19 квітня 2016 р. Справа № 876/2143/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання - Бєлкіної Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 лютого 2016 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Львові та інспектора патрульної поліції Соловей Тараса Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління патрульної служби МВС у м.Львові та інспектора патрульної поліції Соловей Тараса Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23 лютого 2016 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м.Львові та інспектора патрульної поліції Соловей Тараса Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернено позивачу.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції неповністю та поверхнево з'ясовано обставини, які мали значення для справи, упереджено та однобоко витлумачено норми процесуального права, що в наслідку і призвело до не вирішення по суті заявлених нею вимог.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41, ч.4 ст.196 КАС України, суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла неспростовного висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не в повній мірі усунено недоліки позовної заяви про які зазначені в ухвалі від 02 лютого 2016 року про залишення позовної заяви без руху, а саме не було сплачено судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Однак, за змістом ч.5 ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко зазначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Така вимога ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону №3674-VI, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Таким чином, відносини щодо звільнення від сплати судового збору врегульовуються не тільки ст.5 Закону України «Про судовий збір», яка не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, а й іншими законами України.
Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч. 5 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами у порівнянні з нормами Закону України «Про судовий збір».
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом у справах від 27.11.2015р.(К/800/49908/15), від 29.10.2015р. (К/800/25608/15), 15.12.2015р. (К/800/9155/14).
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».
Сумуючи викладене, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те,що оскаржувана ухвала підлягає обов'язковому скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що фактично позбавило позивача до судового рогляду його позову, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, як це передбачено п.3 ч.1 ст.199 КАС України.
Керуючись ч.1 ст. 41, ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 лютого 2016 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 465/460/16-а - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: С.М. Кузьмич
В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено 22.04.2016 року