13 квітня 2016 рокусправа № П/811/104/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Суховарова А.В. Щербака А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі № П/811/104/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління УМВС України в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Кіровоградській області № 383 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 з 06.11.2015 року з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції сектору дільничних інспекторів міліції Світловодського міського відділу (з обслуговування міста Світловодськ та світловодського району) у запас Збройних Сил 64 "г" (через скорочення штатів);
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Світловодського міського відділу (з обслуговування міста Світловодськ та Світловодського району) з 06.11.2015 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до п.9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», у головному управлінні Національної поліції в Кіровоградській області та видати відповідний наказ з цього приводу;
- в порядку ст.. 256 КАС України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Світловодського міського відділу (з обслуговування міста Світловодськ та Світловодського району) з 06.11.2015 року;
- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 6180, грн.. без утримання прибуткового податку з громадін та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ч.1 ст.100 КАС України.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що про своє звільнення позивач дізнався 19 листопада 2015 року, про що свідчить зміст позовної заяви.
Колегія судів не може погодитися з таким висновком суду, з наступних підстав.
Так,у пункті 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008р. № 2 міститься роз'яснення про те, що при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Обов'язки роботодавця під час звільнення працівника також врегульовані ст.47 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2015 року позивач звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області із заявою в якій просив надати інформацію щодо підстав звільнення з органів внутрішніх справ (а.с. 21).
15.01.2016 року позивач отримав лист Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 24.12.2015р., в якому було повідомлено про причини звільнення з посади, та приєднано копію наказу від 06.11.2015р..
Отже, копію оскаржуваного наказу про звільнення позивач отримав лише 15 січня 2016 року.
Позивач направив даний позов до суду першої інстанції поштою 01.02.2016 року.
На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції, щодо пропуску позивачем строків, визначених ст. 99 КАС України, до встановлення всіх обставин у справі є передчасними.
Відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.197, п.3 ч.1 ст. 199, п.1 ч.1 ст.204, ст.ст.205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі № П/811/104/16 - скасувати.
Справу направити до того ж суду для продовження розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню по справі.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: А.А. Щербак