ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення зустрічної позовної заяви
21.04.2016
Справа № 910/6603/16
Суддя Дупляк О.М., розглянувши
зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТРАХОВІ ГАРАНТІЇ"
про визнання відсутнім права стягнення за договором
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхові гарантії"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА"
про стягнення грошових коштів
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 порушено провадження у справі № 910/6603/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхові гарантії" (далі - ПрАТ «СК Страхові гарантії») до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА" (далі- ПрАТ «СК «АРМА») про стягнення грошових коштів та призначено справу до розгляду на 05.05.2016.
Через відділ діловодства суду 21.04.2016 надійшла зустрічна позовна заява ПрАТ «СК «АРМА» з вимогами до ПрАТ «СК Страхові гарантії» про визнання відсутнім у останнього з 01.01.2010 права стягнення коштів за договором облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № ОП 30-12/2009 від 30.12.2008, укладений між ПрАТ «СК Страхові гарнтії» та ПрАТ «СК «АРМА».
Господарський суд міста Києва дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України), відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1378 грн.
Згідно з пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру - визнання відсутнім у останнього з 01.01.2010 права стягнення коштів за договором облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № ОП 30-12/2009 від 30.12.2008, укладений між ПрАТ «СК СТРАХОВІ ГАРАНТІЇ» та ПрАТ «СК «АРМА» і тому судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 1378 грн. Проте позивачем вимоги пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України не виконано, та не надано до суду доказів сплати останнім судового збору.
Разом з тим, ПрАТ «СК «АРМА» у зустрічній позовній заяві було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", обгрунтовуючи його скрутним фінансовим становищем ПрАТ «СК «АРМА».
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на наступне.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розділом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 (далі - Постанова) визначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Відповідно до п. 3.1 Постанови єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
ПрАТ «СК «АРМА» не подано жодного доказу на підтвердження свого скрутного матеріального становища, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору судом відмовлено.
Також суд зазначає про недотримання заявником вимог ст. 56 ГПК України, згідно з якою позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, передбачених п.п.2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України. Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
З доданого до зустрічної позовної заяви опису вкладення № б/н від б/д вбачається, що ПрАТ «СК Страхові гарантії» було направлено "зустрічний позов", проте в описі жодним чином не ідентифіковано, копії якого саме зустрічного позову було направлено ПрАТ «СК Страхові гарантії», тобто не визначені реквізити позовної заяви (дата, номер). Отже, із наданих ПрАТ «СК «АРМА» опису вкладення суд позбавлений можливості встановити, який саме зустрічний позов був направлений на адресу ПрАТ «СК СТРАХОВІ ГАРАНТІЇ». Разом з тим, наданий ПрАТ «СК «АРМА» опис вкладення не містить жодних реквізитів, в тому числі підпису уповноваженого працівника поштового відділення та відповідної печатки поштової установи.
Вказане позбавляє суд можливості перевірити факт дотримання заявником вимог ст. 56 ГПК України та достовірно встановити як сам факт направлення другому ПрАТ «СК Страхові гарантії» копії зустрічної позовної заяви, поданої до суду, та доданих до неї документів, так і факт направлення ПрАТ «СК Страхові гарантії» саме зустрічної позовної заяви, поданої до суду, а не іншої заяви.
За таких обставин, зустрічна позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору
2. Зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.
Суддя О.М. Дупляк