Справа № 524/9460/15-ц
14.04.2016 року Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Савічева В.О.
при секретарі - Коршак Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей
ОСОБА_1 в листопаді 2015 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
В своїй позовній заяві позивачка зазначила, що 21.02.2009 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Шлюб у сторін повторний. Від даного шлюбу мають доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з матір'ю. Шлюбні відносини з відповідачем припинені з 2015 року по причині різних поглядів на життя. Це призвело до повної відчуженості та втрати одне до одного почуттів взаємоповаги. Матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає. Просила суд винести рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем, прізвище залишити ОСОБА_1, місце проживання дітей визначити з матір'ю, стягнути з відповідача на її користь на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку та на її утримання в розмірі 1/6 частки з усіх видів доходів, повернути судові витрати в розмірі 487,20 грн.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, заперечував сплачувати аліменти на утримання дружини.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони 21.02.2009 року зареєстрували шлюб. Шлюб у сторін повторний. Від даного шлюбу мають доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з матір'ю. Шлюбні відносини з відповідачем припинені з 2015 року по причині різних поглядів на життя. Це призвело до повної відчуженості та втрати одне до одного почуттів взаємоповаги.
Суд визнав, що позивач втратив почуття любові, поваги до відповідача, між сторонами немає взаєморозуміння, тобто тих основ, на яких утримується міцна сім'я. А подальше проживання з відповідачем, який не змінив своєї поведінки, неодмінно викличе психологічні стреси, від яких необхідно вберегти сторін. В даний час сторони не підтримують шлюбних відносин. За таких умов подальше співжиття між сторонами є неможливим.
Згідно ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути поданий одним з подружжя, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч.1 ст. 24 СК шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушення прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка виявила бажання залишити їй прізвище «ОСОБА_1».
При таких обставинах, враховуючи категоричність дій позивача та його заперечення можливості примирення, суд, враховуючи інтереси кожного з подружжя, приходить до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а тому шлюб слід розірвати.
Також сторони від шлюбних відносин мають доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Враховуючи, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, що відповідач має задовільний стан здоров'я, працездатний, що не оскаржується самим відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання малолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно ч.2 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно ч.ч.1,2 ст.80 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошові сумі.
Позивач має право на одержання від відповідача коштів на своє утримання та утримання дитини, а відповідач зобов'язаний надавати таку допомогу. Відповідач не надав суду жодних належних і достовірних доказів про відсутність у нього можливості надавати позивачу такої матеріальної допомоги на утримання дітей та дружини.
На підставі встановлених і наведених судом фактів, а також недопущення погіршення матеріального становища позивача і малолітньої дитини, а також одночасно відповідача, що мають істотне значення, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дітей та дружини.
Крім того, суд враховує, що випадків, передбачених ст. 184 Сімейного Кодексу України щодо зменшення відсотку прожиткового мінімуму для дитини не встановлено.
Відповідно ч. 1 п. 1 ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення сум платежу за один місяць з метою забезпечення інтересів дітей.
На підставі положень ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дітей та дружини слід стягнути з дати пред'явлення позову до суду, тобто з 23.11.2015 р.
Керуючись ст.ст. 84, 180, 182, 183, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 6, 10, 60, 208, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 21.02.2009 року в Центральному відділі РАЦС Кременчуцького МУЮ Полтавської області, актовий запис № 83 між ОСОБА_1, 1980 р.н. та ОСОБА_2, 1978 р.н. - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 встановити ОСОБА_1.
Місце проживання доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 визначити з матір'ю ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Кременчука Полтавської області,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але на кожного з дітей не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі заяви до суду з 23.11.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Кременчука Полтавської області,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 487, 20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.
У відповідності зі ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць виконати негайно.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя: