19 квітня 2016 року Справа № 803/431/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ Національної поліції у Волинській області, відповідач 1), атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - атестаційної комісії №5, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом ГУ Національної поліції у Волинській області від 04.03.2016 року №44 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського роти дорожньо-патрульної служби ГУ Національної поліції у Волинській області, з 04 березня 2016 року було звільнено зі служби в поліції, відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність).
Зазначений наказ позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
З даного наказу слідує, що його було прийнято на підставі висновку атестаційної комісії №5 від 17.02.2016 року про службову невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та рекомендації щодо звільнення зі служби в поліції
Позивач вважає, що не було жодних підстав для проведення його атестації. Під час прийняття оскаржуваного рішення атестаційною комісією не були враховані всі критерії, які свідчать про відповідність його займаній посаді, а саме: атестаційний лист; позитивні результати тестування; характеристика та наявність заохочень за час проходження служби в органах внутрішніх справах; відсутність діючих дисциплінарних стягнень; участь в проведенні Антитерористичної операції на території Луганської області.
Крім того, позивач вказує на те, що оскаржуваний наказ про його звільнення був прийнятий в період його тимчасової непрацездатності, що суперечить ч.3 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка забороняє звільняти працівника в період його тимчасової непрацездатності.
Також ОСОБА_1 вважає, що відповідачем під час його звільнення в порушення ч.2 ст.40 КЗпП не було запропоновано іншу роботу чи вакантну посаду за професією чи за спеціальністю з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду роботи, навичок, вмінь та інших професійних параметрів.
На підставі наведеного позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії №5 від 17.02.2016 року, визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Національної поліції у Волинській області від 04.03.2016 року №44 о/с про його звільнення зі служби в поліції, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В запереченні на адміністративний позов представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Волинській області адміністративний позов не визнає та вказує на те, що позивача було звільнено з займаної посади на підставі рішення атестаційної комісії про його невідповідність займаній посаді, у зв'язку з чим, на думку комісії, ОСОБА_1 підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до пункту 14 розділу VІ висновки атестаційної комісії заносяться до атестаційного листа та протягом п'яти робочих днів надсилаються для обов'язкового негайного виконання керівнику, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції. Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області від 04.03.2016 року №44 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського роти дорожньо-патрульної служби ГУ Національної поліції у Волинській області, з 04 березня 2016 року було звільнено зі служби в поліції, відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність). Враховуючи те, що наказ в цілому узгоджується з вимогами законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, а тому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просили суд позов задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не прибули, хоча відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) публічна служба -це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про Національну поліцію", який згідно з пунктом І розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набрав чинності з 07 листопада 2015 року.
Наказом № 06 від 06 листопада 2015 року голови Національної поліції України були затверджені тимчасові штати органів і підрозділів головних управлінь Національної поліції у Волинській, Луганській та Миколаївській областях.
Закон України "Про Національну поліцію", визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
ОСОБА_1 з 08.12.1995 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, з утворенням Національної поліції працював на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби ГУ Національної поліції у Волинській області (наказ №1 о/с від 07.11.2015 року "По особовому складу" ГУ Національної поліції у Волинській області) (а.с.42).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
Судом встановлено, що наказом т.в.о. начальника ГУ Національної поліції у Волинській області від 04.03.2016 року №44 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Волинській області, з 04 березня 2016 року було звільнено зі служби в поліції, відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність). Підставою для звільнення позивача був висновок атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у Волинській області від 17 лютого 2016 року (а.с.60).
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідачі не довели правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі рішення та наказу, з огляду на наступне.
Одним із способів виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є проведення атестації.
Наказом Міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1 Розділу 1 Інструкції вона розроблена відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" і визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті НП України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) НП України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Відповідно до пунктів 4 та 5 Розділу 1 Інструкції, рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова НП України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Згідно з статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію", пунктом 3 Інструкції, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Отже, під час атестації перевіряється чи відповідають займаній посаді ділова кваліфікація, рівень знань і навичок, інші суспільно значущі якості поліцейського. Атестація повинна сприяти поліпшенню якісного складу поліцейських, їх ефективному використанню, росту професійної компетентності, підвищенню кваліфікації, посиленню організованості, відповідальності, дисциплінованості. Атестація має здійснюватися на засадах законності, об'єктивності, гласності, колегіальності, неупередженості.
