Справа № 544/386/16-к
Пров. № 1-кп/544/51/2016
іменем України
20 квітня 2016 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду Полтавської області на вул. Соборній, 41 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № № 12016170290000130 від 13.03.2016, стосовно
ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , українця, розлученого, такого, що не має утриманців, не працюючого, освіта середня, не є депутатом, знятий з військового обліку по досягненню граничного віку, не має спеціальних звань, урядових нагород, участі у військових діях не приймав, раніше судимого:
1) 13.03.1981 р. Пирятинським р/с за ст. 17, 117 ч.3 КК України (в редакції 1960 р.) до позбавлення волі на строк 3 р.;
2) 09.11.1984 р. Пирятинським р/с за ст.206 ч.2 КК України (в редакції 1960 р.) до позбавлення волі на строк 3 р.;
3) 28.10.1987 р. Пирятинським р/с за ст.196-1 ч.1 КК України (в редакції 1960 р.) до виправних робіт строком 1 рік;
4) 28.01.1988 р. Пирятинським р/с за ст. ст.229-6 ч.1, 43, 14 КК України (в редакції 1960 р.) до позбавлення волі строком 2 р. 3 міс.;
5) 26.11.1992 р. Пирятинським р/с за ст. ст.229-6 ч.2, 14 КК України (в редакції 1960 р.) до позбавлення волі строком 2 роки;
6) 18.11.1996 р. Пирятинським р/с за ст.229-6 ч.2 КК України (в редакції 1960 р.) до позбавлення волі строком 2 роки;
7) 13.08.1999 р. Пирятинським р/с за ст. ст.229-6 ч.2, 14 КК України (в редакції 1960 р.) до позбавлення волі строком 2 р. 6 міс.;
8) 17.02.2003 р. Пирятинським р/с за ст.185 ч.3, 309 ч.2, 70 ч.1, 75 КК України до позбавлення волі строком 3 р. з іспитовим строком 2 р.;
9) 04.05.2005 р. Пирятинським р/с за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 71 ч.1, 75 КК України до позбавлення волі строком 4 р. з іспитовим строком 3 р.;
10) 26.01.2007 р. Пирятинським р/с за ст.185 ч.3, 309 ч.2, 70 ч.1 та 71 ч.1 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців.;
11) 05.07.2012 року Пирятинським р/с за ст.185 ч.3, 69 КК України до арешту строком 3 місяці;
12) 20.03.2014 року Пирятинським р/с за ст. 185 ч. 2 КК України до арешту строком 3 місяці. Звільнений 14.08.2014 року по відбуттю покарання.
13) 17.02.2016 року Пирятинський р/с за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі, ст. 75 КК України - звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком два роки
із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області юриста 3 класу ОСОБА_4 , із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 07 жовтня 2015 року близько 21 години з території домоволодіння ОСОБА_5 , що розташоване за адресою АДРЕСА_3 , таємно, повторно викрав 5 металевих труб загальною вагою 75 кг, вартістю 2 гривні 40 копійок за 1 кг, чим спричинив власнику матеріальні збитки на загальну суму 180 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.
З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи покарання у відповідності зі ст. 65 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, який, в основному, позитивно характеризується за місцем проживання, до адміністративної відповідальності не притягався, разом з тим, має непогашені судимості, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу опіумної залежності, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Судом ураховується також та обставина, що все викрадене повернуто власнику.
Дане кримінальне правопорушення (злочин) обвинувачений ОСОБА_3 скоїв 07.10.2015, тобто, до постановлення щодо нього вироку Пирятинського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2016 року, яким його було засуджено за частиною 2 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, тому, призначаючи остаточне покарання обвинуваченому, суд ураховує приписи ч. 4 ст. 70 КК України, згідно з якими за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку і призначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ураховуючи приписи ч. 1 ст. 70 КК, за якими при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Крім того суд відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів зараховує покарання повністю відбуте за попереднім вироком, тому вважає за необхідне термін іспитого строку обраховувати з 17.02.2016.
На підставі викладеного, ураховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини скоєного злочину, обставину, що пом'якшує покарання, особу винного, стан його здоров'я, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність обрання підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе застосувати відносно нього звільнення від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, саме таке покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази суду не надавалися.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком два роки шість місяців.
Із урахуванням попереднього вироку Пирятинського районного суду Полтавської області від 17.02.2016, яким обвинуваченого засуджено до позбавлення волі на строк два роки із звільненням від відбування покарання відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України на строк два роки, згідно приписів ч. 1 та ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим уважати остаточним покарання позбавлення волі на строк два роки шість шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи та періодично з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.
Термін іспитого строку обраховувати з 17.02.2016.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: