ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
20.04.2016
Справа № 910/7266/16
Суддя Ващенко Т.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО"
до Міністерства оборони України
про зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСО» звернулось до Господарського суду міста з позовом до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви № 126 від 07.04.2016 позивач заявив такі позовні вимоги:
- "Зобов'язати Міністерство оборони України виконати обов'язки за договором від 30.10.2015 р. № 286/3/15/528 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСО" (код ЄДРПОУ 35920687) щодо виконання приймання товару:
- Забезпечити проведення приймального контролю (якості) 9000 комплектів костюмів (куртка і штани) літніх польових вартістю 6 744 600,00 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" військовим представництвом Міністерства оборони України (далі - ВП МОУ) в присутності представника підприємства, відповідального за якість з перевіркою сертифікату відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, кількості, відповідності затвердженого зразку, наявності іншої супровідної документації. У разі, якщо на підприємстві не створено ВП МОУ для приймання товарів військового призначення. Рішення щодо визначення ВП МОУ для здійснення приймального контролю (якості) товару прийняти 1363 Головному ВП МОУ після остаточного визначення місцезнаходження підприємства-виробника товару.
- Приймання 9000 комплектів костюмів (куртка і штани) літніх польових вартістю 6 744 600,00 грн. оформити актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений військовим представництвом Міністерства оборони України.
- Забезпечити приймання 9000 комплектів костюмів (куртка і штани) літніх польових вартістю 6 744 600,00 грн. згідно з належним чином оформленим і підписаним актом приймального контролю якості товару".
Наведене свідчить, що фактично позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру щодо зобов'язання відповідача виконати обов'язки за спірним договором (забезпечити проведення приймального контролю товару; приймання товару оформити актом; забезпечити приймання товару згідно з належним чином офрмленим і підписаним актом).
Враховуючи викладене, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 126 від 07.04.16., яка містить три вимоги немайнового характеру, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 4 134,00 грн., тоді як фактично сплатив судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (платіжне доручення № 507 від 07.04.2016), тобто тільки за одну вимогу немайнового характеру, а отже в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.
Зважаючи на викладене, позивач не дотримався приписів абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.12. по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя Т.М. Ващенко