19.04.16р. Справа № 904/2184/16
За позовом Приватного малого підприємства "Лоцмен", м. Краматорськ Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", м. Дніпропетровськ
про стягнення 235837,96 грн
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність від 30.12.2015;
від відповідача: не з'явився.
Приватне мале підприємство "Лоцмен" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", у якій заявив вимогу про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 235 837,96 грн, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1183, укладеного між сторонами 11.04.2013.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, подавши при цьому довідку на підтвердження заявленої суми боргу на час розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, ухвала про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду вручена йому 07.04.2016, про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення, але відзив на позов та витребувані судом матеріали відповідач не надав, його представник в судове засідання не прибув.
19.04.2016 представником відповідача подано клопотання відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з відрядженням уповноваженого представника, але будь-які документальні підтвердження цього не надані. Клопотання судом відхиляється, оскільки суд вважає, що відповідач після отримання ухвали суду мав достатньо часу для підготовки відзиву на позовну заяву та обгрунтування своїх заперечень у разі їх наявності. Представником відповідача ОСОБА_2, яка, як вбачається з наданої довіреності, має усі необхідні повноваження представляти інтереси відповідача у судових органах, в день проведення судового засідання в 10 год 05 хв. подано клопотання про відкладення розгляду справи, але в судове засідання, призначене на 19.04.2016 об 11 год. 30 хв, не з'явилася.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
11.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (далі - покупець, відповідач) та Приватним малим підприємством "Лоцмен" (далі - постачальник, позивач) було укладено договір № 1183 з протоколом розбіжностей, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах DDР (рампа торгового центру в місці поставки-згідно замовлення покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору. Товар, що підлягає постанні за цим договором, визначається специфікацією (додаток №3), яка є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 1.2 договору покупець зобов'язується надавати постачальнику послуги в порядку та згідно умов, визначених у договорі, а постачальник зобов'язується своєчасно сплатити їх вартість.
Ціна товару встановлюється на підставі погодженої сторонами специфікації. Якщо товар поставлений за ціною, що не відповідає ціні в специфікації, товар є отриманим за ціною, яка обумовлена сторонами у підписаній специфікації, за винятком випадків, передбачених цим договором. Документи, які містять ціну , що не відповідає погодженій специфікації, приймаються покупцем з зауваженнями, а постачальник зобов'язаний протягом 18 годин з моменту отримання цього повідомлення надати покупцю електронною поштою або по факсу належно оформлені відкориговані документи до торгівельного центру покупця, в який здійснювалося постачання, з подальшим наданням (п. 5.3 договору).
Відповідно до п.5.6 договору сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені цим договором, які настануть після спливу 85 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який настане раніше після спливу строку оплати). Строк платежу за товари, які поставлені до нововідкритого торговельного центру починає перебіг з дати початку покупцем торговельної діяльності в нововідкритому центрі. Оплата за договором здійснюється за умови надання постачальником належним чином оформлених документів, надання яких є необхідним згідно цього договору та чинного законодавства України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в п.12 договору. Якщо постачальник не надасть вчасно документи, передбачені п.2.5, 3.2, 4.15, 5.12 договору, перебіг строку виконання зобов'язання покупцем з оплати поставлених товарів зупиняється. Платіж не здійснюється у випадку, якщо податкова накладна не відповідає вимогам податкового законодавства України, або податкова накладна надається без товарної накладної, в якій вказано прийнятий товар, або якщо в товарних накладних чи в податкових накладних, одержаних від постачальника, виявлені не виправлені помилки та/або якщо відповідні відкориговані товарні/податкові накладні не було надано, до моменту надання належних документів. У разі наявності з боку постачальника простроченої дебіторської заборгованості за договором, покупець має право відстрочити виконання зобов'язань до повного погашення заборгованості з обов'язкових платежів постачальника.
На виконання умов договору позивач постави в відповідачу погоджену продукцію на загальну суму 235 837,96 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, а саме:
- видаткова накладна № 10/36668 від 21.10.2014 за якою поставлено товару на суму 6177,60 грн;
- видаткова накладна № 11/39247 від 15.11.2014 за якою поставлено товару на суму 2937,36 грн;
- видаткова накладна № 11/39248 від 15.11.2014 за якою поставлено товару на суму 4960,80 грн;
- видаткова накладна № 9/32223 від 09.09.2014 за якою поставлено товару на суму 1079,52 грн;
- видаткова накладна № 9/31337 від 02.09.2014 за якою поставлено товару на суму 453,96 грн;
- видаткова накладна № 8/30623 від 26.08.2014 за якою поставлено товару на суму 2698,08 грн;
- видаткова накладна № 8/30612 від 26.08.2014 за якою поставлено товару на суму 9510,48 грн;
- видаткова накладна № 8/30374 від 22.08.2014 за якою поставлено товару на суму 2935,20 грн;
- видаткова накладна № 8/28731 від 5.08.2014 за якою поставлено товару на суму 453,96 грн;
- видаткова накладна № 8/28748 від 05.08.2014 за якою поставлено товару на суму 3917,76 грн;
- видаткова накладна № 7/27127 від 15.07.2014 за якою поставлено товару на суму 3339,36 грн;
- видаткова накладна № 7/27099 від 15.07.2014 за якою поставлено товару на суму 1000,68 грн;
- видаткова накладна № 7/26585 від 8.07.2014 за якою поставлено товару на суму 2063,16 грн;
- видаткова накладна № 6/25672 від 24.06.2014 за якою поставлено товару на суму 2170,52 грн;
- видаткова накладна № 6/25671 від 24.06.2014 за якою поставлено товару на суму 3056,16 грн;
- видаткова накладна № 6/25644 від 24.06.2014 за якою поставлено товару на суму 416,76 грн;
- зидаткова накладна № 6/25004 від 17.06.2014 за якою поставлено товару на суму 997,92 грн;
- видаткова накладна № 6/25003 від 17.06.2014 за якою поставлено товару на суму 849,60 грн;
- видаткова накладна № 6/24999 від 17.06.2014 за якою поставлено товару на суму 1699,20 грн;
- видаткова накладна № 6/25000 від 17.06.2014 за якою поставлено товару на суму 424,80 грн;
- видаткова накладна № 6/24998 від 17.06.2014 за якою поставлено товару на суму 2930,16 грн;
- видаткова накладна № 6/24728 від 13.06.2014 за якою поставлено товару на суму 3030,24 грн;
- видаткова накладна № 6/24238 від 10.06.2014 за якою поставлено товару на суму 3893,72 грн;
- видаткова накладна № 6/22390 від 10.06.2014 за якою поставлено товару на суму 1699,20 грн;
- видаткова накладна № 12/42132 від 12.12.2014 за якою поставлено товару на суму 20436,48 грн;
- видаткова накладна № 12/42133 від 12.12.2014 за якою поставлено товару на суму 7758,00 грн;
- видаткова накладна № 12/42134 від 12.12.2014 за якою поставлено товару на суму 7758,00 грн;
- товарна-транспортна накладна № 12/40990 від 02.12.2014 за якою поставлено товару на суму 8346,96 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01401225 від 16.09.2014 за якою поставлено товару на суму 8714,76 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01423421 від 07.10.2014 за якою поставлено товару на суму 3869,76 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01423173 від 07.10.2014 за якою поставлено товару на суму 16189,08 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01430965 від 14.10.2014 за якою поставлено товару на суму 2167,50 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01376455 від 22.08.2014 за якою поставлено товару на суму 2696,04 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01372180 від 19.08.2014 за якою поставлено товару на суму 2266,20 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01364877 від 12.08.2014 за якою поставлено товару на суму 4193,04 грн та згідно акту повернення було повернуто товар, після повернення сума поставленого товару складає 2149,68 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01492986 від 12.12.2014 за якою поставлено товару на суму 8663,04 грн та було повернено 6 пляшок, після чого сума складає 8090,64 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01467700 від 18.11.2014 за якою поставлено товару на суму 946,08 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01436177 від 17.10.2014 за якою поставлено товару на суму 6268,08 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01439216 від 21.10.2014 за якою поставлено товару на суму 1400,04 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01446572 від 28.10.2014за якою поставлено товару на суму 432,00 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01450631 від 31.10.2014 за якою поставлено товару на суму 3237,54 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01450642 від 31.10.2014 за якою поставлено товару на суму 2973,12 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01453325 від 04.11.2014 за якою поставлено товару на суму 2059,20 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01453382 від 04.11.2014 за якою поставлено товару на суму 1390,32 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01460570 від 11.11.2014 за якою поставлено товару на суму 1873,68 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01460430 від 11.11.2014 за якою поставлено товару на суму 8841,48 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01467701 від 18.11.2014 за якою поставлено товару на суму 3714,24 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01467702 від 18.11.2014 за якою поставлено товару на суму 2469,84 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01483617 від 03.12.2014 за якою поставлено товару на суму 4486,08 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01488992 від 09.12.2014 за якою поставлено товару на суму 15159,84 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01492992 від 12.12.2014 за якою поставлено товару на суму 7758,00 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01431205 від 14.10.2014 за якою поставлено товару на суму 7568,04 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01436167 від 17.10.2014 за якою поставлено товару на суму 7909,26 грн;
- товарна-транспортна накладна № L-01492993 від 12.12.2014 за якою поставлено товару на суму 7758,00 грн.
В порушення своїх фінансових зобов'язань відповідач не оплатив поставлену йому продукцію.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем склала 235 837,96 грн, що і стало підставою звернення позивача з цим позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Факт поставки позивачем товару відповідачу не оспорений та підтверджений матеріалами справи.
Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач в обумовлений в договорі строк, не здійснив оплату товару. Позовні вимоги заявлені до нього не оспорив та не спростував.
З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обов'язку щодо оплати продукції, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦК України).
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (м. Дніпропетровськ, вул. Князя Ярослава Мудрого (Ленінградська), буд. 27, ідентифікаційний код 32516492) на користь Приватного малого підприємства "Лоцмен" (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Анатолія Солов'яненка (50 років ВЛКСМ), буд. 2А, ідентифікаційний номер 23419138) основний борг у сумі 235 837,96 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 537,57 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано - 22.04.2016.
Суддя В.Д. Воронько