19 квітня 2016 року Справа № 876/2131/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій,-
15 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати УПФУ в Долинському районі призначити ОСОБА_1 з 01.02.2013р. пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою від 23 лютого 2016 року Долинський районний суд Івано-Франківської області позов задовольнив частково.
Визнав неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Долинському районі з приводу відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Долинському районі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 01.02.2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що позивачеві підтверджено стаж роботи на пільгових умовах мотальницею, оператором мотального обладнання 19 р.2 м.9 дн.. Оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи, то підстав для призначення пенсії на пільгових умовах немає.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 дізналася про призначення їй пенсії ще в 2013 році, а тому строк звернення до суду в розумінні ст. 99 КАС України пропущено нею без поважних причин.
З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення частково з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що 30.01.2013 року у позивачки виникло право на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим, 04.02.2013 року вона звернулася із заявою до УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області про призначення пенсії.
Однак, листом № 2112/03 від 29.03.2013 року УПФУ в Долинському районі повідомило позивача про відмову у призначенні йому пенсії у зв'язку з тим, що згідно рішення Комісії при ГУПФУ в Івано-Франківській області від 15.03.2013 року №48 ОСОБА_1 підтверджено стаж роботи на пільгових умовах прядильницею лише 19 років 0 місяців та 9 днів. Рішення щодо незарахування їй до пільгового стажу періодів роботи в пільгових умовах мотальницею, оператором мотального обладнання з 01 липня 1995 по 31 жовтня 1995р., з 01 липня 1996р. по 30 вересня 1996р., з 01 жовтня 2000 р. по 31 жовтня 2000р., з 01 лютого 2001р. по 30 квітня 2001р. з 01 серпня 2001 р. по 30 вересня 2001р. з 01 грудня 2001р. по 30 квітня 2002р. та з 01 червня 2003р. по 30 вересня 2003р. мотивоване тим, що згідно архівних довідок за цей період заробітна плата не нараховувалась, а також заробітна плата не відображена у даних відділу персоніфікованого обліку.
Суд першої інстанції згідно записів трудової книжки позивачки серії БТ-ІІ №2285433 встановив, що остання з 24.10.1984 року прийнята на посаду учениці мотальниці МТ-150 ДП Долинська бавовнопрядильна фабрика. 22.01.1985р. їй присвоєно кваліфікацію мотальниці МТ-150 3 розряду. 25.12.1985р. позиваці присвоєно другу професію мотальниці «Аутосук» 2 розряду. 02.01.1988р. змінено назву професії і підвищено розряд - оператор мотальної машини 4 розряду. 06.04.1994 р. ДП Долинська бавовнопрядильна фабрика перейменовано у ВАТ "Долинська бавовнопрядильна фабрика. 31.10.2005р. позивачка звільнена з роботи по угоді сторін по п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Зазначене відповідає даним, які містяться у довідці №730-П-62 архівного відділу Долинської РДА від 08.10.2012р. згідно якої ОСОБА_1 дійсно працювала в "Долинській бавовно-прядильній фабриці ": за період з 24.10.1984 року по 22.01.1985 року виконувала роботу на посаді учениці мотальниці, за період з 22.01.1985 року по 25.12.1985 року працювала на посаді мотальниці м-н МТ-150-2 3 розряду, за період з 25.12.1985 року по 02.01.1988 року працювала на посаді мотальниці «Аутосук» 2 розряду, за період з 02.01.1988 року по 31.10.2005 року працювала на посаді оператора мотальних машин 4 розряду, з 1.10.2005 року звільнена з роботи по угоді сторін по п.1ст.36 КЗпП України , Наказ №48 від 31.10.2005р.
Крім того, факт роботи позивачки на фабриці у період з 1984 року по 2004 рік та отримання нею заробітної плати підтверджується архівними довідками від 08.10.2012 року за №№ 731-П-63, 732-П-64, 733-П-65, 734-П-66.
Разом тим, з повідомлень архівного відділу Долинської РДА за № 735-П-67 від 08.10.2012 року вбачається, що в особових рахунках та відомостях нарахування заробітної плати працівникам Долинської бавовнопрядильної фабрики даних про відпрацьовані дні немає, посада працівників не вказана, дані з цього питання вказані у трудовій книжці. Накази про надання відпусток зберігаються 5 років згідно Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, тому до архівного відділу на державне зберігання не надходили, у зв'язку з чим надати інформацію про відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 немає можливості. Даних про переведення на роботу з неповним робочим днем в документах Долинської бавовнопрядильної фабрики немає
Матеріалами справи підтверджується, що діяльність Долинської бавовнопрядильної фабрики припинено 05.12.2005 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 31.07.2013 року.
Згідно рішення комісії при ГУПФУ в Івано-Франківській області від 15.03.2013 р. № 48 ОСОБА_1 підтверджено стаж роботи на пільгових умовах 19 років 0 місяців 9 днів.
Водночас, відмовлено у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах за період з 01.07.1995 року по 31.10.1995 року, з 01.07.1996 року по 30.09.1996 року, оскільки за цей період згідно архівних довідок заробітна плата не нараховувалася та з 01.10.2000 року по 31.10.2000 року, з 01.02.2001 року по 30.04.2001 року, з 01.08.2001 року по 30.09.2001 року, з 01.12.2001 року по 30.04.2002 року та з 01.06.2003року по 30.09.2003 року, у зв'язку з тим, що заробітна плата не відображена у даних відділу персоніфікованого обліку, тому підтвердити постійну зайнятість ОСОБА_1 на зазначеній посаді комісія не має можливості
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачці виповнилося 50 років, має необхідний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «є» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до пункту «є» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи, робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.
Професія прядильниці передбачена Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 583.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі за текстом - Порядок № 637), передбачено також, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, в тому числі записами трудової книжки, що ОСОБА_1 досягла 50-ти річного віку, в період з 22.01.1985 року по 31.10.2005 року працювала прядильницею Долинської бавовнянопрядильної фабрики, а відтак, має необхідний стаж роботи, передбачений п.,,є" ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому, колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта на відсутність даних про заробітну плату позивачки в системі персоніфікованого обліку як на підставу для відмови в зарахуванні стажу роботи на пільгових умовах, оскільки, відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 749 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» саме на роботодавців покладено обов'язок в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про зобов'язання УПФУ в Долинському районі призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про перерахунок та виплату пенсії позивача з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення на соціально-побутових питань за період з 01 лютого 2013 року по 14 липня 2015 року включно слід залишити без розгляду.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки суд першої інстанції при винесенні рішення допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд визнає правильним апеляцій скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.
Керуючись ст. 41, ст. ст.195, 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202 , ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2016 року у справі № 343/93/16-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії за період з 01 лютого 2013 року по 14 липня 2015 року - залишити без розгляду.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «є» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 15 липня 2015 року.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області судовий збір в сумі 205 грн. на рахунок отримувача №31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м. Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573, Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, ,,Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371).
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
Т.І. Шинкар
Постанова в повному обсязі складена 22 квітня 2016 року.