"25" квітня 2016 р.
№ 01-39/903/274/16
Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши матеріали
за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АРГО ЛУЦЬК», м.Луцьк
до Луцької міської ради
про визнання незаконними і скасування розпорядження міського голови від 30.05.2002р. №313-рр «Про приватизацію нежитлового підвального приміщення за адресою: проспект Соборності, 24»; наказу начальника відділу обліку майна міської комунальної власності від 10.07.2002р. №74-вир «Про приватизацію нежитлового приміщення за адресою: м.Луцьк, пр. Соборності, 24»; свідоцтва про право власності на нежитлове підвальне приміщення; про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.07.2002р. РН №2039,
22.04.2016 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла позовна заява об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АРГО ЛУЦЬК», м.Луцьк до Луцької міської ради.
Позивач у позовній заяві просить визнати незаконними і скасувати:
- розпорядження міського голови від 30.05.2002р. №313-рр «Про приватизацію нежитлового підвального приміщення за адресою: проспект Соборності, 24;
- наказ начальника відділу обліку майна міської комунальної власності від 10.07.2002р. №74-вир «Про приватизацію нежитлового приміщення за адресою: м.Луцьк, пр. Соборності, 24»;
- свідоцтво про право власності на нежитлове підвальне приміщення, зареєстроване Волинським БТІ за реєстровим номером №2144 від 02.07.2002р.;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11.07.2002р. РН №2039.
Із змісту позовної заяви вбачається, що в одній позовній заяві позивачем об'єднано чотири немайнових вимоги.
Відповідно до п.5 ст.63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Пленум Вищого господарського суду України в ч.2 п.3.6. постанови №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»роз'яснив, що у разі, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву.
Спільний розгляд об'єднаних позивачем чотирьох вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору у строк, встановлений ст.69 ГПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як визначено статтею 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата в Україні станом на 01.01.2016р. - 1378 грн.
Підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Пленум Вищого господарського суду України в п.п. 2.10, 2.11. постанови від 21 лютого 2013 року N7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” роз'яснив, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Подана до господарського суду об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «АРГО ЛУЦЬК» позовна заява містить чотири немайнові вимоги.
Отже, враховуючи роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України в п.п. 2.10, 2.11. постанови від 21 лютого 2013 року N7, позивачем має бути сплачено судовий збір окремо за кожну з вимог немайнового характеру (1378 х 4 = 5512 грн.)
З доданої до позовної заяви квитанції №139 від 21.04.2016р. вбачається, що позивачем сплачено лише 1378 грн.
Таким чином, всупереч вимог п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Наведені вище обставини є підставою для повернення заяви без розгляду, що не перешкоджає позивачу повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Разом з цим, слід звернути увагу позивача на те, що копії документів, доданих до позовної заяви, мають бути засвідчені відповідно до вимог п.5.27. Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 року.
Окрім цього, позивачем всупереч вимог п.5 ст.54 ГПК України, не викладено обставин щодо видачі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, не зазначено, ким воно було видано, на якій підставі; не визначено відповідачів за вимогами про визнання недійсним свідоцтва і про визнання недійсним договору; не зазначено, коли позивачу стало відомо про прийняті у 2002 році акти, і укладений 11.07.2002р. договір.
Керуючись п.п.4, 5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
позовну заяву з додатками на 43 арк., в т. ч. квитанцію №139 від 21.04.2016р., повернути позивачу без розгляду.
Суддя І. О. Якушева