22 січня 2016 року т.в.о. начальника ГУ Національної поліції у Волинській області був виданий наказ №85 про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Волинській області, 25 січня 2016 року був виданий наказ №95 про організацію заходів з тестування поліцейських, а наказом №145 від 03 лютого 2016 року був затверджений персональний склад атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Судом встановлено, що позивач виявив бажання служити в Національній поліції України, а тому з метою підтвердження своїх професійних якостей вирішив пройти атестування та зареєструвався в ЄЦВТМ.
З матеріалів справи слідує, що 17.02.2016 року позивач проходив атестування.
Пунктом 10 Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Відповідно до атестаційного листа старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (а.с.50) за результатами атестування позивач з тестування на загальні навички отримав 31 бал із 60 можливих та по професійному тестуванні - 27 балів з 60 можливих.
Пунктом 15 Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:
1) займаній посаді відповідає;
2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;
3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;
4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно з пунктами 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
З дослідженого в судовому засіданні протоколу атестаційної комісії №5 ГУ Національної поліції у Волинській області ОП №15.00003307.0018695 від 17.02.2016 року слідує, що комісією (за - 5, проти - 0) прийнято рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с.57).
Відповідно до пункту 16 Інструкції, Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
2) показники службової діяльності;
3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;
4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;
5) наявність заохочень;
6) наявність дисциплінарних стягнень;
7) результати тестування;
8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Отже, з аналізу вищевказаної норми вбачається, що приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх визначених критеріїв.
Проте ні в рішенні атестаційної комісії, ні в атестаційному листі щодо висновку про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, атестаційною комісією не вказано з яких підстав комісія дійшла такого висновку, якими критеріями вона керувалася приймаючи таке рішення.
В розділі I атестаційного листа ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_1 за атсстаційний період зарекомендував себе працьовитим, ініціативним, грамотним працівником, здатним кваліфіковано вирішувати службові питання. Знає та правильно застосовує в повсякденній роботі нормативні документи, які регламентують роботу.
Володіє організаторськими здібностями. Постійно контролює і аналізує оперативну обстановку на території обслуговування. У стосунках з громадянами і співробітниками ввічливий, тактовний. При вирішенні службових питань не рахується з вільним часом.
За період перебування в займаній посаді виявив 3 грубих порушення правил дорожнього руху.
Порушень дисципліни і законності не допускає. В побуті веде себе скромно, хороший сім'янин. Користується авторитетом у колективі.
Службові питання вирішує у відповідності з нормами діючого законодавства.
В стройовому відношенні підтягнутий, правил носіння форменого одягу дотримується, матеріальну частину табельної вогнепальної зброї та правила її застосування знає і вміло нею володіє.
Справі служіння українському народу відданий.
Згідно з висновком заступника начальника ГУ Національної поліції у Волинській області полковника поліції ОСОБА_4 (розділ II атестаційного листа) - ОСОБА_5 займаній посаді відповідає (а.с. 50, зворот).
ОСОБА_1 позитивно характеризується по місцю роботи, про що свідчить характеристика позивача (а.с.66).
Вислуга позивача в органах внутрішніх справ на день звільнення складає 22 роки 02 місяці 03 дні
Крім того, ОСОБА_1 брав безпосередню участь у складі сил Антитерористичної операції на території Луганської області та є учасником бойових дій, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.07.2015 року (а.с.9), а також довідка ГУ Національної поліції у Волинській області (а.с.8).
Також позивач був нагороджений грамотою Управління МВС України у Волинській області за сумлінну службу ІІ ступеня (а.с.10).
На обґрунтування прийнятого атестаційною комісією №5 Головного управління Національної поліції рішення про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність відповідачами на вимогу суду не було надано будь-яких належних та допустимих доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення атестаційною комісією №5 ГУ Національної поліції у Волинській області, оформлене протоколом ОП №15.00003307.0018695 від 17.02.2016 року про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність не ґрунтується на вимогах Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року, прийняте атестаційною комісією без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 24 Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Згідно з пунктом 28 Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Суд вважає, що невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення.
