"13" квітня 2016 р. м. Київ К/9991/58424/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Ємельянової В.І.,
Кобилянського М.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року в справі за її позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області про стягнення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому зазначала, що відповідно до статей 41-43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які відповідач неправомірно сплачував в меншому розмірі.
Уточнивши позовні вимоги просила визнати протиправною бездіяльність відповідача; зобов'язати донарахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05 лютого 2008 року по 05 листопада 2010 року до розміру прожиткового мінімуму, встановленого статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; стягнути недоотриману суму допомоги при народженні дитини в сумі 2 121,92 грн.; стягнути недонараховану та недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05 лютого 2008 року по 05 листопада 2010 року в сумі 14 787,13 грн.; стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати; зобов'язати негайно виконати судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення та стягнути понесені судові витрати.
Постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2010 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати доплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язано перерахувати зазначену допомогу відповідно зі статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», але не менше прожиткового мінімуму, гарантованого Конституцією України, з часу призначення по листопад 2010 року; зобов'язано у подальшому при нарахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку керуватися статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». У решті позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове яким позовні вимоги про стягнення недоотриманої допомоги при народженні дитини в сумі 2 121,92 грн.; зобов'язання донарахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до розміру прожиткового мінімуму, встановленого статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з 05 лютого по 17 листопада 2008 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. У решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області, з 01 листопада 2007 року по 30 листопада 2008 року їй призначено виплату одноразової допомоги при народженні дитини та з 05 лютого 2008 року - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку по 130 грн. щомісячно відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Наказом директора приватного підприємства «Альбатрос» від 04 лютого 2008 року надано ОСОБА_4 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05 лютого 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Наказом директора приватного підприємства «Альбатрос» від 02 січня 2009 року у зв'язку з виходом з відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_4 переведено на посаду юриста з 02 січня 2009 року на 0,5 ставки згідно штатного розпису, а з 01 червня 2009 року переведено на 0,25 ставки на підставі її заяви.
Листом від 26 жовтня 2009 року управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області відмовлено позивачу у проведенні перерахунку спірних допомог у зв'язку з відсутністю під-став.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи у перерахунку та виплаті доплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач порушив права позивача на отримання соціальної допомоги, наданої Конституцією України, та відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове апеляційний суд виходив з того, що частина позовних вимог підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та відсутністю заяви про його поновлення. Вирішення вимог щодо отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, що передбачено статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» можливе у випадку притягнення до участі у справі як належного відповідача роботодавця позивача, що тягне за собою розгляд даної справи у порядку цивільного судочинства.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
З 05 лютого 2008 року управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області призначило позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з 01 листопада 2007 року - допомогу при народженні дитини.
Проте судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з приватним підприємством «Альбатрос».
Таким чином зазначені правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а тому висновок судів попередніх інстанцій в цій частині є правомірним.
Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.
Згідно зі статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загально-обов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було передбачено, що допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, згідно зі змінами, внесеними до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», його дію поширено на застрахованих осіб. Водночас із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40- 44.
Пункт 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачав, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційним зокрема пункт 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40- 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Отже, з часу проголошення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 18 червня 2013 року (справа № 21-209а13), 02 липня 2013 року (справа № 21-208а13), 17 вересня 2013 року (справа № 21-187а13), 01 квітня 2014 року (справа № 21-52а14) та 04 листопада 2014 року (справа № 21-485а14).
Призначаючи позивачу з 05 лютого 2008 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідач діяв правомірно та з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Проте з 22 травня 2008 року після відновлення дії статей 40- 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», щомісячна допомога позивачу підлягала перерахунку та виплаті відповідно до даного Закону, що відповідач неправомірно не зробив.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі, зазначеній у частині першій статті 42 цього Закону, яка фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно. У разі виходу (працевлаштування) матері дитини або особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною, на роботу до закінчення строку відпустки для догляду за дитиною виплата зазначеної допомоги припиняється, про що видається довідка з місця роботи (служби, навчання).
При зверненні до суду позивач надала копії наказів приватного підприємства «Альбатрос» про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05 лютого 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, а також про переведення на іншу посаду у зв'язку з виходом з відпустки по догляду за дитиною.
Таким чином позивач вийшла на роботу до закінчення строку відпустки у зв'язку з чим виплата допомоги по догляду за дитиною припиняється з 01 січня 2009 року - є останнім днем виплати допомоги).
Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо виплати допомоги протягом 2008 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування й на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога надається у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині апеляційний суд виходив з того, що вони заявлені до неналежного відповідача. Проте такий висновок є неправомірним, оскільки відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється правлінням Фонду. Позивач перебуває на обліку в територіальному управлінні соціального захисту населення за місцем проживання та саме дане управління здійснює виплату їй допомоги по догляду за дитиною.
Правовідносини між роботодавцем та страховиком регулюються іншими нормативно-правовими актами та в іншому провадженні.
Суд першої інстанції також прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог з часу призначення по листопад 2010 року не звернувши при цьому увагу на зміни у законодавстві та обставини справи щодо дострокового виходу на роботу.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином рішення судів попередніх інстанцій в частині перерахунку та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22 травня 2008 року по 01 січня 2009 року включно підлягають скасуванню та ухваленню в цій частині нового судового рішення.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (частина перша 100 Кодексу).
Позивач звернувся до суду у листопаді 2009 року з позовними вимогами про перерахунок допомоги при народженні дитини, призначеної з 01 листопада 2007 року, та перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною з 05 лютого 2008 року по 05 листопада 2010 року. Проте заяву про поновлення строку звернення до суду з даними вимогами не подавала.
Висновок апеляційного суду про залишення позовних вимог в частині стягнення недоотриманої допомоги при народженні дитини в сумі 2 121,92 грн.; зобов'язання донарахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до розміру прожиткового мінімуму, встановленого статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з 05 лютого по 17 листопада 2008 року без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду є правомірним та не підлягає скасуванню з залишенням в цій частині рішення суду першої інстанції в силі.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року в частині відмови у задоволенні позову скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову частково: зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому законодавством про Державний бюджет України на відповідний рік, на одну праце-здатну особу, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2009 року.
У решті судове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді: