ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 квітня 2016 року № 826/1134/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М., судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач -1), Міністерство оборони України (далі - відповідач - 2), за участю третіх осіб - ОСОБА_2 (далі - третя особа - 1), ОСОБА_3 (далі - третя особа - 2), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - третя особа - 3), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні та оформленні відповідних документів, необхідних для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 та про відмову в оформленні подання, разом з відповідними документами, про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсії у зв'язку з втратою годувальника та їх направлення до уповноваженого органу для призначення пенсії;
- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат надати відповідні документи, необхідні для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 та оформити подання про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсії у зв'язку з втратою годувальника та направити їх до уповноваженого органу для призначення пенсії;
- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв'язку із загибеллю військовослужбовця - ОСОБА_4 під час виконання ним обов'язків військової служби в розмірі 609 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог заступник військового прокурора зазначив, що в листопаді 2015 ОСОБА_2 звернулася до Київського міського військового комісаріату з приводу призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 та призначення пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із втратою годувальника, однак відповіді від відповідача - 1 нею так і не отримано.
За таких обставин, заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону вважає, що відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси неповнолітньої ОСОБА_1 відносно отримання та виплати одноразової грошової допомоги та права на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Міністерство оборони України проти позову заперечило, вказавши, що ним не порушено право неповнолітньої ОСОБА_1 на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки порядок звернення для її виплат не дотримано, документи на розгляд щодо вказаного питання не надходили та рішення розпорядника бюджетних коштів не приймалося.
Київський міський військовий комісаріат заперечуючи проти позову зазначив, що ОСОБА_2 як законний представник ОСОБА_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги не зверталася та не надала документів, перелік яких визначений п. 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало письмові пояснення по справі, які долучені до матеріалів справи.
ОСОБА_2 адміністративний позов підтримала.
ОСОБА_3 відношення до позову не виловила, в судове засідання 31.03.2016 не прибула.
З огляду на вказане, судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх сторін у судовому засіданні, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 19.09.2015 №269 солдат призваний по мобілізації ОСОБА_4 , командир відділення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , який приймав участь в антитерористичній операції загинув внаслідок виконання обов'язків військової служби.
16.01.2016 ОСОБА_2 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_1 , яка є дочкою загиблого ОСОБА_4 звернулася до військового прокурора Білоцерківського гарнізону з проханням допомогти в призначені та отриманні одноразової грошової допомоги неповнолітньою ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 з метою захисту її порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону № 2011-XII).
Згідно ст. 12 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною 1 ст. 16 Закону № 2011-XII регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Водночас, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби (п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII).
Згідно ч. 1 ст. 16 1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
При цьому, члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (ч. 2 ст. 16 1 Закону № 2011-XII).
В силу приписів ч. 1 ст. 163 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16 1 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (ч. 2 ст. 3 СК України).
Як встановлено судом в процесі розгляду справи, ОСОБА_1 є дочкою загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, яке наявне в матеріалах справи (а.с. 8).
В контексті наведеного, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 в силу приписів Закону № 2011-XII має право на виплату та отримання одноразової грошової допомоги.
Між тим, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок № 975).
Зазначеним порядком визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Так, згідно п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
В силу пп. 1 п. 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Поряд з цим, згідно п. 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти до висновку, що Порядком № 957 чітко визначено обставини, за яких здійснюється призначення та виплата одноразової грошової допомоги у випадку смерті військовослужбовця при виконанні обов'язків військової служби, порядок її призначення та отримання, зокрема шляхом подання відповідної заяви суб'єктами, які мають право на її отримання та перелік необхідних документів, що мають долучатися до останньої.
Згідно п. 13 Порядку № 957 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
З вказаного слідує, що рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів після надходження всіх документів, у тому числі заяви з доданими до неї документами, які зазначені в пунктах 10 і 11 Порядку № 975.
В ході проведення судового засідання 31.03.2016 ОСОБА_2 , законним представником неповнолітньої ОСОБА_1 під звукозапис було повідомлено, що письмової заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги до Київського міського військового комісаріату нею подано не було. Третя особа - 1 зазначила, що їй усно було відмовлено в прийнятті відповідних документів.
Оцінюючи пояснення третьої особи - 1 з урахуванням поданих заперечень відповідача - 1 та наявних документів в матеріалах справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні та оформлені відповідних документів, необхідних для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 , оскільки:
по - перше, ОСОБА_2 , як законним представником неповнолітньої ОСОБА_1 відповідної письмової заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 подано не було;
по - друге, жодного рішення Київським міським військовим комісаріатом щодо призначення чи відмови у призначені одноразової грошової допомоги не приймалося.
В контексті наведеного, судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача - 1 вчинити певні дій з огляду на те, що жодного письмового звернення до останнього не надходило.
Водночас, судом не беруться до уваги подані до суду додаткові пояснення по справі від 07.04.2016, зокрема, заява третьої особи - 1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 датована 15.10.2015, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази подання останньої (штамп про реєстрацію вхідної кореспонденції та/або докази направлення засобами поштового зв'язку).
Разом з цим, вирішуючи спір по суті в частині, що стосується оформлення відповідачем -1 подання разом з відповідними документами про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсії у зв'язку з втратою годувальника та їх направлення до уповноваженого органу для призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 квітня 1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Так, в силу приписів ст. 29 вказаного Закону пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
При цьому, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31) (ч. 1 ст. 30 Закону № 2262-XII).
Водночас, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402.
Вказаною постановою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 3-1).
Згідно п. 2 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім'ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім'ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (п. 6 Порядку № 3- 1).
З вказаного слідує, що передумовою для призначення пенсії, зокрема, у разі втрати годувальника є подання відповідної заяви членами сім'ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів.
В той же час, судом не встановлено обставин подання ОСОБА_2 , як законним представником неповнолітньої ОСОБА_1 заяви та відповідних документів для призначення пенсії у разі втрати годувальника.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Аналіз вищенаведеного в сукупності дає суду підстави стверджувати, що Київським міським військовим комісаріатом права та інтереси неповнолітньої ОСОБА_1 порушені не були, адже відповідні заяви про виплату одноразової грошової допомоги та призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника законним представником останньої подані не були, рішення щодо вказаного питання не приймалося.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, які заявлені до Київського міського військового комісаріату.
Разом з цим, суд відмовляє в задоволені позовних вимог, які заявлені до Міністерства оборони України, оскільки як було вказано вище рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги неповнолітній ОСОБА_1 уповноваженим на те органом не приймалося, а тому у відповідача - 2 відсутній обов'язок відносно нарахування та сплати останньої.
За підсумком наведеного, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в цілому.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2016 судом було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону судовий збір у розмірі 2756,00 грн. (за розгляд двох немайнових вимог) та 9135,00грн. (за розгляд майнової вимоги), зарахувавши його на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 71, 88, 158-163 КАС України, суд,-
В задоволенні позовних вимог заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону судовий збір у розмірі 11891,00 (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн. 00 коп., зарахувавши його на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя Аблов Є.В.
Суддя Погрібніченко І.М.
Суддя Шулежко В.П.