Справа № 524/10423/15-ц
Провадження №
21.04.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді - Савічева В.О.
за участю секретаря - Коршак Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МПП «Карєв» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за затримку розрахунку,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до МПП «Карєв» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за затримку розрахунку, зазначаючи, що він працював в малому приватному підприємстві «Карєв» менеджером - економістом з 11 червня 2012 року по 30 вересня 2015 року, звільнився за ст. 38 КЗпП України.
На день звільнення Позивача з підприємства Відповідача з ним не було проведено остаточного розрахунку, не виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2014-2015 роки, а також було відмовлено в перерахуванні нарахованих сум.
Дії директора Відповідача ОСОБА_2 на думку суду є незаконними, так як згідно з вимогами до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» та ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належать працівнику від підприємства чи установи, проводиться у день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу звільненому ним працівникові усіх сум, які повинні бути йому виплачені на день його звільнення, згідно з вимогами ч. 1 ст. 117 КЗпП України, роботодавець повинен виплатити цьому працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин випливає, що позивач ОСОБА_1 має право на стягнення з МПП «Карєв» середнього заробітку за весь час затримки розрахунку заробітної плати та грошової компенсації за невикористану відпустку.
Директором та засновником Відповідача (МПП «Карєв») є ОСОБА_2 в порушення вимог закону ОСОБА_2 як директор підприємства - боржника не лише не прийняв мір щодо усунення порушень його підприємством конституційних прав та законних інтересів колишнього працівника ОСОБА_1, а навпаки, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, став всіляко перешкоджати позивачу у виплаті передбачених законом коштів.
Через це позивач ОСОБА_1 вимушений був звернутись за захистом своїх прав та законних інтересів до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом про виплату компенсації за невикористану відпустку та стягнення заборгованості за час несплати Відповідачем йому коштів: ОСОБА_1 - справа № 524/10423/15-ц.
У відповідності до ч. 1 ст. 157 ЦПК суд розглядає справи про стягнення заробітної плати на протязі одного місяця. А директор МПП «Карєв» своїми діями затягнув розгляд справи з одного місяця на чотири.
В цей час в протидію Позивачеві директор МПП «Карєв» з метою ухилення від виплати зазначеної суми, зловживаючи своїми процесуальними правами та недобросовісним захистом від позову став переводити активи на інше - зареєстроване під час судових спорів підприємство - ПП «Карєв Д» .
Зростання заборгованості підприємства-боржника МПП «Карєв» за позовом Позивача є штучним, оскільки виплати по заробітній платі сплачуються першочергово і сума заборгованості повинна була б бути виплачена і могла бути погашена вчасно, оскільки господарська діяльність підприємства не призупинялась. Підприємство боржник, Відповідач МПП «Карєв», знаючи, що умисне затягування виплати суттєво збільшить розмір заборгованості, перевів активи на створене ним в цей час підприємство ПП «Карєв Д». З цього слідує те, що умисне ухилення директора МПП «Карєв» - цілеспрямоване затягнення розгляду цивільних справ шляхом перенесення розгляду справ, відмови надати до Автозаводського районного суду необхідні документи на підставі завідомо неправдивого звернення до Кременчуцького відділу поліції ГУМП у Полтавській області, є навмисним ухиленням від сплати належних коштів Позивачу шляхом доведення до банкрутства підприємства - боржника МПП «Карєв».
Цей факт засвідчує також те, що створення директором МПП «Карєв» Карликом Є.3. 25.02.2016 року ПП «Карєв Д» є не що інше, як прихована реорганізація МПП «Карєв» шляхом перетворення в ПП «Карєв Д».
У відповідності до ст.108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової Форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав.
Згідно з п. 1, 2 ст. 175 КК України: «Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності.
Встановлені численні порушення КЗпП України та Закону України «Про оплату праці» щодо своєчасної та повної виплати заробітної плати та розрахунку при звільненні працівників МПП «Карєв».
Зазначені недоліки у роботі підприємства можуть свідчити про вчинення посадовими особами МПП «Карєв» дій, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. 211 ЦПК України,
Довести до відома керівника Кременчуцької місцевої прокуратури для та про проведення перевірки та вжиття відповідних заходів прокурорського реагування.
Про вжиті заходи повідомити суд протягом одного місяця з моменту надходження окремої ухвали відповідно до ч. 1 ст. 211 ЦПК України.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області особами, інтересів яких вона стосується, протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя: В.О.Савічев