61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
18 квітня 2016 року Справа № 913/281/16
Провадження №18/913/281/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель», м. Рубіжне Луганської області
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
про стягнення 2.332.625,13 грн.
Суддя Корнієнко В.В.
Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1496448,00 грн по оплаті послуг з утримання технологічних електричних мереж за період лютий 2014 р. - вересень 2015 р., наданих відповідачу за договором від 01.01.2010 № ДСВ 44, пені в сумі 284021,30 грн, збитків спричинених інфляцією в сумі 623785,12 грн та трьох процентів річних в сумі 39024,15 грн за прострочення платежів (ціна позову склала 2.443.278,57 грн).
До позовної заяви було додано клопотання позивача від 10.02.2016 № 74/200 про поновлення строку позовної давності. Позивач у клопотанні зазначив, що він пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення боргу в сумі 1.496.448,00 грн; дату початку перебігу позовної давності та дату спливу позовної давності позивач у клопотанні не вказав; позивач зазначив, що поважною причиною пропуску строку позовної давності є те, що він вів проводив переговори та листування з відповідачем з метою умовити останнього погасити борг в сумі 1.496.448,00 грн.
Заявою від 28.03.2016 № 97/218 позивач збільшив розмір позовних вимог: про стягнення пені до суми 287504,70 грн, про стягнення трьох процентів річних до суми 39482,25 грн, та зменшив розмір заявлених до стягнення збитків спричинених інфляцією до суми 606440,55 грн (ціна позову склала 2429875,50 грн).
Відповідач відзивом на позовну заяву від 28.03.2016 проти вимог про стягнення боргу в сумі 1.496.448,00 грн не заперечував, однак, заперечував проти вимог про стягнення пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних посилаючись на те, що позивачем не подано доказів направлення (вручення) рахунків відповідачу за період з лютого 2014 року по вересень 2015 року, тоді як згідно п. 7.3. договору він (відповідач) зобов'язаний оплатити рахунок протягом 10 днів, починаючи з дня його отримання від позивача; відповідач зазначив, що право позивача на нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань виникає лише у випадку пред'явлення відповідного рахунку.
Відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені за період: вересень 2014 року - грудень 2014 року.
Заявою від 11.04.2016 № 58 позивач збільшив розмір позовних вимог про стягнення трьох процентів річних до суми 53367,19 грн та зменшив розмір заявлених до стягнення пені до суми 206932,95 грн (врахувавши пропущений строк позовної давності) і втрат від інфляції до суми 575876,99 грн (ціна позову склала 2.332.625,13 грн).
Доповненнями до відзиву на позовну заяву від 11.04.2016 (після ознайомлення з актом звірення розрахунків від 28.03.2016, який підписано повноважними представниками відповідача, в якому вказано про одержання рахунків відповідачем) відповідач визнав факт отримання рахунків позивача, визнав факт прострочення розрахунків за договором, однак, зазначив, що позивачем невірно визначено дати початку прострочення, кількість днів прострочення, суми штрафних санкцій розраховано невірно; відповідач подав контррозрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань.
В судовому засіданні 12.04.2016 було оголошено перерву до 18.04.2016 (12.50).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
Згідно договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2010 № ДСВ 44, укладеному між сторонами за позовом, позивач в період: лютий 2014 р. - вересень 2015 р. надав відповідачу послуги з утримання технологічних електричних мереж на загальну суму 1.496.448,00 грн, що підтверджується належним чином оформленими двосторонніми актами прийому-здачі наданих послуг (їх завірені копії залучені до матеріалів справи) та визнано відповідачем.
Відповідно до п. 7.3. договору оплата послуг здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку, який виставляє позивач відповідачу після підписання сторонами акту прийому-здачі наданих послуг. Відповідач сплачує рахунок позивача протягом десяти днів, починаючи з дня його отримання від позивача.
Позивачем відповідачу були виставлені (вручені) наступні рахунки: від 28.02.2014 № РК 0165, від 31.03.2014 № РК 0284, від 30.04.2014 № РК0425, від 31.05.2014 № РК 0536, від 30.06.2014 № РК 0634, від 31.07.2014 № РК 0705, від 31.08.2014 № РК 0845, від 30.09.2014 № РК 0950, від 31.10.2014 № РК 1017, від 30.11.2014 № РК 1123, від 31.12.2014 № РК 1251, від 31.01.2015 № РК 109, від 28.02.2015 № РК 0201, від 31.03.2015 № РК 0302, від 30.04.2015 № РК 380, від 31.05.2015 № РК 518, від 30.06.2015 № РК 618, від 31.07.2015 № РК 739, від 31.08.2015 № РК 837, від 30.09.2015 № РК 944.
Одержання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписами працівників відповідача на супровідних листах до рахунків (а/с 95-107) та актом звірення взаємних розрахунків між сторонами (а/с 123), в якому вказано дати отримання рахунків відповідачем; вказаний акт підписаний повноважним представником відповідача та скріплений його печаткою; також факт одержання рахунків визнано відповідачем у доповненнях до відзиву на позовну заяву від 11.04.2016 (а/с 137).
У порушення умов договору відповідач вартість наданих послуг позивачу своєчасно не оплатив.
Борг відповідача по оплаті вищевказаних послуг складає 1.496.448,00 грн, що підтверджується вищевказаними матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 1.496.448,00 грн підлягають задоволенню.
Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 8.2.1. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та три проценти річних від простроченої суми.
Згідно обґрунтованому, перевіреному судом розрахунку позивача (а/с 133-134), втрати (збитки) від інфляції (з урахуванням зменшення позивачем їх розміру заявою від 11.04.2016 № 58) за період: квітень 2014 р. - лютий 2016 р. складають 575876,99 грн. та підлягають стягненню з відповідача.
Вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 206932,95 грн та трьох процентів річних в сумі 53367,19 грн (з урахуванням зменшення позивачем їх розміру заявою від 11.04.2016 № 58) підлягають частковому задоволенню в зв'язку з невірним визначенням позивачем дати початку прострочення, кількості днів прострочення та ставки пені, яка згідно п. 8.2.1. договору встановлена у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ).
Разом з цим, і позивач у своїх розрахунках, і відповідач у контррозрахунку застосовували не встановлену договором ставку пені - 0,1 %, а подвійну облікову ставку НБУ, яка у розрахунковий період була більша ніж встановлена договором 0,1 %.
Судом перевірено розрахунки позивача та контррозрахунок відповідача. Суд дійшов висновку, що контррозрахунок пені, поданий суду відповідачем, за всіма складовими (період прострочення, кількість днів прострочення) за винятком ставки пені, є вірним на відміну від розрахунку позивача.
Тому, при здійсненні розрахунку пені суд за основу взяв контррозрахунок відповідача з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 11.04.2016 № 58.
Розрахунок пені
Період
Сума рахунку (сума боргу)
(грн)
Дата
рахунку
Дата
отримання рахунку
Остання дата
оплати рахунку
Період, за який нарахована пеня з урахуванням позовної давності в 1 рік
Ставка
пені
(0,1 %/
подвійна
облікова
ставка НБУ)
Кіль-ть днів
простр.
Розмір пені
(грн)
(вірний/ невірний - вказаний у контрроз-рахунку )
Початок періоду
Кінець періоду
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Липень
2014 р.
84564.00
31.07.2014
06.08.2014
18.08.2014
12.02.2015
19.02.2015
0,1
(39% - 0,11)
8
676,51
722.85
Серпень 2014 р.
84564.00
31.08.2014
10.09.2014
22.09.2014
12.02.2015
03.03.2015
0,1
(39% - 0,11)
20
1691,28
1807.12
04.03.2015
23.03.2015
0,1
(60% - 0,16)
20
1691,28
2780.19
Вересень 2014 р.
84564.00
30.09.2014
14.10.2014
24.10.2014
12.02.2015
03.03.2015
0,1
(39% - 0,11)
20
1691,28
1807.12
04.03.2015
25.04.2015
0,1
(60% - 0,16)
53
4481,89
7367.49
Жовтень 2014 р.
84564.00
31.10.2014
07.11.2014
17.11.2014
12.02.2015
03.03.2015
0,1
(39% - 0,11)
20
1691,28
1807.12
04.03.2015
18.05.2015
0,1
(60% - 0,16)
76
6426,86
10564.71
Листопад
2014 р.
84564.00
30.11.2014
1 1.122014
22.12.2014
12.02.2015
03.03.2015
0,1
(39% - 0,11)
20
1691,28
1807.12
04.03.2015
23.06.2015
0,1
(60% - 0,16)
1 12
9471,17
15569.04
Грудень 2014 р.
84564.00
31.12.2014
31.12.2014
12.01.2015
12 02.2015
03.03 2015
0,1
(39% - 0,11)
20
1691,28
1807.12
04 .03. 2015
13 07 2015
0,1
(60% - 0,16)
132
11162,45
18349.23
Січень
2015 р.
62916.00
31.01 2015
2 1.01.2015
10.02.2015
12.02.2015
03.03.2015
0,1
(39% - 0,11)
20
1258,32
1344.51
04.03.2015
1 1.08.2015
0,1
(60% - 0,16)
161
10129,48
16651.19
Лютий
2015 р.
62916.00
28.02.2015
10.03.2015
20.03.2015
21.03.2015
27.08.2015
0,1
(60% - 0,16)
160
10066,56
16547.77
28.08.2015
21.09.2015
0,1
(54% - 0,15)
25
1572,90
2327.03
Березень 2015 р.
62916.00
31.03.2015
10.04.2015
20.04.2015
21.04.2015
27.08.2015
0,1
(60% - 0,16)
129
8116,16
13341.64
28.08.2015
24.09.2015
0,1
(54% - 0,15)
28
1761,65
2606.27
25.09.2015
21.10.2015
0,1
(44% - 0,12)
27
1698,73
2047.79
Квітень
2015 р.
62916.00
30.04.2015
08.05.2015
18.05.2015
19.05.2015
27.08.2015
0,1
(60% - 0,16)
101
6354,52
10445.78
28.08.2015
24.09.2015
0,1
(54% - 0,15)
28
1761,65
2606.27
25.09.2015
19.11.2015
0,1
(44% - 0,12)
56
3523,30
4247.26
Травень 2015 р.
62916.00
31.05.2015
23.06.2015
03.07.2015
04.07.2015
27.08.2015
0,1
(60% - 0,16)
55
3460,38
5688.30
28.08.2015
24.09.2015
0,1
(54% - 0,15)
28
1761,65
2606.27
25.09.2015
04.01.2016
0,1
(44% - 0,12)
102
6117,43
7736.08
Червень 2015 р.
62916.00
30.06.2015
30.06.2015
10.07.2015
11.07.2015
27.08.2015
0,1
(60% - 0,16)
48
3019,97
4964.33
28.08.2015
24.09.2015
0,1
(54% - 0,15)
28
1761,65
2606.27
25.09.2015
11.01.2016
0,1
(44% - 0,12)
109
6857,84
8266.99
Липень 2015 р.
62916.00
31.07.2015
31.07.2015
10.08.2015
11.08.2015
27.08.2015
0,1
(60% - 0,16)
17
1069,57
1758.20
28.08.2015
24.09.2015
0,1
(54% - 0,15)
28
1761,65
2606.27
25.09.2015
11.02.2016
0,1
(44% - 0,12)
140
8808,24
10618.15
Серпень 2015 р.
62416.00
31.08.2015
31.08.2015
10 09.2015
11.09.2015
24.09.2015
0,1
(54% - 0,15)
14
873,82
1303.14
25.09.2015
11.03.2016
0,1
(44% - 0,12)
169
10548,30
10694.00
Вересень
2015 р.
62416,00
30.04.2015
30.09.2015
12.10.2015
13.10.2015
11.03.2016
0,1
(44% - 0,12)
151
9424,82
4328.81
Всього
144075,15
204731,44
Таким чином, до стягнення підлягає пеня в сумі 144075,15 грн.
В решті вимог про стягнення пені (заявою про зменшення розміру позовних вимог від 11.04.2016 № 58 до стягнення було заявлено пеню в сумі 206932,95 грн) слід відмовити за необґрунтованістю цих вимог.
Згідно обґрунтованому, перевіреному судом контррозрахунку відповідача (а/с 153-154) три проценти річних складають 52745,31 грн та підлягають стягненню з відповідача.
В решті вимог про стягнення трьох процентів річних (заявою про зменшення розміру позовних вимог від 11.04.2016 № 58 до стягнення було заявлено три проценти річних в сумі 53367,19 грн) слід відмовити за необґрунтованістю цих вимог.
У доповненнях до відзиву на позовну заяву від 11.04.2016 відповідач на підставі ст. 83 ГПК України заявив клопотання про зменшення розміру пені на 99 % посилаючись на важкий фінансовий стан та форс-мажорні обставини (пошкодження майна в ході проведення бойових дій з зоні АТО).
Клопотання відповідача про зменшення розміру пені не підлягає задоволенню за таких підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач просить суд зменшити розмір пені на 99 % обґрунтовуючи це важким фінансовим станом та форс-мажорними обставинами (пошкодження майна в ході проведення бойових дій з зоні АТО).
Однак, позивач не подав суду доказів свого важкого фінансового стану (не подав ані звіту про фінансові результати, ані виписки з банківського рахунку про відсутність коштів, тощо).
Відповідач не подав суду доказів пошкодження його майна в ході проведення бойових дій з зоні АТО.
Подані відповідачем два Сертифікати Торгово-промислової палати України від 30.09.2014 № 691 та № 692 про форс-мажорні обставини не стосуються спірних відносин (виконання договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2010 № ДСВ 44), а стосуються виконання законодавчих актів України щодо справляння та сплати податків і обов'язкових платежів. Тому, вказані Сертифікати не приймаються судом до уваги.
За таких обставин, клопотання відповідача про зменшення пені на 99 % судом відхиляється.
Всього підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 2.269.145,45 грн. (1496448,00 грн. (борг) + 144075,15 грн. (пеня) + 575876,99 грн. (втрати від інфляції) + 52745,31 грн. (три проценти річних)).
Заявою від 11.04.2016 № 58 позивач остаточно визначив розмір своїх позовних вимог заявивши до стягнення борг в сумі 1.496.448,00 грн, пеню в сумі 206932,95 грн, втрати від інфляції в сумі 575876,99 грн та три проценти річних в сумі 53367,19 грн.
Первісно позивачем були заявлені до стягнення з відповідача грошові кошти в загальній сумі 2.443.278,57 грн. Після зменшення розміру позовних вимог до стягнення заявлено суму 2.332.625,13 грн.; різниця склала 110653,44 грн.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавчий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.
У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про виконавчий збір»).
Платіжним дорученням від 11.02.2016 № 80 позивач сплатив судовий збір в сумі 36649,18 грн. - 1,5 % від первісно заявленої до стягнення суми - 2.443.278,57 грн.
Після зменшення розміру позовних вимог заявлена до стягнення сума склала 2.332.625,13 грн., 1,5 % від якої складає 34989,38 грн.
Таким чином, підлягає поверненню позивачу судовий збір в сумі 1659,80 грн (36649,18 - 34989,38).
Разом з цим, як встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Відповідного клопотання від позивача не надходило.
Тому, судовий збір в сумі 1659,80 грн позивачу не повертається, але може бути повернений ухвалою суду за клопотанням позивача.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 34044,67 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог: заявлено до стягнення 2.332.625,13 грн, стягнуто судом 2.269.145,45 грн, позов задоволено на 97,3 %) підлягають відшкодуванню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (юридична адреса: м. Луганськ, квартал Гайового, 35-А; фактична адреса: 92702, м. Старобільськ Луганської області, вул. Горького, 123), ідентифікаційний код 31443937, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель», м. Рубіжне Луганської області, пл. Хіміків, 2, ідентифікаційний код 32803997, борг в сумі 1.496.448,00 грн за послуги з утримання технологічних електричних мереж, пеню в сумі 144075,15 грн, втрати від інфляції в сумі 575876,99 грн, три проценти річних в сумі 52745,31 грн, витрати на судовий збір в сумі 34044,67 грн; наказ видати.
3. В решті позову відмовити.
18 квітня 2016 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25 квітня 2016 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко