ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.04.2016Справа №910/865/15-г
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРБЕК"
до приватного акціонерного товариства "РЕКОНСТРУКЦІЯ"
про стягнення 928 599,85 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача - Стельмах Ю.М. (дов. № б/н від 25.12.2015)
Від відповідача - Ніколаєв О.С.(дов. від 07.04.2016)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору підряду № 03/08-4 від 03.08.2012 у розмірі 928 599,85 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.01.2015 порушено провадження у справі №910/865/15-г та призначено до розгляду на 12.02.2015.
Представник відповідача в судове засідання 12.02.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгяду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
В судове засідання 12.02.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.
Розгляд справи відкладено на 26.02.2015.
26.02.2015 розгляд справи не відбувся у зв"язку зі знаходженням судді Головатюка Л.Д. у відрядженні.
Розгляд справи призначено на 10.03.2015.
Представник відповідача в судове засідання 10.03.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання 10.03.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.
Розгляд справи відкладено на 24.03.2015.
В судове засідання 24.03.2015 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.
Представник відповідача подав суду клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2015 призначено по справі № 910/865/15-г судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз(вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03680).
Провадження по справі № 910/865/15-г зупинено до надання висновків судової експертизи.
24.09.2015 до господарського суду м. Києва повернулися матеріали справи № 910/865/15-г з експертної установи та повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи у зв"язку з її неоплатою.
З огляду на викладене, суд ухвалою від 28.09.2015 поновив провадження у справі № 910/865/15-г та призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом представників сторін на 08.10.2015.
Представник позивача в судове засідання 08.10.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання 08.10.2015 прибув представник відповідача та дав пояснення по справі.
Представник відповідача подав суду клопотання про повторне призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 08.10.2015 призначено по справі № 910/865/15-г судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз(вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03680).
Провадження по справі № 910/865/15-г зупинено до надання висновків судової експертизи.
23.03.2016 до господарського суду м. Києва повернулися матеріали справи № 910/865/15-г з експертної установи та повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи у зв"язку з ненадання експерту додаткових документів згідно клопотання експертів, а наданих документів недостатньо для проведення експертизи.
З огляду на викладене, суд ухвалою від 28.03.2016 поновив провадження у справі № 910/865/15-г та призначив її розгляд у судовому засіданні з викликом представників сторін на 07.04.2016.
В судове засідання призначене на 07.04.2016 прибув представник позивача та надав пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 07.04.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, хоча через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду.
Суд задовольнив дане клопотання.
Розгляд справи відкладено на 19.04.2016.
В судове засідання 19.04.2016 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити його задоволенні.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
03.08.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРБЕК" (далі - позивач або підрядник) та приватним акціонерним товариством "РЕКОНСТРУКЦІЯ" (далі - відповідач або замовник) договір підряду № 03/08-4 по об'єкту: "реконструкція адміністративно-виробничий комплекс" в м. Києві по вул. Ф. Ернста, 3-Б (далі - договір) (копія договору від 03.08.2012 № 03/08-4 в матеріалах справи).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами виконати і здати у визначеним строк за завданням і проектною документацією замовника (ALC11/01-11-АР, ALC11/01-11-ОВ, ALC11/01-11-ВК, ALC11/01-11-КС, ALC11/01-11-СС, ALC11/01-11-ЕО) будівельно-монтажні роботи по об'єкту: "Реконструкція адміністративно-виробничого комплексу" розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3-Б", а замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити згідно умов даного договору.
Відповідно до п. 3.1. договору динамічна договірна ціна робіт по договору становить 518 608, 00грн. (п'ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот вісім гривень), в тому числі ПДВ 20% - 86 434,67грн. та включає в себе виконання підрядником робіт відповідно кошторисного розрахунку який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 12.1 договору замовник протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання даного договору зобов'язується перерахувати підряднику авансовий платіж в розмірі 100 000 грн.(сто тисяч гривень) в т.ч. ПДВ-16 666, 67 грн., всі інші платежі виконуються замовником щомісячно відповідно до виконаних робіт та підписанням № КБ-2 та № КБ-3.
25.06.2013 між позивачем та відповідачем підписано довідку про вартість будівельних робіт за червень 2013 року та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року (копії довідки про вартість будівельних робіт за червень 2013 року та акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року в матеріалах справи).
Матеріали справи свідчать, що позивач зі свого боку, покладені на нього обов'язки у системі спільних зобов'язань з відповідачем виконав, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року, а відповідач - свої зобов'язання не виконав, а саме не сплатив суму за виконані підрядні роботи, що призвело до порушення умов договору та прав позивача.
У своїх письмових поясненнях відповідач зазначив, що перелік робіт зазначених у акті виконаних робіт за червень 2013 року за договором № 03/08-4 від 03.08.2012 не відповідає проектній документації об'єкту з реконструкції адміністративно-виробничого комплексу з прибудовою по вулиці Федора Ернста, 3-б, у Солом'янському районі м. Києва.
Крім цього, перевіркою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, 25.02.2013 ТОВ «Ербек» було заборонено проведення будівельних робіт з реконструкції адміністративно-виробничого комплексу з прибудовою по вулиці Федора Ернста, З-б, у Солом'янському районі м. Києва, у зв'язку із відхиленням від затвердженого проекту в частині влаштування п'ятого поверху вказаного комплексу.
Однак зазначені твердження відповідача не спростовують факт виконання робіт позивачем, що, окрім іншого, підтверджено підписом відповідача на все тому ж акті виконаних робіт за червень 2013 року за договором № 03/08-4 від 03.08.2012.
Відповідач не довів та не подав на вимогу суду та експертів доказів, що підтверджували б відступи позивача від умов договору та виконання робіт в меншому об'ємі, ніж встановлено договором та іншою документацією.
Отже, матеріали справи доводять, що станом на 08.12.2014 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 518 608,00 грн.
Таким чином, в порушення прийнятих на себе зобов'язань, в передбаченому обсязі та терміни відповідач не оплатив виконані позивачем будівельно-монтажні роботи.
Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак до нього застосовуються відповідні положення законодавства про договори підряду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт, то позовні вимоги про стягнення з нього основного боргу в розмірі 518 608,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в розмірі визнаному судом обґрунтованим.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 22 634,04 грн. та інфляційні збитки в розмірі 111 976,96 грн.
Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Крім того, оскільки інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань. Вищенаведене відповідає судовій практиці Верховного суду України (зокрема постанова від 10.06.2003 по справі № 3/350).
Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64). За таких обставин, на відміну від пені, 3% річних та інфляційні втрати розраховуються за весь період прострочення, а не за шість місяців.
Судом встановлено, що згідно розрахунку позивача 3% річних становлять 22 634,04 грн., а інфляційні збитки - 111 976,96 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача пені.
Згідно з п. 15.6 Договору у випадку затримки в оплаті виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику за кожен день затримки 0,1 % від простроченої суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки відповідач не оплатив виконані роботи, то позивач нарахував відповідачеві пеню, яка складає 275 680,85 грн.
Однак, судом встановлено, що дана пеня нарахована за строк понад шість місяців, у зв'язку з чим суд здійснив перерахування пені у відповідності до вимог п. 6 ст. 232 ГК України.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення
51860826.06.2013 - 24.12.20131820.1 %94386.66
Таким чином, загальна сума пені за договором складає 94 386,66 грн.
Отже, згідно з розрахунком суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 94 386,66 грн.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРБЕК" задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "РЕКОНСТРУКЦІЯ" (03048, м. Київ, вул. Ернеста Федора, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 21604436) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРБЕК" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, код ЄДРПОУ 30212691) основний борг в розмірі 518 608(п'ятсот вісімнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 00 коп., інфляційні збитки в сумі 111 976(сто одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 96 коп., 3% річних в сумі 22 634(двадцять дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 04 коп., пеню в сумі 94 386(дев'яносто чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 66 коп. та судовий збір у розмірі 14 952(чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 11 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 22.04.2016