Справа № 822/6071/15
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
20 квітня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу,
позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в якому просить: - визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 11 липня 2015 року №1123, в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни; - визнати незаконним звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 "є" (за порушення дисципліни); - внести зміни до наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 16 липня 2015 року №179 о/с змінивши підстави звільнення за п.64 "є" (за порушення дисципліни) на п.64 "ж" (за власним бажанням).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року закрито провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування наказу начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 11 липня 2015 року №1123, щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання незаконним звільнення та внесення змін до наказу від 16.07.2015 року №179 о/с залишено без розгляду .
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі позивач порушив питання про скасування ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання незаконним звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" (за порушення) дисципліни) та внесення змін до наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 16 липня 2015 року №179 о/с змінивши підстави звільнення за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) на пункт 64 "ж" (за власним бажанням) та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України та надав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Сторони в судове засідання призначене на 20 квітня 2015 року не прибули, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження, при цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до вимог частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Суд першої інстанції залишив адміністративний позов без розгляду за клопотанням відповідача на підставі статті 100 КАС України у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску строку на звернення з даним позовом до суду.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави, пов'язану зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на службу в органах внутрішніх справ, регулює, зокрема, Дисциплінарний статут ОВС України (ділі Статут). Згідно зі статтею 21 цього Статуту, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Строки звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 КАС України.
Згідно з частиною 3 вказаної статті в редакції на час звернення з цим позовом до суду, яка є спеціальною для застосування в справах вказаної категорії, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено статтею 100 КАС України.
Відповідно до частини 1 цієї статті адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною 2 статті 100 КАС України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з положеннями пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Як встановлено судом з матеріалів справи, предметом оскарження в цій справі є підстави звільнення позивача з публічної служби, яке відбулося згідно з наказом від 16 липня 2015 року №179 о/с.
З цим позовом позивач звернувся до суду 09 листопада 2015 року.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, ОСОБА_2 зазначив, що 12 жовтня 2015 року, в межах тримісячного строку, він звернувся з позовом до суду про скасування наказу №1123 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення та поновлення на роботі, однак 02 листопада 2015 року Хмельницьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу про залишення позову без розгляду.
Перевіряючи наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 5 частини 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 3 вказаної статті в редакції на час звернення з даним позовом до суду для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Станом на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ строк на звернення до суду з позовами розглядуваної категорії було визначено статтею 233 КЗпП України, яка передбачала, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Отже, як станом на момент виникнення спірних відносин (звільнення позивача згідно з наказом від 16 липня 2015 року №179 о/с), так і на час звернення позивача з цим позовом до суду було встановлено строк на звернення до суду - один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Колегія суддів враховує, що за загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
До суду позов було подано у листопаді 2015 року, тобто з пропуском місячного строку на звернення до суду з позовом вказаної категорії.
Виходячи з цього, колегія суддів дійшла висновку, що в суду відсутні правові підстави для поновлення позивачу строку на звернення до суду.
Отже застосування статті 100 КАС України до спірних відносин є законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196,197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючийсуддя Боровицький О. А.
Судді Матохнюк Д.Б. Сапальова Т.В.