20 квітня 2016 року Справа № 876/898/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Сеника Р.П.,
за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2015 року по справі № 351/2241/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області по невиконанню рішення суду від 25.12.2014 року та безпідставного зменшення пенсії із 03.08.2014 року; скасувати розпорядження №129345 від 14.03.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області у частині зменшення розміру пенсії із 8 308,95 грн. до 1 419,21 грн. з 03.08.2014 року; зобов'язати відповідача проводити виплату пенсії із 03.08.2014 року згідно постанови суду від 25.12.2014 року та ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перераховувати і виплачувати недоплачену пенсію в розмірах, а саме: ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 - виходячи із 8 мінімальних пенсій за віком, в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленого Законом України «Про Державний бюджет» на 2014-2015 рік з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; ч. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 67 - виходячи із 75 мінімальної пенсії за віком, в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленого Законом України «Про Державний бюджет» на 2014-2015 рік з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; скерувати рішення суду до негайного виконання та зобов'язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду в місячний строк.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій по невиконанню рішення суду від 25.12.2014 року, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Позивач не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати.
В апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції не досліджено всіх обставин справи, не взято до уваги доводів, наведених в позовній заяві, а тому ухвала суду підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.
Суд перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Cуд першої інстанції ухвалою від 04 грудня 2015 року відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій по невиконанню рішення суду від 25.12.2014 року, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції розглянув позов позивача як заяву.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Згідно із ст. 135 КАС України судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися. При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема з поміж іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Як встановлено судом, позивач обрав свій захист шляхом подання позову про зобов'язання проводити виплату пенсії згідно постанови суду та скасування розпорядження. Водночас, в його обґрунтування посилається на неналежне виконання відповідачем постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2014 року.
Таким чином, позивач обрав спосіб захисту свого права поданням нового позову.
Згідно із ч.ч. 9 і 10 ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.
Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.
Аналіз положень ст. 267 КАС України та ст. 2 цього Кодексу свідчить, що позов, який направлений на контроль за виконанням судових рішень, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб'єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов'язані з належним виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними дій відповідача з невиконання рішення суду першої інстанції від 25 грудня 2014 року, скасування розпорядження та зобов'язання проводити виплату згідно рішення суду, тому суд в даному випадку необґрунтовано застосував норми ч. 9 ст.267 КАС України, оскільки вони стосуються заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання постанови суду, а не позовної заяви в розумінні статей 104 - 106 КАС України.
Суд апеляційної інстанції при аналізі вищенаведених норм, зазначає, що суд першої інстанції помилково розглянув позовну заяву позивача як заяву в розумінні ч. 9 ст. 267 КАС України, оскільки подана позовна заява позивача не може бути розцінена як заява, яку слід розглядати в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 267 КАС України, оскільки вона не відповідає вищезазначеним вимогам.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями ч. 3 ст. 160, 195, 196, 199, п. 3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2015 року - скасувати, а справу № 351/2241/14-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
Р.П. Сеник
Повний текст ухвали виготовлено 21 квітня 2016 року.