20 квітня 2016 рокусправа № П/811/2627/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Суховарова А.В. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року у справі № П/811/2627/15 за адміністративним позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу,
Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 7 449,90 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року адміністративний позов Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задоволено в повному обсязі.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Зазначив, що відповідач до скарги приєднав платіжні доручення на підтвердження сплати у повному обсязі задекларованих зобов'язань з податку на додану вартість, наявність яких спростовує доводи позивача про існування податкового боргу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 02.04.1997р. зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік як платник податків (а.с.9-10).
У відповідності до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість, в якій платником самостійно визначено податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 35 839,00 грн..
Зі змісту облікової картки платника податку на додану вартість вбачається, що з огляду на переплату у сумі 28 389,10 грн., податковий борг ФОП ОСОБА_1 становить 7 449,90 грн. (35 839,00 грн - 28 389,10 грн = 7 449,90 грн ).
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Податковим органом виставлено податкову вимогу №130-23 від 20.01.2015 р. на суму боргу 7 348,43 грн., яку відповідач отримав особисто 05.06.2015р. (а.с.8).
Доказів оскарження податкової вимоги та її скасування відповідач суду не надав. Сума самостійно задекларованих зобов'язань є узгодженою, частина з яких не сплачена у встановлені законом строки і являється податковим боргом, який відповідачем у добровільному порядку не сплачено.
Таким чином, за наявності законних підстав для звернення до суду з даним позовом та існування податкового боргу, суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача існуючої заборгованості.
Доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі, спростовані матеріалами справи та не дають підстав для скасування законного рішення суду першої інстанції, з огляду на що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року у справі № П/811/2627/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 21.04.2016р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: А.А. Щербак