Провадження № 2/712/1083/16
Справа № 712/2992/16-ц
19 квітня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТИМОШЕНКО Д.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради про дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,
Позивач звернулася до суду з позовом про дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 09 січня 2010 року. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2012 року шлюб між сторонами розірвано. Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою, вона матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. В період з травня по липень 2016 року позивачка має намір оздоровити дитину за кордоном. Відповідач не заперечує проти виїзду дитини за межі України, але не має можливості надати таку згоду, в зв'язку з перебуванням за межами області, тому звернулася з даним позовом до суду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що позивач з проханням надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон до нього не зверталася, а тому вважає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки права позивача ним не були порушені.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного та сімейного законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 09 січня 2010 року. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2012 року шлюб між сторонами розірвано. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розірвання шлюбу донька проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 15 січня 2016 року за № 140 виданою КП «ССУБ».
Згідно ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Судом встановлено, що позивачка турбуючись про виховання та утримання дитини має бажання та можливість виїзду за кордон, де може забезпечити відпочинок та оздоровлення дитини.
Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України" від 21 січня 1994 року, постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України", Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).
У відповідності до положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.
Згідно п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.
Пунктом 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
З огляду на викладене, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
Так, суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували відмову батька дитини, яким є відповідач, надати згоду у встановленому законом порядку на виїзд дитини за кордон, не наведено обставин, які б унеможливлювали оформити виїзд дитини за кордон через встановлену законом процедуру, що свідчить про те, що підстави для надання судом дозволу на виїзд дитини за кордон відсутні.
Крім того, позивачкою не надано жодного доказу, який би підтверджував необхідність виїзду дитини за кордон, вказана мета такого виїзду: відпочинок та оздоровлення, однак не додано жодної довідки про стан здоров'я дитини з рекомендаціями лікаря на лікування оздоровлення дитини саме за межами України, також не зазначено конкретний час перебування дитини за кордоном.
Надання дозволу на виїзд малолітньої дитини без згоди батька без обмеження будь-яким терміном та без зазначення терміну перебування в країні, в яку дозволяється виїзд дитини суперечить нормам матеріального права, що визначають рівність прав та обов'язків батьків відносно виховання дитини та фактично унеможливлюють з'ясування питання щодо відповідності таких вимог інтересам дитини.
Відповідно до ч. 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини без згоди батька за кордон необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215, 218, 222-224 ЦПК України, ст. 313 ЦК України, ст. ст. 141, 150 СК України, ст. 4 п. 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", суд -
ОСОБА_1 в задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.