18 квітня 2016 року Справа № 810/936/16
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про скасування наказу та поновлення на публічній службі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області, в якому просив:
визнати неправомірним та скасувати протокол атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у Київській області в частині висновків про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність;
визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Київський області від 24.02.2016 № 85 о/с про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київський області поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді поліцейського Броварського відділення поліції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у листопаді 2015 року був прийнятий на службу в поліцію на посаду поліцейського з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання сержанта поліції. Однак, у подальшому керівництвом Національної поліції щодо нього було прийнято незаконне рішення про проведення атестації, атестування проведено неповноважним складом атестаційної комісії, з порушенням визначеної законом процедури, а за результатами атестування прийнято необґрунтований і безпідставний висновок про невідповідність позивача займаній посаді. Цей висновок став підставою для прийняття наказу про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, який, на думку позивача, за своїм змістом є найбільш суворим видом дисциплінарного стягнення, що накладається до працівників органів внутрішніх справ за вчинення дисциплінарних проступків в якості крайнього заходу дисциплінарного впливу. Позивач вважає своє звільнення протиправним, адже жодного дисциплінарного проступку, за вчинення якого до нього було б застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення, він не вчиняв, а висновки про його службову невідповідність є безпідставними, необґрунтованими і незаконними. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що позивач був звільнений зі служби в поліції через службову невідповідність правомірно, оскільки за результатами атестації атестаційна комісія дійшла висновку про його службову невідповідність. У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали і докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з січня 2003 року на різних посадах.
7 листопада 2015 року відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 07.11.2015 № 1 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 був прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду поліцейського Броварського відділу поліції з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання сержанта поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Київській області від 23.11.2015 № 16 "Про проведення атестування та створення атестаційних комісій" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на підставі статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та згідно з вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890, наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Київській області, створити в Головному управлінні Національної поліції у Київській області атестаційні комісії.
Згідно з відомістю-протоколом від 31.12.2015 № 16.00000014 засідання атестаційної комісії № 1 Київської області позивача було включено до переліку осіб, які мали проходити співбесіду 04.01.2016.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення присутні на засіданні члени атестаційної комісії № 1 Київської області (4 особи) більшістю голосів (4 - "за") прийняли рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність (протокол ОП № 1500000014.197 від 04.02.2016).
Не погоджуючись з висновками зазначеної атестаційної комісії Київської області, позивач оскаржив її висновок (рішення) до апеляційної комісії північного регіону, однак, за результатом розгляду скарги її було залишено без розгляду.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 24.02.2016 № 85 о/с сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського Броварського відділу поліції, звільнено у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі підпункту 5 пункту 1 статті 77 закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність), 24 лютого 2016 року. Підстава: атестаційний лист ОСОБА_1 від 04.01.2016.
Не погоджуючись з висновком атестаційної комісії щодо службової невідповідності та наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд під час судового розгляду суд встановив, що позивач був прийнятий на службу в поліцію на посаду поліцейського Броварського відділу поліції з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання сержанта поліції.
Зі змісту атестаційного листа ОСОБА_1 вбачається, що за період служби в органах внутрішніх справ та в займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе позитивно, до виконання службових обов'язків ставиться сумлінно, у роботі суворо дотримується законності, нормативні акти, накази і вказівки МВС України вивчає та уміло використовує у практичній повсякденній роботі. При вирішенні службових питань не рахується з особистим часом, спроможний виділити головне в роботі. Відзначається витримкою, цілеспрямованістю, вмінням доводити розпочату справу до логічного завершення, правильно розподіляє та використовує свій робочий час. На зауваження реагує належним чином. У стройовому відношення підтягнутий, фізично розвинутий добре. Табельною вогнепальною зброєю та спеціальними засобами володіє добре. Заліки зі службової підготовки склав. Участь у заходах, передбачених пунктами 9, 10,11 частин другої та третьої статті 3 Закону України "Про очищення влади", не приймав.
Як з'ясував суд, присягу поліцейського позивач не складав, посадова інструкція поліцейського Національною поліцією України не розроблена і не затверджена в установленому порядку, жоден документ, який би визначав коло обов'язків поліцейського до відома позивача не доводився.
З протоколу засідання атестаційної комісії вбачається, що під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували лише стандартний пакет документів, перелічених у самій формі бланку, а саме: атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", та інформацію з відкритих джерел.
Жодних інших документів (заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, відомості про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) атестаційна комісія не досліджувала.
Жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, що обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять.
Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача. Рішення комісії прийнято членами комісії шляхом голосування без наведення жодних мотивів та обґрунтувань.
Як з'ясувалось, комісія також не досліджувала можливість або неможливість переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією.
Під час судового розгляду представник відповідача також не зміг пояснити суду, які ж саме причини чи мотиви стали підставою для висновків про невідповідність позивача займаній посаді.
Щодо складу атестаційної комісії та її повноважень суд встановив, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 21.12.2015 № 68 атестаційна комісія № 1 Київської області, яка приймала висновок (рішення) про невідповідність позивача займаній посаді та його звільнення через службову невідповідність, утворена у кількості 6 осіб .
Персональний склад атестаційної комісії, всупереч вимогам пункту 2 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890, з Національною поліцією України не погоджувався.
На засіданні атестаційної комісії, на якому приймався висновок (рішення) за результатами атестації позивача, були присутні чотири з шести членів комісії, рішення прийнято більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії (4 - "За").
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", який був опублікований 06.08.2015 та набрав чинності 07.11.2015 (окрім окремих положень).
Пунктами 8, 9, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.
Таким чином, лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції.
У справі, що розглядалась, позивач наказом Головного управління Національної поліції у Київській області був прийнятий на службу до поліції в порядку переатестування з присвоєнням спеціального звання сержанта поліції, таким чином, питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття на службу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону України "Про національну поліцію).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського (ст. 56 Закону України "Про Національну поліцію").
Згідно з приписами статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
З аналізу положень частини другої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" випливає, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.
Поряд із Законом України "Про Національну поліцію" правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.2012 № 4312-VI "Про професійний розвиток працівників".
Так, статтею 1 цього Закону визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI "Про професійний розвиток працівників" атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Положеннями частин першої та третьої статті 13 Закону України "Про професійний розвиток працівників" передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.
Як вже зазначалось, в силу приписів статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам.
Згідно з вимогами пункту 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Щодо проведення атестації для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає, що метою проведення атестації є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Звільнення зі служби через службову невідповідність передбачено пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Як вже зазначалось позивача звільнено з поліції через "службову невідповідність". Проте, поняття "службова невідповідність" і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям "звільнення у порядку дисциплінарного стягнення".
Аналогічна правова позиція розкрита у постанові Верховного Суду України від 11.03.2014 № 21-13а14, яка в силу положень статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.
У справі, що розглядалась, позивач пропрацював на посаді поліцейського менше одного року, питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду, притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.
Таким чином, рішення призначення атестації працівника одразу ж після прийняття його на роботу (службу у поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.
У зв'язку із твердженням посадових осіб відповідача про те, що атестація працівників поліції відповідає вимогам Закону України "Про Національну поліцію" і є складовою очищення влади від "старих кадрів", які працювали в органах внутрішніх справ, скомпрометували себе і є непроможними працювати в оновленій Національній поліції України, служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, суд зазначає наступне.
Зі змісту пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" вбачається, що лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції.
При цьому, при вирішенні питання про призначення на посаду у контексті з'ясування питання щодо відповідності особи вимогам до поліцейських Міністерство внутрішніх справ України має усі повноваження здійснювати призначення на посади поліцейських на конкурсних засадах (стаття 47 Закону), проводити медичне та психофізіологічне обстеження кандидатів, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, тестування на поліграфі, перевіряти рівень фізичної підготовки, а також проводити спеціальну перевірку (стаття 50).
Відповідач не представив суду відомостей які з повноважень, що передбачені Законом України "Про національну поліцію" для прийняття працівників міліції на службу до поліції, Міністерство внутрішніх справ України використало по відношенню до позивача.
У той же вас, з наказу Головного управління Національної поліції у Київській області убачається, що позивача призначено на посаду поліцейського з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання сержанта поліції.
Щодо суті висновків атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді суд зазначає наступне.
З дослідженого судом протоколу засідання атестаційної комісії убачається, що атестаційна комісія діяла з порушенням вимог статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо. Висновок (рішення) комісії є абсолютно немотивованим і не підтверджується жодними матеріалами чи доказами, відомості про те, в чому саме проявляється невідповідність позивача займаній посаді, у висновку відсутні та абсолютно не розкриті суду.
У той же час, висновки атестаційної комісії спростовуються самим фактом прийняття позивача на службу до поліції в порядку переатестування з присвоєнням спеціального звання, матеріалами його особової справи та відомостями, що викладені в атестаційному листі позивача і характеризують його особу.
Зокрема, ОСОБА_1 за час проходження служби органах внутрішніх справ та в поліції характеризувався позитивно, до виконання службових обов'язків ставився сумлінно та відповідально, за період служби до дисциплінарної відповідальності не притягався, був тричі заохочений, зокрема, нагороджений медаллю "За сумлінну службу" ІІІ ступеня.
Атестаційна комісія також не обговорювала питань можливості переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією, чим порушила вимоги статті 13 Закону України "Про професійний розвиток працівників".
Щодо повноважень атестаційної комісії суд становив наступне.
Положеннями частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890, атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.
У справі, що розглядалась, атестаційна комісія, яка здійснювала атестацію позивача, утворена згідно з наказом Головного управління Національної поліції України від 23.11.2015 № 16, а її персональний склад визначений наказом Головного управління Національної поліції України від 21.12.2015 № 68.
Із змісту наказу № 68 убачається, що всупереч вимогам пункту 2 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, персональний склад атестаційної комісії не погоджувався з Національною поліцією України, таким чином, склад комісії сформований з порушенням вимог законодавства і є неповноважним.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наказ про звільнення позивача зі служби в поліції на підставі підпункту 5 частини першої статті 77 Закону України "про національну поліцію" (через службову невідповідність) є протиправним і підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на службі на посаді, з якої його незаконно звільнено.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу атестаційної комісії суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, у розумінні частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається таке владне рішення, дія чи бездіяльність, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов'язковий характер і породжують певні правові наслідки.
Протокол атестаційної комісії - це документ, який складено членами атестаційної комісії за результатами проведення атестування, є носієм інформації, на підставі якого суб'єктом владних повноважень приймається відповідне рішення. Оцінка такого протоколу, в тому числі й оцінка дій членів атестаційної комісії при його складанні, викладенні у ньому певних висновків, надається судом при вирішенні спору по суті з приводу оскарження наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, прийнятого на підставі такого протоколу.
Окреме оскарження такого протоколу в адміністративному суді не допускається, оскільки протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України і самостійного значення не має.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу атестаційної комісії провадження у вправі підлягає закриттю.
Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Київський області від 24.02.2016 № 85 о/с, згідно з яким звільнено зі служби в поліції за статтею 77, п. 1, п.п. 5 (через службову невідповідність) старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського Броварського відділу поліції, 24 лютого 2016 року.
Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді поліцейського Броварського відділу поліції. У цій частині постанова підлягає негайному виконанню.
У частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу ОП № 00000014.197 від 04.01.2016 атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у Київській області щодо висновків про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, - провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "22" червня 2015 р.