19 квітня 2016 року Справа №804/1859/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ляшко О.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську клопотання третьої особи, про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №804/1859/16 за адміністративним позовом Першого заступника керівника прокуратури Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кисличувацької сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області до відповідача-1: Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції, відповідача-2: Томаківського районного управління юстиції, відповідача-3: Державного реєстратора Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 Усоєвич про скасування рішення та запису про державну реєстрацію, -
Перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області до Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції, Томаківського районного управління юстиції, Державного реєстратора Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 ХДР Усоєвич, в якому просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції ОСОБА_1 від 21.04.2015р. індексний номер 20822531 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо державної реєстрації за громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_2 Усоєвичем права власності на об'єкт нерухомого майна (корівник) загальною площею 652,0 кв.м., який складається із приміщень: тамбур « 1» загальною площею 12,0 кв.м., корівник « 2» загальною площею 320,0 кв.м., корівник « 3» загальною площею 320,0 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Кислучувате, вул.Кисличуватська, 152-А;
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9438316, на об'єкт нерухомого майна (корівник) загальною площею 652,0 кв.м., який складається із приміщень: тамбур « 1» загальною площею 12,0 кв.м., корівник « 2» загальною площею 320 кв.м., корівник « 3» загальною площею 320,0 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Кислучувате, вул. Кисличуватська,152-А за громадянином ОСОБА_3, внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за №9438316.
До суду від третьої особи - ОСОБА_2 Усоєвич, надійшло клопотання про залишення даного адміністративного позову без розгляду.
Клопотання мотивовано тим, що позивач звернувся до суду 22.03.16р. без клопотання про поновлення строків та обґрунтування причин поважності його пропуску. При цьому, на думку позивача, перебіг шестимісячного строку, встановленого ст.99 КАС України, для оскарження рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції ОСОБА_1 від 21.04.2015р. розпочався 03.06.2015р. з дня проголошення рішення апеляційного суду Дніпропетровської області, яким скасовано рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 27.03.15р., що було підставою для проведення державної реєстрації за громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_2 Усоєвичем права власності на об'єкт нерухомого майна (корівник).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання.
Представник Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, зазначив, що після винесення апеляційним судом Дніпропетровської області рішення від 03.08.15р., яким скасовано рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області, прокурор 31.08.15р. звернувся до Томаківського районного суду з заявою про поворот виконання рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.15р. у справі №195/54/15-ц, в зв'язку з чим не одразу звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідач-1,2,3 та третя особа в судове засідання уповноважених представників не направили, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням приписів ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи дійшов до наступних висновків.
Рішенням Томаківського районного суду від 26.01.2015 року у справі №195/54/15-ц за ОСОБА_3 ОСОБА_2 Усоєвичем за набувальною давністю визнано право власності на нерухоме майно: корівник, що розташований за адресою: Кисличуватська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, згідно експлікації приміщень Технічного паспорту, виготовленого КП «Томаківське БТІ»ДОР» станом на 12.12.14р., загальна площа Корівника «А» становить 652,0кв.м., і складається з приміщень: тамбур « 1» загальною площею 12,0 кв.м.; корівник « 2» загальною площею 320,0 кв.м.; корівник « 3» загальною площею 320,0 кв.м.
На підставі вказаного судового рішення державним реєстратором Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо державної реєстрації за громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_2 Усоєвичем права власності на об'єкт нерухомого майна (корівник) загальною площею 652,0 кв.м., який складається із приміщень: тамбур « 1» загальною площею 12,0 кв.м., корівник « 2» загальною площею 320,0 кв.м., корівник « 3» загальною площею 320,0 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Кислучувате, вул.Кисличуватська, 152-А та здійснено запис про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9438316 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна.
03 червня 2015 року рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від (провадження №22-ц/774/4730/2015) задоволено апеляційну скаргу прокурора Томаківського району Дніпропетровської області Томаківського району Дніпропетровської області, скасовано рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.15р. у справі №№195/54/15-ц, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 Усоєвичу в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, третя особа Кисличуватська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовлено.
31.08.15р. прокурор Томаківського району звернувся до Томаківського районного суду в інтересах держави в особі Кисличуватської сільської ради з заявою про поворот виконання рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.15р. у справі №195/54/15-ц.
07.10.15р. ухвалою Томаківського районного суду від 07.10.15р. №195/54/15-ц, прокурору Томаківського району в інтересах держави в особі Кисличуватської сільської ради було відмовлено в задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення, у зв'язку з тим, що дане право закріплено виключно за відповідачем по справі, крім того відбувається повернення безпідставно стягнутого з нього майна. Тому особа, яка не брала участь у справі і не є відповідачем (боржником) по справі не має права вимагати застосувати поворот виконання рішення, та відповідно, не має такого права і прокурор.
25.03.2016 року прокурор в інтересах держави в особі Кисличуватської сільської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна (корівник) за громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_2 Усоєвичем.
Частиною 1 абз.2 ч.2 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційних прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 року).
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно п.9 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
25.03.2016 року позивач подав даний адміністративний позов до адміністративного суду, що встановлено із штемпелю відділення поштового зв'язку, який міститься на конверті, що знаходиться у справі.
Враховуючи факт оскарження, прокурором у апеляційному порядку рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.15р. у справі №195/54/15-ц, предметом спору у якій було скасування права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за гр.ОСОБА_2 Усоєвич, а також приймаючи до уваги факт звернення прокурора до Томаківського районного суду з заявою про поворот виконання судового рішення у справі №195/54/15-ц та те, що рішення за наслідками розгляду цієї заяви винесено 07.10.15р., для забезпечення права на судовий захист закріплене у статті 6 КАС України, суд вважає, що прокурором дотримано строків звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Крім того, процедура скасування реєстрації права власності, зареєстровано го на підставі скасованого рішен ня суду, з урахуванням вимог чинного законодавства України, має ланкову структуру, а саме: скасування рішення суду про перехід права власності, звернення до суду з позовни ми вимогами про скасування рі шення державного реєстратора про реєстрацію права власності, проходження у державній реєстраційній службі процеду ри скасування запису про реє страцію права власності.
Таким чином, з огляду на скасування судом правової підстави виникнення права власності, правовідносини, що пов'язані із скасуванням рішення та запису про державну реєстрацію такого права власності є триваючими та формалізованими. Враховуючи принцип непорушності (недоторканності) права власності та відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення такого права за прокурором та позивачем, у суду відсутні підстави позбавити останніх права на розгляд справи предметом якої є скасування рішення та запису державного реєстратора.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду є необґрунтованим.
Керуючись ст. 99,102,103, 155,165 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 Усоєвич про залишення позовної заяви у справі №804/1859/16 без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_5