послуг № 001/БС-085 від 01 грудня 2014 року від імені ПП "Природний дар" його директор ОСОБА_2 не підписував, оскільки, перебував у відрядженні згідно Наказу №2а від 20.11.2014р.
Просить призначити у справі почеркознавчу експертизу.
Ухвалою господарського суду від 21.08.2015 року розгляд справи відкладено до 16 годин 08.09.2015 року та зобов'язано позивача подати в судове засідання оригінал Акту про надання послуг № 001/БС-085 від 01 грудня 2014 року; копії додатків №1 (розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) та № 5 (Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розмірі контрагентів (Д5) до Декларації Позивача з податку на додану вартість за грудень 2014 року; відомості про направлення та одержання Відповідачем рахунку на оплату маркетингових послуг згідно Акту № 001/БС-085 від 01 грудня; перелік наданих послуг та зміст послуг; докази отримання таких послуг відповідачем.
Також суд визнав обов'язковою у судове засідання 08.09.2015 року директора ПП "Природний дар" ОСОБА_2 для надання пояснень.
У судове засідання 08.09.2015 року представники сторін прибули; суд заслухав пояснення представників сторін: позивача, який підтримав заявлені вимоги повністю та відповідача, який заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
У судовому засіданні 08.09.2015 року директор Приватного підприємства "Природний дар" ОСОБА_2 пояснив, що він не підписував Акт про надання послуг № 001/ВС-085 від 01 грудня 2014 року; хто вчинив підпис на Акті йому не відомо та підтримав клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.
Представник позивача не заперечив щодо призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 15 годин 30 хвилин 14 вересня 2015 року в порядку статті 77 ГПК України.
14 вересня 2015 року через канцелярію господарського суду поступило від ТОВ "Біохімексім" клопотання (вх. № 19596) про долучення до матеріалів справи оригіналів документів (Договір № ВС-085 про надання маркетингових послуг) для проведення почеркознавчої експертизи, а також позивач запропонував перелік питань, які необхідно поставити на розгляд експерта.
14 вересня 2015 року через канцелярію господарського суду поступив Супровідний лист приватного підприємства "Природний дар" (вх. № 19761) про доручення до матеріалів справи оригіналів документів із довільними зразками підпису директора.
Ухвалою господарського суду від 14.09.2015р. задоволено клопотання приватного підприємства "Природний дар", с. Шельпаки, вул. І. Франка, 28 Підволочиського району Тернопільської області та призначено у справі № 921/717/15-г/10 судову почеркознавчу експертизу підпису директора приватного підприємства "Природний дар", с. Шельпаки Підволочиського району Тернопільської області ОСОБА_2 на Акті про надання послуг № 001/ВС-085 від 01 грудня 2014 року; на вирішення експерта поставлено наступне питання: - чи виконаний підпис на Акті про надання послуг № 001/ВС-085 від 01.12.2014 року у графі "Від замовника Директор ОСОБА_2" ОСОБА_2 чи іншою особою?; проведення почеркознавчої експертизи доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Тернопіль, вул. С.Стрільців, 4; зобов'язано сторони надати експерту всі документи, необхідні для проведення експертизи; попереджено експерта про кримінальну відповідальність, згідно статті 178 Кримінального Кодексу України; результати експертизи представити в господарський суд негайно після її проведення; оплату за проведення експертизи покладено на приватне підприємство "Природний дар", с. Шельпаки, вул. І. Франка, 28 Підволочиського району Тернопільської області та зупинено провадження у справі.
28.12.2015р. на адресу господарського суду від ОСОБА_3 - судового експерта ТВ КНДІСЕ, якому експертною установою доручено проведення експертизи у даній справі, надійшло клопотання за № 657/658/15-22 від 24.12.2015р., згідно якого останній, зокрема, в порядку ст. 31 ГПК України, з метою належного проведення експертизи просить суд зобов'язати сторони по справі надати для дослідження додаткові документи, а саме: вільні зразки підписів ОСОБА_2 у будь-яких документах, підписаних ним у період, близьким до дати укладення спірного документа, тобто у 2010-2014 роках. Такими можуть бути договори, накладні, банківські документи, заяви, паспорти, форма №1 на видачу паспорта, тощо в кількості 10-12 шт. Окрім того, просить зобов'язати відповідача провести оплату в сумі 2 304 грн згідно рахунку.
