19 квітня 2016 рокусправа № 804/11714/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року в адміністративній справі
за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відпочивально - оздоровчий комплекс «Світанок»
про стягнення заборгованості,-
До суду надійшов позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відпочивально - оздоровчий комплекс «Світанок» податковий борг з орендної плати юридичних осіб у загальній сумі 15544,34 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати орендної плати за землю в загальному розмірі 15544,34грн., який утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань (податкова декларація від 07.02.2013 № 1038, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793, податкова декларація від 20.02.2014 № 1400001793).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вірно визначив, що порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Так, відповідно до ст. 95 КАС України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.
Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов'язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.
Суд не може самостійно встановити спосіб забезпечення стягнення податкового боргу, адже в такому випадку буде мати місце втручання в дискреційні повноваження податкового органу, що є неприпустимим відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даній справі позивачем обраний неналежний спосіб захисту (відновлення) порушеного права, який не відповідає процедурі стягнення суми податкового боргу, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України, що унеможливлює задоволення заявленого позову.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року в адміністративній справі № 804/11714/15 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 20 квітня 2016 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров