04.04.2016 року Провадження №2/425/222/16
Справа №425/626/16-ц
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Мирошникової О.Ш.,
за участю секретаря Кулішової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рубіжне Луганської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-
встановив:
17 лютого 2016 року Виконавчий комітет Рубіжанської міської ради Луганської області звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування службовим жилим приміщенням - квартирою № 6 по проспекту Московському, будинок 23-А в місті Рубіжне. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу ОСОБА_1 з родиною було надано службове приміщення - двокімнатна квартира, в зв'язку з тим. що відповідач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду лікаря акушера-гінеколога у Центральну міську лікарню міста Рубіжне. 07.07.2014 року відповідача ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за власним бажанням та він виїхав з службової квартири влітку 2014 року, однак він та його сім'я залишилися зареєстрованими у службовій квартирі. Оскільки, відповідач ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з лікарнею, тому службове приміщення належить до заселення іншими особами, які потребують цього, але реєстрація відповідачів цьому перешкоджає, тому позивач просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом, причин неявки в судове засідання суду не повідомили, заяв про розгляд справи в їх відсутності суду не надали, заперечень на позов не надали. Виклик відповідачу було направлено за адресою, згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу, який повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
В судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, проти задоволення позовних вимог не заперечує. До заяви представника третьої особи було додано висновок Служби у справах дітей від 01.04.2016 року, згідно якого відповідальність за визнання дітей відповідачів такими. що втратили право користування жилим приміщенням, покладається на їх батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляду справи та неявку в судове засідання відповідачів, які були належним чином повідомлені, суд вважає за можливе розглядати цивільну справу у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку ст.ст. 224, 225 ЦПК України.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно наказу № 88-к від 01.08.2013 року по Центральній міській лікарні Управління охорони здоровя Рубіжанської міської ради ОСОБА_1 прийнятий на посаду лікаря акушера-гінеколога з наданням екстреної допомоги гінекологічного відділення (а.с. 4).
Згідно рішення Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області № 323 від 11.09.2013 року ОСОБА_1 видано ордер на службове жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Згідно довідки про реєстрацію, виданої КП «Рубіжанське БТІ» від 02.02.2016 року № 660 у квартирі АДРЕСА_1 з 16.10.2013 року зареєстровані ОСОБА_1 як наймач та члени його сім'ї: дружина ОСОБА_2, дочка ОСОБА_6 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_7 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Згідно наказу Комунальної установи «Рубіжанська центральна міська лікарня» від 07.07.2014 року лікаря акушера-гінеколога з надання екстреної допомоги гінекологічного відділення ОСОБА_1 звільнено з посади з 06.06.2014 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 6).
Відповідно ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ОСОБА_1 народних депутатів. Під службові жилі приміщення видаляються, як правило, окремі квартири.
Відповідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Як вбачається із справи, відповідач та його сім'я в спірній квартирі не проживають з липня-серпня 2014 року, що підтверджується актами обстеження квартири від 12.08.2014 року, від 24.09.2015 року, від 28.01.2016 року, які складені комісією та затверджені директором КП «БТІ», в яких зазначено, що у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 відсутні жильці з липня-серпня 2014 року, місцезнаходження їх невідоме (а.с.7, 8, 12).
Відповідно ст. 119 ЖК України перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.
У п. 13 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженої постановою ОСОБА_1 Міністрів УРСР від 04.02.1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення», зазначено лікарів.
Відповідно ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймадавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем- громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно ст. 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
Аналогічна норма зазначена і в пункті 34 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого постановою ОСОБА_1 Міністрів УРСР від 04.02.1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення».
У статті 125 ЖК України та у п. 35 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого постановою ОСОБА_1 Міністрів УРСР від 04.02.1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення» міститься вичерпний перелік осіб, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення.
Доказів того, що відповідачі є такими особами, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення, до справи сторонами не надано.
Відповідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню інших прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Жодних доказів, які спростовують обставини, на які посилається представник позивача у позовній заяві, відповідачами до суду не надано, також відповідачами не подано до суду заперечень проти позову відповідно до ст. 128 ЦПК України.
Отже, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 разом із своєю сім'єю не проживають у службовій квартирі без поважних причин більше ніж шість місяців та з огляду на те, що відповідачі не є особами, яких не може бути виселено з службових приміщень, суд вважає можливим визнати відповідачів такими, що втратили право користування службовим жилим приміщенням - квартирою № 6 по проспекту Московському, будинок 23-А в місті Рубіжне Луганської області.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1378,00 гривень по 689,00 гривень з кожного відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - задовольнити повністю.
ОСОБА_8 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, неповнолітніх дітей ОСОБА_6 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області судовий збір у розмірі 689,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області судовий збір у розмірі 689,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Ш. Мирошникова