06 січня 2016 року господарським судом винесено ухвалу, якою поновлено провадження у справі №921/717/15-г/10 по розгляду клопотання судового експерта ТВ КНДІСЕ №657/658/15-22 від 24.12.2015 р. про надання сторонами додаткових документів, необхідних для дослідження та надання експертного висновку, призначено його до розгляду в судовому засіданні на 15 год. 26 січня 2016 року; зобов'язано відповідача до дня проведення судового засідання надати (надіслати) суду: - зразки підписів ОСОБА_2 у будь-яких документах, підписаних ним у період з 2010 до 2014 років, докази оплати вартості експертизи, згідно рахунку №333/15/658/22, із призначенням платежу: за почеркознавчу експертизу документів № 657/658/15-22; ухвалу направлено сторонам по справі та Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль) рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 14 год. 30 хв. 09 лютого 2016 року, в зв'язку з не прибуттям в судове засідання представника відповідача.
09 лютого 2016 року представник повторно не прибув у судове засідання та не надав суду згідно ухвали від 27.01.2016р. витребуваних документів.
Повідомлення про вручення ухвали від 27.01.2016р. повернулося на адресу господарського суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
Ухвалою господарського суду від 09 лютого 2016 року задоволено клопотання експерта: зобов'язано Приватне підприємство "Природний дар", 47810, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Шельпаки, вул. І. Франка, 28, код ЄДРПОУ 35039272 надати господарському суду до 01.03.2016 року: зразки підписів ОСОБА_2 у будь-яких документах, підписаних ним у період з 2010 до 2014 років; оплатити до 01.03.2016 року вартості експертизи Тернопільського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців,4, м. Тернопіль), згідно рахунку № 333/15/658/22, із призначенням платежу: за почеркознавчу експертизу документів № 657/658/15-22; провадження у справі зупинено.
Тернопільське відділення Київського науково-дослідного інституту повернуло до господарського суду Тернопільської області справу № 921/717/15-г/10 з супровідним листом № 657/ 658/15-22 від 04.03.2016 року, в якому зазначено, що експертиза не буде проведена у зв'язку з не оплатою та ненаданням зразків.
Ухвалою господарського суду від 14 березня 2016 року призначено судове засідання по справі № 921/717/15-г/10 о 11 год. 00 хв. 25 березня 2016 року для розгляду питання щодо можливого поновлення провадження у справі.
Представник позивача підтримав клопотання про поновлення провадження у справі; розгляд позову по суті по наявних у справі документах.
Представник відповідача у судове засідання 25.03.2016 року не прибув, заперечень щодо поновлення провадження у справі суду не надав.
Ухвалою господарського суду від 25 березня 2016 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено до 14 год. 00 хв. 12 квітня 2016 року; попереджено сторони, що у випадку неявки їх представників у судове засідання, справу буде вирішено на підставі наявних в ній доказів.
Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2016 року заявлені вимоги підтримав повністю.
В порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.04.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.
Стаття 16 Цивільного Кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).
Позивач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Біохімексім", місцезнаходження органів управління якого м. Київ, Харківське шосе,152, к. 92 є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 37387344, що підтверджується Спеціальним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, від 07.2015 року, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.
Предметом позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Біохімексім", м. Київ визначило стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 635 725,25 грн.
Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.
Вказавши відповідачем у справі приватне підприємство "Природний дар", місцезнаходження якого с. Шельпаки Підволочиського району Тернопільської області позивач вважає, що вказана юридична особа порушила його права.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що 01 жовтня 2014 року між приватним підприємством "Природній дар", с. Шельпаки Підволочиського району (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біохімексім", м. Київ (Виконавець) було укладено договір № ВС-085 про надання маркетингових послуг.
Від імені приватного підприємства "Природній дар" договір підписав ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, від імені Товариства - генеральний директор ОСОБА_4, що діє на підставі та Статуту.
Підписи посадових осіб скраплені відтисками мокрих печаток сторін.
Пунктом 1.1. Договору встановлено, що за завданням Замовника, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику маркетингові послуги стосовно способів та методів реалізації продовольчих товарів та послуги по стимулюванню збуту товарів відділу (направлення) "консерви та пресерви" (надалі послуги), які постачались, постачаються або плануються в майбутньому до постачання Замовником через участь за сприяння Виконавця у державних та комерційних тендерних процедурах та через мережу Інтернет, а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти такі послуги та оплатити їх відповідно до умов договору.
Маркетингові послуги за цим договором надаються Виконавцем щоквартально (п. 1.2. договору).
Пунктом 1.4. договору сторони визначили перелік послуг стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів та послуг по стимулюванню збуту товарів.
Строк надання послуг дорівнює строку дії договору (п. 1.5. договору).
Згідно п. 4.1. Договору оплата за даним Договором здійснюється Замовником щоквартально на підставі рахунків, які готуються Виконавцем. Замовник зобов'язаний здійснити оплату не пізніше 5 грудня 2014 року. У випадку не отримання рахунку від Виконавця до 07 грудня 2014 року, наступного за розрахунковим, Замовник зобов'язаний особисто звернутися до Виконавця з метою отримання зазначеного документу та вжити всіх заходів для здійснення повної та своєчасної оплати.
Розрахунок вартості послуг за 4 квартал 2014 року, згідно Договору становить:
350 000,00 (триста п'ятдесят тисяч) з урахуванням ПДВ (п. 4.2. договору).
Грошові зобов'язання Замовника, визначені умовами цього договору, вважаються виконаними з моменту зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 8.1. Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині виконання грошового зобов'язання, до повного його виконання. Сторони домовилися, що у випадку, якщо за один місяць до зазначеної дати ні одна із сторін не заявить про намір розірвання договору, то договір автоматично (без укладання додаткової угоди) продовжує свою дію на наступний календарний рік.
У судовому засіданні директор ПП "Природний дар" ОСОБА_2 підтвердив підписання ним Договору про надання маркетингових послуг від 01.10.2014р.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 5.3 Договору погодили, що при здачі результатів виконання послуг Виконавець та Замовник підписують Акт здачі-прийняття послуг, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Послуги за Договором вважаються наданими та прийнятими після підписання Актів дачі-прийняття послуг з урахуванням п. 5.6. Факт надання послуг засвідчується підписаними сторонами Актом здачі-прийняття послуг (п. 5.4. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2014 року сторонами був підписаний та скріплений печатками обох сторін, а саме: ПП "Природний дар", с. Шельпаки (Замовник - директор ОСОБА_2В.) та ТОВ "Біохімексім", м. Київ (Виконавець - генеральний директор ОСОБА_4В.) Акт надання послуг №001/ВС-085 на суму 350 000,00 грн за маркетингові послуги та в якому зазначено, що Замовник не має претензій до якості, своєчасності та повноти надання послуг, що надані Виконавцем згідно Договору №ВС-085 від 01.10.2014р.
У п. 5.5 Договору позивач і відповідач погодили, що Замовник зобов'язаний підписати Акт здачі-прийняття послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання від Виконавця, або в той же термін надати вмотивовану відмову від підписання Акту здачі-прийняття послуг з обов'язковим зазначенням зауважень та надіслати один екземпляр акту Виконавцю за адресою, визначеною у ст. 11 цього Договору, як адреса для листування.
Окрім того, у випадку якщо Замовник не надасть підписаний Акт здачі-прийняття послуг або вмотивовану відмову від його підписання з викладеними зауваженнями в термін встановлений в п. 5.5. Договору, послуги будуть вважатися наданими у відповідності до всіх умов Договору і підлягають обов'язковій оплаті Замовником в повному обсягів строки передбачені договором. (п.5.6. Договору).
У судовому засіданні та у своїх пояснення від 08.09.2015р. відповідач вказував на те, що зазначений договір сторонами не виконувався послуг на виконання договору не надавалися, а сам договір ним підписаний, але факт підписання акті заперечував, в зв'язку з чим за клопотання останнього судом була призначена почеркознавча експертиза.
11 березня завідувачем ТВ КНДІСЕ ОСОБА_5 матеріали справи №921/717/15-г/10 були повернуті до господарського суду Тернопільської області, оскільки, як вказано у листі відповідачем ПП "Природний дар" згідно клопотання експертної установи не надано зразків та оплата не проведена.
У абз. 3 пункті 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. (із змінами та доповненнями внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 3, від 10 липня 2014 року № 6) зазначено, що Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.
Станом на час розгляд справи відповідачем у справі не доведено факт не підписання ним Акту надання послуг №001/ВС-085 від 01.12.2014р., оскільки, останнім відповідно до п. 5.5., 5.6. Договору Замовником, а саме: ПП "Природний дар" в 5 (п'яти) денний термін повинен був надати вмотивовану відмову від підписання Акту здачі-прийняття послуг з обов'язковим зазначенням зауважень та надіслати один екземпляр акту Виконавцю за адресою.
Сторони у договорі визначили акт здачі-прийняття послуг суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, а тому договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6,11 ЦК України.
Такої ж правової позиції дотримується у своїй постанові Верховний суд України у справі №911/27/25/13-г.
Щодо тверджень відповідача що зазначений Договір №ВС-085 від 01.1.2014р. укладено за ініціативою директора ТОВ "Біохімексім" ОСОБА_4, як доповнення до Договору про надання фінансової допомоги між ПП "Природний дар" та ТОВ "Біохімексім" від 06.10.2014р., за результатами якої відповідачем отримано 700 000,00 грн, судом не береться до уваги, оскільки, предметом даного спору позивачем визначено стягнення 350 000,00 грн за Договором надання маркетингових послуг від 01.10.2014р. №ВС-085.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
01 грудня 2014 року позивачем було виставлено ПП "Природний дар" Рахунок на оплату №87 від 01 грудня 2014 року в сумі 350 00,00 грн., в т. ч. ПДВ 58 333,33 грн. та відповідно до умов Договору повинна була здійснена оплата не пізніше 05 грудня 2014 року.
10 грудня 2014 року за №12-498 на адресу ТО "Біохімексім" була направлена Претензія про стягнення дебіторської заборгованості на суму 350 000,00 грн, яка залишена без відповіді відповідачем.
Отже, судом встановлено,що на час подання позову до суду відповідач не оплатив вартості наданих послуг йому позивачем на суму 350 000,00 грн, що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.
Пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частино основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.
Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у свої постанові від 08.04.2008 року у справі № 03/4190.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (стаття 546 ЦК).
Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.
Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України - відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.
Так, відповідно до п. 6.1. Договору про надання маркетингових послуг сторони погодили, що за порушення терміну оплати, визначеного п. 4.1. Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період, за який сплачується пеня та яка зараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань, а також додатково 30% річних (від суми заборгованості) за кожен день прострочення (згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України).
Нарахування та сплата пені за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим Договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні були виконані, до дня їх фактичного виконання на користь Виконавця (п.6.3. Договору).
Щодо представленого позивачем ТОВ "Біохімексім", м. Київ розрахунку пені, 3% річних та 30% річних, суд зазначає наступне.
У пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. (надалі - постанова Пленуму) зазначено, Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови Пленуму).
Відповідно до п. 4.2. постанови Пленуму, сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір процентів річних.
Згідно перерахунку зробленого судом сума пені в період з 10.12.2014р. по 09.06.2015р. становить 79 435,38 грн.
Враховуючи п. 2 с. 83 ГПК України, суд не може вийти за межі позовних вимог, тому заявлена позивачем сума пені в розмірі 61 312,32 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Окрім того, позивач по справі представив суду розрахунки суми боргу індексу інфляції в сумі 155 228,47 грн, які приймаються судом, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.
Щодо розрахунку 3% річних стягнення їх з відповідача ПП "Природний дар", то суд зазначає, що сторони узгодили п. 6.1. даного Договору розмір річних, зокрема - 30%, а тому суд відхиляє стягнення з відповідача - 6 242,47 грн. - 3% річних, та згідно здійсненого перерахунку задовільняє 62 424,66 грн - 30% річних, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача відповідно до пропорційного розміру задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20,193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 901,903 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з приватного підприємства "Природний дар", 47810, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Шельпаки вул. І. Франка, 28, код ЄДРПОУ 35039272 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімексім", 02091, м. Київ, Харківське шосе, 152, к. 92, код ЄДРПОУ 37387344 - 628 965,45 грн по договору про надання маркетингових послуг, з яких: 350 000,00 грн - основна заборгованість; 62 424,66 грн - 30% річних; 155 228,47 грн - інфляційних за невиконання умов договору, 61 312,32 грн - пені за надані послуги; 6 925,57 грн. в повернення сплаченого судового збору. Видати наказ.
3.В решті позову - відмовити.
4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.
5.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
6.Повне рішення складено 21 квітня 2016 року.
Суддя М.Є. Півторак