11 квітня 2016 року м. Київ К/800/9851/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Кобилянський М.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 5 січня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання поновити на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28 лютого 2012 року №53-о та від 28 лютого 2012 року №3-о про його звільнення; зобов'язати відповідача поновити його на посаді; стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу; визнати протиправними дії відповідача щодо утримання його трудової книжки.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 5 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, адміністративний позов залишено без розгляду з підстави пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.
Позивачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач дізнався про своє звільнення 28 лютого 2012 року та отримав трудову книжку 11 вересня 2015 року, проте до суду звернувся лише 4 січня 2016 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, поважні причини для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допущено порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для їх скасування чи зміни.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з урахуванням правової позиції та судової практики Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України.
Касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 5 січня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання поновити на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Г. Кобилянський