61022, м.Харків, пр. Науки, 5
22.04.2016р. Справа № 905/3218/15
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Кучерявої О.О., Кротінової О.В., розглянувши матеріали заяви вих.№01/1065-11.26 від 15.04.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг”, про відстрочку виконання рішення по справі:
за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метком Інвест”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг”, м. Маріуполь, Донецька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 385 188 грн. 95 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 1 від 04.01.2016р.
від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 73 від 24.12.15р.
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: представник не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. по справі №905/3218/15 позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метком Інвест” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг” задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором субпідряду № 270/13 від 21.10.2013 року в сумі 373 485 грн. 06 коп., пені у сумі 5 863 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 4 819 грн. 48 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 5 762 грн. 52 коп.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" на рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016 року у справі № 905/3218/15 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016 року у справі № 905/3218/15 залишено без змін.
13.04.2015р. господарським судом Донецької області було видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. по справі №905/3218/15, яке набрало законної сили 04.04.2016р.
20.04.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла заява вих.№01/1065-11.26 від 15.04.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг”, про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. по справі №905/3218/15.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.04.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Левшиної Г.В. у відрядженні утворено склад колегії суддів: головуючий суддя Мельниченко Ю.С., суддя Кучерява О.О. та суддя Кротінова О.В.
Ухвалою суду від 20.04.2016р. заява вих.№01/1065-11.26 від 15.04.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг”, про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. по справі №905/3218/15 була прийнята до розгляду. Судове засідання призначено на 22.04.2016р.
Розглядаючи дану заяву, суд виходить з наступного.
За приписами ст.ст. 124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України, обов'язковість рішень суду є однією з засад судочинства, що узгоджується зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України. Отже, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист.
Разом з тим, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
За змістом наведеної норми, відстрочення є право суду, яке ним реалізується у будь-який час набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Аналогічну позицію викладено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”.
Виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Отже, заявник повинен подати до заяви про відстрочку виконання рішення належні докази на її обґрунтування.
Чинним господарським процесуальним законодавством не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи необхідність задоволення вимог поданої заяви, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг”посилається на скрутне матеріальне становище, невиконання належним чином контрагентами відповідача грошових зобов'язань, фактичне проведення Антитерористичної операції в Донецькій області, що вплинуло на роботу та фінансовий стан відповідача. Як вбачається з пояснень №01/1175-11.26 від 21.04.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг”, строк до 30.07.2018р., на який відповідач просить відстрочити виконання рішення обумовлений прогнозом збереження тенденції нарощування випуску металопродукції та поновлення інвестиційних проектів, які реалізуються відповідачем.
Нормативно твердження відповідача ґрунтуються на приписах ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 22, 121 Господарського процесуального кодексу України.
В підтвердження наведених обставин, заявник надав суду копію довідки № 01/1057-11.26 від 15.04.2016р. про штатну чисельність робітників ТОВ “Метінвест інжиніринг”; копію податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015р.; копію довідки про балансову вартість дебіторської заборгованості №01/1060-11.20 від 15.04.2016р.; копію наказу №5 від 06.02.2015р. про призупинення реалізації проектів; копію наказу № 13-к від 09.02.2015р. щодо простою; копію наказу №77-к від 30.04.2015р. про зміни в організації виробництва та праці.
При цьому, будь-які фінансові документи, які підтверджують відсутність грошових коштів на поточних рахунках заявника або вказують на розмір заборгованості підприємства перед іншими юридичними особами, заявником надано не було. Наведені документи, що було надані заявником (відповідачем) в якості доказу неможливості оплати позивачу присуджену до стягнення господарським судом Донецької області суму, не можуть бути підставою для відстрочки судового рішення, оскільки свідчать про кредиторську, а не дебіторську заборгованість перед підприємством.
Підприємництво, як вид господарської діяльності, що здійснюється відповідачем, згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України за своєю сутністю передбачає несення ним певних ризиків, з огляду на що, посилання боржника на наявність у нього кредиторської заборгованості не є винятковим випадком у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, який ускладнює виконання рішення суду або призводить до неможливості його виконання.
Крім того, враховуючи висновки, викладені у п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9, суд не вбачає винятковості обставин, на які посилається заявник як на підставу відстрочення виконання цього судового рішення, оскільки вони не свідчать про надмірність присудженої до стягнення суми та неможливість її сплати одноразово. До того ж, не надано доказів, підтверджуючих відсутність грошових коштів у заявника у сумі, що постановлена рішенням суду від 25.02.2016р. у справі №905/3218/15 до стягнення, як на момент виникнення заборгованості, так і на даний час, з фактичних обставин таке не вбачається.
Боржником належним чином не обґрунтовано термін до 30.07.2018 року, на який слід відстрочити виконання судового рішення.
Отже, посилання у цьому спірному випадку на важке фінансове становище боржника не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов'язань, як і відповідний статус підприємства.
Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду заявником не надано, судом не встановлено.
22.01.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області позивач надав заперечення №22/04-3 від 22.04.2016р. на заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. по справі №905/3218/15, згідно яких позивач вважає заяву відповідача необґрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги заявника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг”, про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. по справі №905/3218/15 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метком Інвест” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором субпідряду № 270/13 від 21.10.2013 року в сумі 373 485 грн. 06 коп., пені у сумі 5 863 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 4 819 грн. 48 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 5 762 грн. 52 коп., строком до 30.07.2018 року, є необґрунтованими та недоцільними, а тому такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Крім того, заявник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг” у прохальній частині заяви про відстрочку виконання рішення просив на час розгляду заяви зупинити виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. та залишеного у силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. по справі №905/3218/15. Діючим господарським процесуальним законодавством України не передбачено зупинення судами першої інстанції виконання рішення господарського суду на час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення, а тому дана вимога заявника (відповідача) залишена судом без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 42 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, господарський суд, -
Заяву вих.№01/1065-11.26 від 15.04.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Метінвест інжиніринг”, про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. по справі №905/3218/15, залишити без задоволення.
Головуючий суддя Ю.С. Мельниченко
Суддя О.О. Кучерява
Суддя О.В. Кротінова