Суд також зазначає, що рішення атестаційної комісії не єдиний доказ виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі, висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.
Під час розгляду справ про звільнення працівника через службову невідповідність, суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може виконувати покладених на нього трудових обов'язків.
Представник відповідача в запереченні на адміністративний позов зазначила, що підставою для звільнення ОСОБА_1 є висновок атестаційної комісії, проте не зазначила, якими критеріями керувався начальник Головного управління Національної поліції у Волинській області приймаючи рішення, з яких підстав дійшов такого висновку, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. На думку суду, не можна визнати законним звільнення з цих підстав лише покликаючись на рішення атестаційної комісії.
Виходячи із наданих частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення та наказу.
Оскільки, суд визнає протиправним та скасовує рішення атестаційної комісії №5 ГУ Національної поліції у Волинській області, оформлене протоколом №15.00003307.0018695 від 17.02.2016 року, яке слугувало єдиною підставою для винесення наказу т.в.о. начальника ГУ Національної поліції у Волинській області №44 о/с від 04.03.2016 року про звільнення позивача зі служби в поліції, тому зазначений наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, відповідачем - ГУ Національної поліції у Волинській області під час звільнення позивача порушено вимоги ч.3 ст.40 КЗпП.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї етапі), а також у період перебування працівника у відпустці.
Судом встановлено, що наказ №44 о/с від 04.03.2016 року про звільнення позивача зі служби в поліції виданий ГУ Національної поліції у Волинській області 04.03.2016 року, однак саме 04.03.2016 року виданий ОСОБА_1 листок непрацездатності серії АГЮ №053436, згідно якого він з 04.03.2016 року по 08.03.2016 року та з 09.03.2016 року по 11.03.2016 року перебував на амбулаторному лікуванні, тобто позивача звільнено з посади в період його тимчасової непрацездатності. За таких обставин, суд зазначає, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок про його тимчасову непрацездатність.
Перевіряючи у відповідності до вимог частини третьої статті 2 КАС України рішення відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області як суб'єкта владних повноважень щодо звільнення позивача зі служби в поліції, суд приходить до висновку, що таке рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, небезсторонньо (упереджено) та нерозсудливо, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З урахуванням вищенаведеного, на думку суду, відповідачі не довели правомірності прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, а тому суд приходить до висновку про незаконність звільнення позивача зі служби в поліції.
Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 було незаконно звільнено зі служби в поліції, тому, виходячи із наданих статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом: визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області від 17 лютого 2016 року, відповідно до якого старший сержант поліції ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 04 березня 2016 року №44 о/с "По особовому складу", в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції у Волинській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5670 грн.
Обчислення середньої заробітної плати здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", згідно з пунктом 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язані відповідні виплати.
Оскільки ОСОБА_1 звільнений у березні 2016 року, то сума виплат обчислюється за два попередні календарні місяці до звільнення - січень і лютий 2016 року.
Згідно довідки про середню заробітну плату (дохід) Головного управління Національної поліції у Волинській області №404 від 18.04.2016 р., дохід ОСОБА_1 за вказаний період складає 7560 (3780 + 3780) грн. за 60 календарний день, відповідно середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 126 грн. Час вимушеного прогулу з 05 березня по 19 квітня 2016 року становить 45 календарних днів, відтак середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 5670 грн. (126 грн. х 45 днів = 5670 грн.).
Відповідно до пунктів 2 і 3 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, постанова про поновлення ОСОБА_1 на посаді та про стягнення з Головного управління Національної поліції у Волинській області середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 3780 грн. підлягає негайному виконанню.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України "Про Національну поліцію", Кодексу законів про працю України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області від 17 лютого 2016 року, відповідно до якого старший сержант поліції ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 04 березня 2016 року №44 о/с "По особовому складу", в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області у користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5670 грн.
Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 3780 грн. підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде складено 22 квітня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук