Справа № 567/367/16-к
25.04.2016 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадженння:
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Острог кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , одруженої, громадянки України, з середньою освітою, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
встановив :
03.03.2016 року, близько 10:00 год. ОСОБА_5 , знаходячись в торговій залі приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по вул. Яворницького,25 м. Острог Рівненської області, який належить приватному підприємцю ОСОБА_4 , та в якому він здійснює свою підприємницьку діяльність по роздрібному продажу господарських товарів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи поза увагою присутніх там громадян, шляхом вільного доступу, таємно викрала відро фарби марки «Снєжка Макс Латекс», вагою 14 кг. вартістю 490 грн., що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , в результаті чого потерпілому було заподіяно майнової шкоди на вище вказану суму.
Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна.
08.04.2016 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 471 КПК України.
Згідно умов вказаної угоди обвинувачена ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.185 КК України щодо обставин, викладених в обвинувальному акті; ОСОБА_5 повністю визнала вину у вчиненні вказаного злочину; потерпілий ОСОБА_4 зобов'язався погодитись з тим, що завдані в результаті вчиненого кримінального правопорушення для нього збитки відшкодовані в повному обсязі.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинна понести обвинувачена у разі затвердження такої угоди у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор, в судовому засіданні проти затвердження угоди не заперечила, вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України та вказує на відсутність підстав, передбачених законом для відмови у затвердженні такої угоди.
Обвинувачена ОСОБА_5 , підтримавши угоду, повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, підтвердила фактичні обставини справи та пояснила, що розуміє права, надані їй законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, вид покарання, який буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом та просить затвердити угоду. Зазначила, що здатна реально виконати визначене угодою покарання.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав угоду про примирення із обвинуваченою, просив її затвердити та пояснив, що укладення угоди є добровільним, на нього не чинився будь-який тиск чи примус при її підписанні. Пояснив, що він до обвинуваченої жодних претензій матеріального чи нематеріального характеру не має, завдана шкода йому відшкодована.
Суд, розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно із ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Кримінальному правопорушенню надана правильна правова кваліфікація, за якою допускається укладання угоди про примирення відповідно до ч. 3 ст.469 КПК України. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.185 КК України.
Потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 скористався своїм правом на примирення, умови укладеної угоди не суперечать моральним засадам суспільства, не порушують прав, свобод і інтересів інших осіб.
Судом, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
Водночас судом з'ясовано, що сторони угоди повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд в підготовчому судовому засіданні визнав доведеним, що дії обвинуваченої вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 185 КК України, та оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, враховуючи доводи сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для затвердження угоди про примирення та призначення ОСОБА_5 узгодженого сторонами угоди про примирення покарання.
Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілим не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд, -
засудив :
Затвердити угоду про примирення, укладену 08.04.2016 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12016180170000122.
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази : пластикове відро з-під фарби «Снєжка Макс Латекс» після набрання вироком законної сили, рахувати повернутими потерпілому ОСОБА_4 .
Диск для лазерних систем зчитування, на якому міститься відеозапис подій, що відбувалися 03.03.2016р. в магазині «Добробут», що в м. Острог, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1