Справа №295/1215/16-к
Категорія 19
1-кп/295/222/16
19.04.2016 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження № 12015060020005518 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великий Яблунець, Ємільчинського pайону, Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Паволоч, Попільнянського pайону, Житомирської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який був засуджений 21 грудня 2015 року Ємільчинським районним судом за ст.ст. 185 ч.3, 69 КК України до штрафу в сумі 850 грн., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , -
12 листопада 2015 року близько 21 год. 45 хв. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку № 24-А, розташованому по вулиці Ватутіна в м. Житомирі, помітили раніше незнайому їм ОСОБА_7 , яка йшла їм назустріч, розмовляючи по мобільному телефону, а в лівій руці в якої знаходилась жіноча сумка.
В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна, що належало ОСОБА_7 .
З цією метою, діючи за попередньою змовою групою осіб згідно з розподілом злочинних ролей, ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_7 та умисно штовхнув її корпусом з правого боку, аби відвернути увагу останньої.
В цей же час та місці ОСОБА_4 , діючи в межах спільного злочинного умислу згідно з розподілом злочинних ролей, шляхом ривка відкрито викрав у ОСОБА_7 жіночу сумку, яка знаходилась в неї в лівій руці та всередині якої містилися такі речі:
- гаманець синього кольору, який для останньої матеріальної цінності не становив та в якому знаходились грошові кошти у розмірі 50 євро однією купюрою, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12.11.2015 р. складали 1219 грн. 31 коп.;
- картка «Приватбанку», на рахунку якої грошових коштів не було;
- мобільний телефон марки «НОКІА» (ASHA 311) вартістю 825 грн., в корпусі рожевого кольору ІМЕІ № НОМЕР_1 , в якому містилася сім-карта мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 , на рахунку якої не було коштів і яка для ОСОБА_7 матеріальної цінності не становить;
- ключі в кількості 3 штуки на зв'язці з брилком у вигляді «Ейфелевої вежі»;
- 2 блиска для губ;
- парасоля золотаво-чорного кольору;
- зарядний пристрій до мобільного телефону;
- лоток для зберігання їжі;
- навушники;.
- візитні картки. Усі вказані речі матеріальної цінності для потерпілої не становлять.
В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишили та розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 2044 грн. 31 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 відкрито, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 викрали майно, яке належало ОСОБА_7 , на загальну суму 2044 грн. 31 коп.
Скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення суду кваліфікує за ст.186 ч.2 КК України, як умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненні за попередньою змовою групою осіб.
Скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення суду кваліфікує за ст.186 ч.2 КК України, як умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненні за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винуватість свою визнали повністю та дали відповідні показання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що увечері 12 листопада 2015 року вони разом з ОСОБА_4 , поблизу будинку № 24-А по вулиці Ватутіна в м. Житомирі, помітили раніше незнайому їм ОСОБА_7 та вирішили відкрито викрасти у неї сумку з майном. Вони підбігли до неї, штовхнули її та вихопили у неї сумку і потім втекли.
Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що 12 листопада 2015 року вони разом з ОСОБА_3 біля будинку № 24-А по вулиці Ватутіна в м. Житомирі, помітили раніше незнайому їм ОСОБА_7 . Вони вирішили відкрито викрасти у неї її сумку. Вони підбігли до неї, штовхнули її та вихопили у неї сумку з її майном і потім втекли.
Суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечують всі учасники судового провадження.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що обставинами, які пом'якшують його покарання по справі є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують його покарання по справі не встановлено. Суд також враховує, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив умисне кримінальне правопорушення, не працює, характеризується за місцем проживання позитивно, має на утриманні матір інваліда, потерпіла не наполягає на суворому його покаранні, а тому суд, з врахуванням встановлених обставин справи та особи винуватого, вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що обставинами, які пом'якшують його покарання по справі є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують його покарання по справі не встановлено. Суд також враховує, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив умисне кримінальне правопорушення, не працює, характеризується за місцем проживання позитивно, потерпіла не наполягає на суворому його покаранні, а тому суд, з врахуванням встановлених обставин справи та особи винуватого, вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні, передбаченому ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст. 186 ч.2 КК України - 4 роки позбавлення волі.
За ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк 2 роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Міру запобіжного заходу для нього не обирати.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні, передбаченому ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст. 186 ч.2 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
За ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк 3 роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Міру запобіжного заходу для нього не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 384 грн. процесуальних витрат.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 384 грн. процесуальних витрат.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1