13 квітня 2016 року м. Київ К/9991/16108/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Ємельянової В.І.,
Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету про перерахунок і стягнення одноразової грошової допомоги,
У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому зазначав, що у грудні 2009 року звільнений з військової служби за станом здоров'я та з 14 грудня 2009 року йому встановлено ІІІ групи інвалідності, у зв'язку з чим звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги. У червні 2010 року призначено виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 в сумі 61 740 грн.
Посилаючись на неправильність розрахунку одноразової грошової допомоги, просив суд визнати протиправним рішення Міністерства оборони України від 24 червня 2010 року № 3, протиправною відмову Міністерства оборони України від 27 квітня 2011 року у проведенні перерахунку допомоги, пункт 1 наказу начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету від 28 січня 2011 року № 72 в частині виплати допомоги та відмову Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету від 20 квітня 2011 року № 728 у проведенні перерахунку та виплати різниці; зобов'язати Міністерство оборони України провести перерахунок та виплату через Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету різниці одноразової грошової допомоги та зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету провести виплату.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року, позов задоволено частково: визнано протиправним рішення Міністерства оборони України від 24 червня 2010 року № 3 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю в сумі 61 740 грн.; зобов'язано Міністерство оборони України перерахувати одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю, визначивши її розмір з урахуванням всіх складових грошового забезпечення за останньою посадою та перерахувати невиплачену суму одноразової грошової допомоги Житомирському військовому інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету для подальшої виплати. У позові до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Міністерство оборони України ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 04 грудня 2009 року № 781 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 грудня 2009 року №211 виключено зі списків особового складу військової частини. З 14 грудня 2009 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби.
На засіданні комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби розглянуто подані ОСОБА_1 документи щодо призначення одноразової допомоги та наказом Міністра оборони України від 24 червня 2010 року № 3 призначено її виплату відповідно до по-станови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 в розмірі 36 місячного грошового забезпечення в сумі 61 740 грн. Наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету від 28 січня 2011 року № 72 зобов'язано виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 61 740 грн.
Листом від 27 квітня 2011 року № 248/6/С/1093 Міністерство оборони України повідомило позивача про правомірність обчислення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю виходячи з таких складових грошового забезпечення як: оклад за військове звання, посадовий оклад, відсоткова надбавка за вислугу років.
Листом від 20 квітня 2011 року № 728 Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету повідомив про відсутність під-став для перерахунку виплаченої одноразової грошової допомоги.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2009 року постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 визнана нечинною в частині, що суперечить ст.ст.9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то наказ Міністра оборони України є протиправним.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців.
Частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 28 травня 2008 року № 499 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб. Пунктом 2 постанови № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, одноразова грошова допомога інвалідам ІІІ групи виплачується у розмірі 36-місячного грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які звільнені із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 р., - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 року № 925 та від 23 лютого 2002 року № 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829.
Водночас частина друга статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» елементи грошового забезпечення визначає по-іншому:посадовий оклад, оклад за військовим званням;щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати положення не постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, а Закону України, який має вищу юридичну силу.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 28 січня 2014 року (№№ 21-475а13, 21-477а13), 11 лютого 2014 року (№ 21-495а13), 4 березня 2014 року (№ 21-31а14), 15 квітня 2014 року (№ 21-78а14), 10 червня 2014 року (№ 21-171а14).
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України під-став для їх скасування та ухвалення нового судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а по-станову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді: