"20" квітня 2016 р.Справа № 916/4472/15
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання Горнович Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 04.11.2015р.),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Югвинпром”
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Северная Венеция”
про стягнення 263 302,50 російських рублів, що еквівалентно 86 810,73грн., -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Югвинпром” (ТОВ “Югвинпром”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Северная Венеция” (ТОВ “Завод “Северная Венеция”) (Російська Федерація) про стягнення 300 440 рублів, що еквівалентно 108 311, 62 грн., з яких: 290 000,00 руб. - основна заборгованість, 10 440,00 руб.- неустойка.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між ТОВ “Югвинпром” та ТОВ “Завод “Северная Венеция” (Російська Федерація) контракту № 16/05/2015 від 07.05.2015р. щодо вчасної та повної оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2015 р. порушено провадження у справі № 916/4472/15 за даним позовом, розгляд справи призначено на 10.02.2016р. та зупинено провадження у справі до 10.02.2016р., у зв'язку зі зверненням до компетентному суду Російської Федерації - Арбітражного суду м. Санкт-Петербургу та Ленінградської області, із судовим дорученням про вручення відповідачу ухвали господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі - на підставі ст. ст. 64, 65, 79, 125 ГПК України.
12.01.2016р до господарського суду Одеської області надійшла ухвала Арбітражного суду м. Санкт-Петербургу та Ленінградської області від 17.12.2015р. по справі № А56-88029/2015, відповідно до якої зазначено, що в судовому засіданні 16.12.2015р. представнику ТОВ “Завод “Северная Венеция” було вручено ухвалу господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. по справі № 916/4472/15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2016р. поновлено провадження по справі № 916/4472/15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2016р. розгляд справи відкладено на 23.03.2015р., у зв'язку з ненаданням суду всіх витребуваних доказів.
09.03.2016р. до господарського суду Одеської області від ТОВ “Югвинпром” надійшла заява про відмову від стягнення основного боргу та збільшення позовних вимог щодо стягнення неустойки (вх. № 2-1223/16), відповідно до якої позивач, відмовляючись від позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 290 000 російських рублів, просить суд стягнути з ТОВ “Завод “Северная Венеция” 263 302,50 руб. (що еквівалентно 86 810,73 грн. станом на 12.02.2016р.) - неустойки.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 23.03.2016р.:
- продовжено строк розгляду справи до 24.04.2016р. - відповідно до ст. 69 ГПК України;
- розгляд справи відкладено на 20.04.2016р., - відповідно до ст. 77 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2016р. - припинено провадження по справі № 916/4472/15 в частині вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Северная Венеция” основного боргу в розмірі 290 000,00 російських рублів згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
В судовому засіданні 20.04.2016р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ “Югвинпром” неустойку в розмірі 263 302,50 руб. (що еквівалентно 86 810,73 грн.)
Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.04.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.
07 травня 2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" (Продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю “Завод “Северная Венеция” (Покупцем) було укладено контракт на поставку виноматеріалів № 16/05/2015 (Контракт), згідно умов п.1.1. якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити виноматеріал, зроблений із винограду врожаю 2014р. (Товар), орієнтовною кількістю 50 000 дал., виробництва вин тихих, ігристих (шампанських) с наступною реалізацією на умовах DAP - Росія, Ленінградська область, Гатчинський район, с. Новий Світ, д. 108 в редакції ІНКОТЕРМС - 2010.
Асортимент, ціна, кількість, строк поставки кожної партії товару узгоджується сторонами у відповідності до письмової заявки Покупця та встановлюються в Додатку (Специфікаціях) до зазначеного контракту. Додатки є невід'ємною частиною контракту (п. 1.3 Контракту).
П. 1.4 Контракту встановлено, що країна походження товару - Україна.
У товаросупровідних документах, рахунках-фактурах та документах, які супроводжують обсяг товару, сторони використовують одиницю об'єму продукції - декалітр (умовне позначення, яке використовується сторонами - «дал»,) рівне 10 літрам (п. 1.5 Контракту).
Відповідно до п.3.1. Контракту Покупець зобов'язується:
- надати Продавцю заявки на покупку виноматеріалу, які повинні містити асортимент, кількість та строк поставки товару;товару
- прийняти зразки для відбору проб у відповідності з умовами п. 3.2 даного контракту, провести оцінку якості зразків та надати Продавцю письмове підтвердження заявки чи зміну її;
- прийняти товар та сплатити його вартість у відповідності з умовами цього контракту;
- нести відповідальність за всі ризики втрати та пошкодження товару у відповідності з умовами поставки товару DAP - Росія, Ленінградська область, Гатчинський район, с. Новий Світ, д. 108 в редакції ІНКОТЕРМС - 2010 з моменту прийняття товару на склад Покупця;
- за власний рахунок та власними силами здійснювати митне оформлення ввозу товару на територію Російської Федерації, розвантаження товару на інші дії, що покладені на Продавця умовами цього контракту.
У відповідності до п. 3.2 Контракту Продавець зобов'язується, зокрема, здійснити поставку товару у визначене контрактом місце призначення в строк не більше 10 днів з моменту здійснення оплати.
П. 4.1 Контракту визначено, що ціна виноматеріалу встановлюється на умовах DAP - Росія, Ленінградська область, Гатчинський район, с. Новий Світ, д. 108 в редакції ІНКОТЕРМС - 2010, фіксується в RU - рублях РФ та вказується в Додатках до Контракту, які є невід'ємними частинами цього контракту. Ціна товару включає транспортування до моменту призначення. Валюта цього контракту та валютні платежі за даним контрактом встановлюються в російських рублях.
Умовами п. 4.3 Контракту встановлено, що оплата здійснюється простим банківським переводом грошових коштів в RU - рублях РФ, згідно інвойсу Продавця на умовах:
- 30% оплати від вартості відповідної партії товару протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту прибуття товару на Брянську акцизну митницю РФ;
- 70% оплати за кожну партію протягом 85 днів з дати оформлення митної декларації в країні Продавця.
Перерахування грошових коштів здійснюється за рахунок Покупця на розрахунковий рахунок Продавця.
Згідно до п. 4.4 Контракту, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.
Відповідно до 5.2. Контракту у разі затримки платежів по вині Покупця більше ніж на 90 календарних днів з дати оформлення митної декларації в країні Продавця, Покупець відшкодовує усі документально підтверджені видатки Продавця, застосовані до Продавця згідно з діючим законодавством України. У випадку прострочення Покупцем строків оплати, Покупець сплачує Продавцю неустойку в розмірі 0,3% від суми несплаченої партії товару за кожен день прострочення платежу.
Приписами п.7.2 Контракту узгоджено, що всі спори та розбіжності або вимоги, що виникають із цього Контракту або у зв'язку з ним, в тому числі, що стосується його виконання, порушення, припинення або недійсності підлягає вирішенню в господарському суді Одеської області чи Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України.
При виконанні Контракту та вирішенні спорів, які виходять із цього контракту сторони керуються даним контрактом та положеннями Віденської конвенції від 11 квітня 1980р. "Про контракти міжнародної купівлі-продажу товарів", а з питань не врегульованих контрактом та Віденською Конвенцією, правом, що застосовується є матеріальне право України.
Усі повідомлення, які направляються одною стороною іншій стороні відповідно до контракту будуть рахуватися направленими належним чином та можуть бути використані у якості доказів у суді, якщо вони направленні заказним листом чи телеграмою, по E-mail чи по факсу, чи доставлені за юридичною адресою іншої сторони та дозволяють достовірно визначити відправника та адресата (п. 7.3 Контракту).
Дійсний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015р. (п.8.1. Контракту).
Згідно Специфікації від 07.05.2015р. до Контракту № 16/05/2015 сторони узгодили, що ТОВ "ЮГВИНПРОМ" поставляє ТОВ “Завод “Северная Венеция” виноматеріал столовий сухий красний «Каберне Совіньон» із винограду врожаю 2014р. у кількості 2 500 дал. за ціною 290 руб. за дал., всього на суму 725 000,00 руб.
Згідно Специфікації № 2 від 27.07.2015р. до Контракту № 16/05/2015 сторони узгодили, що ТОВ "ЮГВИНПРОМ" поставляє ТОВ “Завод “Северная Венеция” виноматеріал столовий сухий білий «Шардоне» із винограду врожаю 2014р. у кількості 5 000 дал. за ціною 290 руб. за дал., всього на суму 1 450 000,00 руб.
На виконання умов контракту ТОВ "ЮГВИНПРОМ" поставило ТОВ “Завод “Северная Венеция” в період з 08.06.2015р. по 31.07.2015р. товар на загальну суму 2 175 000,00 російських рублів, що підтверджується вантажними митними накладними:
- №500080005/2015/000967 від 08.06.2015р. на суму 725 000,00 російських рублів;
- №500080005/2015/001327 від 31.07.2015р. на суму 725 000,00 російських рублів;
- №500080005/2015/001328 від 31.07.2015р.на суму 725 000,00 російських рублів.
Проте, відповідачем вартість отриманого товару було сплачено частково в сумі 1 160 000,00 російських рублів, що підтверджується банківськими виписками від 24.06.2015р., від 30.07.2015р. та від 18.09.2015р. (24.06.2015р. - 217 500 руб.; 30.07.2015р. - 435 000 руб.; 18.09.2015р. - 507 500 руб.), внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 1 015 000,00 російських рублів.
06.11.2015р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 94, відповідно до якої просив сплатити існуючу заборгованість.
З огляду на несплату відповідачем заборгованості, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом.
Під час розгляду справи відповідачем було сплачено 1 015 000 рос. рублів, що підтверджується банківською випискою за період з 01.12.2015р. по 25.02.2016р. (10.12.2015р. - 115 000 руб., 11.12.2015р. - 100 000 руб., 21.12.2015р. - 100 000 руб., 23.12.2015р. - 150 000 руб., 16.01.2016р. - 100 000 руб., 19.01.2016р. - 50 000 руб., 05.02.2016р. - 200 000 руб., 12.02.2016р. - 200 000 руб.)
З огляду на здійснення сплати заборгованості за товар з порушенням строків оплати, встановлених контрактом, укладеним між сторонами, позивач, уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з ТОВ “Завод “Северная Венеция” 263 302,50 російських рублів, що еквівалентно 86 810,73 грн. станом на 12.02.2016р., - неустойки.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною.1 ст.9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України „Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Підставою виникнення господарських зобов'язань - за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України - є договір.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено контракт на поставку виноматеріалів № 16/05/2015 від 07.05.2015р., згідно з яким ТОВ "ЮГВИНПРОМ" зобов'язався поставити, а ТОВ “Завод “Северная Венеция” прийняти та оплатити виноматеріал зроблений із винограду врожаю 2014р., орієнтованою кількістю 50 000 дал., виробництва вин тихих, ігристих (шампанських) с наступною реалізацією на умовах DAP - Росія, Ленінградська область, Гатчинський район, с. Новий Світ, д. 108 в редакції ІНКОТЕРМС - 2010.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із змісту ст. 693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 53, 59, 62 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції. Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця. Продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.
У відповідності до ст. 78 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.
Як встановлено умовами п. 4.3 контракту на поставку виноматеріалів № 16/05/2015 від 07.05.2015р., оплата здійснюється простим банківським переводом грошових коштів в RU - рублях РФ, згідно інвойсу Продавця на умовах:
- 30% оплата від вартості відповідної партії товару протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту прибуття товару на Брянську акцизну митницю РФ;
- 70% оплати за кожну партію протягом 85 днів з дати оформлення митної декларації в країні Продавця.
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ “Завод “Северная Венеция” за поставлений ТОВ "ЮГВИНПРОМ" товар на загальну суму 2 175 000,00 російських рублів, розрахувалось з порушення строків визначених п. 4.3 контракту на поставку виноматеріалів № 16/05/2015 від 07.05.2015р., а саме:
- за поставлений товар на суму 1 160 000,00 російських рублів - 24.06.2015р. - 217 500 руб.; 30.07.2015р. - 435 000 руб.; 18.09.2015р. - 507 500 руб., що підтверджується банківськими виписками від 24.06.2015р., від 30.07.2015р. та від 18.09.2015р.;
- за поставлений товар на суму 1 015 000,00 російських рублів відповідачем сплачено в процесі розгляду справи, а саме: 10.12.2015р. - 115 000 руб., 11.12.2015р. - 100 000 руб., 21.12.2015р. - 100 000 руб., 23.12.2015р. - 150 000 руб., 16.01.2016р. - 100 000 руб., 19.01.2016р. - 50 000 руб., 05.02.2016р. - 200 000 руб., 12.02.2016р. - 200 000 руб., що підтверджується банківською випискою за період з 01.12.2015р. по 25.02.2016р.
З підстав несвоєчасного виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення оплати за отриманий від позивача товар, останнім було заявлено до стягнення з ТОВ “Завод “Северная Венеция” 263 302,50 російських рублів - неустойки.
Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Умовами укладеного між сторонами контракту на поставку виноматеріалів № 16/05/2015 від 07.05.2015р. сторони узгодили, що у випадку прострочення Покупець строків оплати, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,3% від суми несплаченої партії товару за кожен день прострочення платежу.
Ст. 253 ГПК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту наведеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем неустойки за прострочення виконання зобов'язання, встановив, що позивачем невірно визначено період виникнення заборгованості у відповідача, (без врахування п. 4.3 контракту на поставку виноматеріалів № 16/05/2015 від 07.05.2015р.) та зроблено власний розрахунок неустойки, з урахуванням кінцевої дати нарахування, визначеної позивачем - 08.02.2016р.
Розрахунок неустойки
Сума боргу (руб.)Період простроченняКількість днів простроченняСума 0,3% неустойки за період прострочення (руб.)
507 500 02.09.2015р. - 17.09.2015р. 16 24 360
101 5000 25.10.2015р. - 09.12.2015р. 46 140 070
900 000 10.12.2015р. - 10.12.2015р. 1 2 700
800 000 11.12.2015р. - 20.12.2015р. 10 24 000
700 000 21.12.2015р. - 22.12.2015р. 2 4 200
550 000 23.12.2015р. - 15.01.2016р. 24 39 600
450 000 16.01.2016р. - 18.01.2016р. 3 4 050
400 000 19.01.2016р. - 04.02.2016р. 17 20 400
200 000 05.02.2016р. - 08.02.2016р. 4 2 400
Всього 261 780
Отже, загальна сума неустойки, що підлягає стягненню з відповідача становить 261 780 російських рублів.
Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 261 780 російських рублів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 12.02.2016р. становить 86 308 (вісімдесят шість тисяч триста вісім) грн. 87 коп. - неустойки.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Северная Венеция” (188361, Російська Федерація, Ленінградська область, Гатчинський район, с. Новий Світ, буд. 108; код ОКПО 48998108) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Югвинпром” (68251, Україна, Одеська область, Саратський район, с. Зоря, вул. Октябрська, буд. 349, код ЄДРПОУ 34274461) 261 780 (двісті шістдесят одну тисячу сімсот вісімдесят) російських рублів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 12.02.2016р. становить 86 308 (вісімдесят шість тисяч триста вісім) грн. 87 коп. - неустойки.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Северная Венеция” (188361, Російська Федерація, Ленінградська область, Гатчинський район, с. Новий Світ, буд. 108; код ОКПО 48998108) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Югвинпром” (68251, Україна, Одеська область, Саратський район, с. Зоря, вул. Октябрська, буд. 349, код ЄДРПОУ 34274461) 1 294 (одну тисячу двісті дев'яносто чотири) грн. 60 коп. - витрат по сплаті судового збору.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 21 квітня 2016 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко