20 квітня 2016 року справа № 404/8746/15-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2016 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 у грудні 2015 року звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області щодо здійснення обчислення пенсії за віком за період з 01.03.2014 по 31.03.2015 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік (1197,91 грн.); визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області щодо здійснення утримання з пенсії ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів, щомісячно, в розмірі 20 %, починаючи з листопада 2014 року, на загальну суму 14573,65 грн.; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області провести обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2015 року відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівника по Україні за три роки, що передують року обчислення (призначення) пенсії, тобто за 2011, 2012, 2013 роки та виплатити різницю між фактично отриманою та обчисленою пенсією за віком.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2016 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 27.05.2000 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області, пенсію було призначено відповідно до Закону України «Про державну службу».
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою щодо надання інформації про розмір його пенсії.
Як вбачається з відповіді УПФУ в м. Кіровограді Кіровоградської області № 14-ЗУ від 09.11.2015, при опрацюванні списків працюючих пенсіонерів за 2014 рік за даними системи персоніфікованого обліку було виявлено, що з 02.02.2014 по березень 2014 року ОСОБА_1 працював в ТОВ «Оптово-роздрібній фірмі «Тива» та з 24 березня 2014 року прийнятий на службу до Кіровоградської міської ради, у зв'язку з чим ОСОБА_1 встановлено статус працюючого.
З 01.10.2014 ОСОБА_1 виплачувалась пенсія, обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також судом встановлено, що згідно з витягом з протоколу № 7 засідання Комісії з питань призначення та виплати пенсій при УПФУ в м. Кіровограді Кіровоградської області встановлено, що з 02.02.2014 по 30.09.2014 виникла переплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі 14573,65 грн. у зв'язку з несвоєчасним повідомленням про працевлаштування, вирішено починаючи з 01.11.2014 здійснювати утримання надміру виплачених коштів щомісячно в розмірі 20% від основного розміру пенсії.
Не погоджуючись з вказаними діями УПФУ, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 4 статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній на момент працевлаштування позивача, розмір пенсії за віком визначався за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Положеннями статті 40 Закону визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, при обчисленні позивачеві пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовувався середньомісячний заробіток ОСОБА_1 відповідно до ст. 40 вказаного Закону та постанови Кабінету Міністрів України № 327 від 23.04.2012, який склав 2942,34 грн., а саме: 1197,91 грн. Ч 2,45623, де 1197,91 грн. - середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2007 рік; 2,45623 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача, що полягають у врахуванні при обчисленні позивачеві пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2007 рік, оскільки вказаним законом передбачено застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23.04.2012, пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.
Отже, чинним законодавством передбачено застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2007 рік лише у випадку перерахунку пенсії та у випадку, якщо вказаний показник підлягав врахуванню для обчислення пенсії при її призначенні, тоді як позивачу пенсія була призначення відповідно до Закону України «Про державну службу», який не передбачає застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні при призначенні (перерахунку) пенсії державного службовця.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області щодо здійснення утримання з пенсії ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів щомісячно в розмірі 20 %, починаючи з листопада 2014 року, на загальну суму 14573,65 грн., суд першої інстанції не врахував, що відповідно до статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно з положеннями статті 103 цього Закону та пункту 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.
У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Пунктом 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
Статтею 50 вказаного Закону передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Отже, чинним законодавством на пенсіонера покладено обов'язок щодо повідомлення органу, який призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати та зміну статусу застрахованої особи. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було відомо про обов'язок повідомляти відповідача про працевлаштування, зміни складу сім'ї тощо, що підтверджується підписаним зобов'язанням від 03.04.2008, копія якого міститься в матеріалах справи.
Також судом встановлено, позивачем не заперечується, що у період з 02.02.2014 по березень 2014 року ОСОБА_1 працював в ТОВ «Оптово-роздрібній фірмі «Тива» та з 24 березня 2014 року прийнятий на службу до Кіровоградської міської ради.
Таким чином, враховуючи, що позивачем, всупереч вимогам чинного законодавства, не було повідомлено УПФУ про факт працевлаштування, що призвело до отримання надміру виплачених сум пенсії, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність дій відповідача про відрахування з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2016 року в адміністративній справі № 404/8746/15-а скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області щодо здійснення обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 01.03.2014 по 31.03.2015 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області провести обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2015 року відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівника по Україні за три роки, що передують року обчислення (призначення) пенсії, тобто за 2011, 2012, 2013 роки та виплатити різницю між фактично отриманою та обчисленою пенсією за віком.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова