20.04.16р. Справа № 904/10318/15
За позовом Публічного акціонерного товариства комерційнийного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агенство "Верус", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Командитного товариства "Автолегіон-Варванської Ю.В.", м. Кіровоград
про стягнення 40 978 грн. 40 коп.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з Командитного товариства "Автолегіон-Варванської Ю.В." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" заборгованість в розмірі 40 978 грн. 40 коп., з яких: 21 241 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 7 897 грн. 28 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9 924 грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 1 915 грн. 02 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, відповідно до умов договору банківського обслуговування від 05.05.2011р. № б/н та договору поруки від 11.11.2013р. № 10506KGKWS03М.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами своїх господарських зобов'язань.
Відповідач-2 позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що згідно з виписками по рахунку НОМЕР_1, отриманими по системі клієнт-банк, відповідачем-2 проведено тільки дві банківські операції, а саме: надходження готівкової виручки від пасажирських перевезень від ОСОБА_2 у суму 3 500 грн. 00 коп. та 22 900 грн. 00 коп. Інші операції по вказаному рахунку не проводились. На даний час вказані кошти знаходяться на вказаному вище банківському рахунку, а кредитні кошти в розмірі спірної суми відповідачем-2 не знімалися з рахунку, таким чином, залишені в розпорядженні позивача. Крім того, відповідач-2 зазначив про відсутність згоди на укладення договору поруки №10506KGKWS03M від 11.11.2013р., який у зв'язку із цим, на думку відповідча-2, є недійсним на підставі п.3 ст. 203 , п.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить нормам діючого законодавства України. Просив в позові відмовити.
Відповідачі явку повноважених представників в призначені судові засідання не забезпечили.
07.04.2016р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача-1 про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", в якому зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Крім того, 06, 04.2016р., 07.04.2016р. та 20.04.2016р. на адресу суду надходили клопотання позивача та відповідача-2 про розгляд справи без участі їх представників.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,
05.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Командитним товариством "Автолегіон-Варванської Ю.В." (клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і видбитка печатки, відповідно до умов якої клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 05.05.2011р. (надалі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до Договору клієнту встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.
Згідно п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або/в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
За приписами ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частиною 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов).
Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Пунктом 3.2.1.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 52 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку.
Відповідно до розділу Умов п.3.2.1.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі по тексту -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до 3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач-2 отримані кредитні кошти не повернув, відсотки за їх користування та комісію не сплатив.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача складає загальну суму 40 978 грн. 40 коп., з яких:
- 21 241 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом за період з 23.12.2014р. по 27.10.2015р.;
- 7 897 грн. 28 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 04.03.2015р. по 27.10.2015р.;
- 9 924 грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 05.12.2012р. по 27.10.2015р.;
- 1 915 грн. 02 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом за період з 06.01.2015р. по 27.10.2015р.
Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вони відповідають вимогам чинного законодавства та умовам Договору.
В порядку досудового врегулювання спору банк звертався до відповідача-2 з претензією від 16.10.2015р. № 10506KGKWS03М, в якій вимагав погасити заборгованість у загальній сумі 40 200 грн. 10 коп. Проте, вказана претензія залишена відповідачем-2 без відповіді та задоволення (т. 1, а.с. 42, 44, 45).
Заборгованість відповідача підтверджується договором банківського обслуговування № б/н від 05.05.2011р., випискою банка по рахунку відповідача, обґрунтованим розрахунком суми боргу тощо.
11.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк"(кредитор) укладено договір поруки № 10506KGKWS03М (надалі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Командитним товариством "Автолегіон-Варванської Ю.В." (боржник) всіх своїх обов'язків за договором № б/н від 05.05.2011р. (р/р НОМЕР_1) (далі - Кредитний договір).
Згідно з п. 2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в Кредитному договорі.
За Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 4 Договору поруки).
Відповідно до п. п. 5, 6 Договору поруки у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого в п. 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаних обов'язків. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язки, зазначені в письмовій вимозі кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором (п. 8 Договору поруки).
На виконання умов Договору поруки, позивач 16.10.2015р. звернувся до відповідача-1 із вимогою від 16.10.2015р. №10506KGKWS03M про сплату на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 40 200 грн. 10 коп., яка залишена відповідачем-1 без відповіді та задоволення (т.1, а.с. 43, 46, 47).
На час розгляду справи, доказів сплати заборгованості відповідачами не надано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмов від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України ).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно зі ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 10.03.2016р. на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду було розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус".
Згідно статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до заяви від 19.04.2016р. позивач пояснив, що не звертався у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" із заявою про визнання його грошових вимог.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявою про визнання грошових вимог в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус", у позовних вимогах про стягнення з відповідача-1 заборгованості за позовом слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заперечення відповідача-2 щодо відсутності операцій по спірному рахунку, окрім надходження готівкової виручки від пасажирських перевезень від ОСОБА_2, що свідчить про те, що товариство не користувалось кредитними коштами, судом відхиляються оскільки спростовуються наданою позивачем в матеріали справи банківською випискою з рахунку НОМЕР_1 за період з 06.05.2011р. по 21.12.2015р., з якої, зокрема, вбачається, що з 17.12.2014р. відповідач-2 використав кредитний ліміт в сумі 21 241 грн. 94 коп., та з 23.12.2014р. має прострочення у вказаній сумі.
При цьому, решта заперечень відповідача-2 спростовується матеріалами справи або не впливає та не спростовує вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не може бути прийнята судом.
За встановлених обставин, відповідач-2 неналежним чином виконав свої, визначені договором, зобов'язання перед позивачем щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії, чим порушив умови укладених із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача-2 заборгованості в сумі 40 978 грн. 40 коп., з яких: 21 241 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 7 897 грн. 28 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9 924 грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 1 915 грн. 02 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Судові витрати в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на відповідача - 2, оскільки спір було доведено до суду з його вини.
Водночас, як встановлено господарським судом, при зверненні із даним позовом до суду позивачем не доплачено судовий збір на суму 160 грн. 00 коп.
За приписами п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. (зі змінами), якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, суд, у залежності від конкретних обставин справи може, у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.
За наведених підстав, сума недоплаченого судового збору підлягає стягненню з позивача у дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Командитного товариства "Автолегіон-Варванської Ю.В." (25014, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, б.24, код ЄДРПОУ 30285752) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 21 241 грн. 94 коп. (двадцять одну тисячу двісті сорок одну грн. 94 коп.) заборгованості за кредитом, 7 897 грн. 28 коп. (сім тисяч вісімсот дев'яносто сім грн. 28 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 924 грн. 16 коп. (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири грн. 16 коп.) пені, 1 915 грн. 00 коп. (одну тисячу дев'ятсот п'ятнадцять грн. 00 коп.) заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 1 378 грн. 00 коп. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) 160 грн. 00 коп. (сто шістдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено -22.04.16р.