Справа № 362/1954/16-к
Провадження № 1-кс/362/187/16
22 квітня 2016 року Слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , слідчого СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження № 12015110140001917 від 18.03.2016 року, -
встановив:
Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на вище вказану постанову, вважаючи постанову від 18.03.2016 року незаконною, оскільки у вказаній постанові підставою для закриття кримінального провадження вказано - відсутність складу кримінального правопорушення, при цьому в мотивувальній частині постанови не наведене жодних ознак, що визначають суспільно небезпечне діяння як злочинне. Зазначає, що слідчим не витребувано всієї медичної документації, а експертиза була призначена тільки на підставі особової картки стаціонарного хворого, не допитані очевидці даної ДТП. Крім того не проводився слідчий експеримент, а тому незрозуміло звідки слідчим зроблено висновок, що ОСОБА_3 різко вискочив на дорогу переплигуючи калюжу.
Постановою слідчого СВ Васильківського ВП ГУНП України в Київській області ОСОБА_5 від 18.03.2016 року закрито кримінальне провадження № 12015110140001917.
Адвокат ОСОБА_4 скаргу в судовому засіданні підтримав, просив задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, зазначивши, що оскільки під час експертизи встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_3 відносяться до легких тілесних ушкоджень отже відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Щодо того що ним в постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що ОСОБА_3 який рухався по узбіччю дороги в попутного напрямку та різко вискочив на середину дороги переплигуючи калюжу, це вбачається зі схемі місця дтп де зазначено місце наїзду на пішохода.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Дослідивши доводи, викладені у скарзі та заслухавши пояснення скаржника, слідчого суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням кримінального провадження, як зазначено в статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Обов'язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів
Постанова слідчого , прокурора має відповідати вимогам, передбаченим ст.110 КПК України, якою встановлено, що постанова складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
В ст.84 КПК України зазначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Проведення слідчих (розшукових) дій регулюється главою 20 КПК України. Самі по собі слідчі дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 18 березня 2016 року слідчий послався на факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди під час якої ОСОБА_6 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 який рухався по узбіччю дороги попутного напрямку та різко вискочив на середину дороги переплигуючи калюжу, разом з тим, зі змісту вказаної постанови не видно, на підставі яких доказів слідчий зробив такі висновки, оскільки в рамках кримінального провадження враховуючі різні покази водія та потерпілого одночасний допит яких не проводився, не проводився і слідчий експеримент. Отже встановлення обставин наїзду на пішохода у подальшому також може мати значення для вирішення справи про адміністративне правопорушення або ж цивільного позову. Отже постанова про закриття кримінального провадження на думку слідчого судді є передчасною. Щодо інших обставин на які посилався скаржник а саме не витребовування всієї медичної документації, непроведення допиту очевідців дтп слідчий суддя не приймає їх до уваги, оскільки слідчому судді не надано доказів наявності іншої медичної документації, не названо прізвище очевидців вказаної дтп.
За таких підстав, суд приходить до висновку про необхідність задоволення скарги, скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, як передчасної.
Згідно зі ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 303-307 КПК України, суд,-
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Васильківського ВП ГУНП України в Київській області ОСОБА_5 від 18 березня 2016 року про закриття кримінального провадження № 12015110140001917 від 01.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 12015110140001917 від 01.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, повернути до Васильківського ВП ГУ НП в Київській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1