Справа № 554/4580/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1364/16Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Чічіль В. А.
21 квітня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого судді: Чічіля В.А.,
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,
За участю секретаря: Шевченко І.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до КП "ЖЕО № 2", третя особа - Управління державної міграційної служби в Полтавській області про поновлення права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання.,-
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до КП «ЖЕО № 2», прохаючи суд визнати запис в реєстраційній картці форми «Б» про зняття з реєстрації (виписку) ОСОБА_2, 13.02.2013 року, зазначеного у графі «Дата виписки», недійсним.
Ухвалою від 09 вересня 2015 року до участі у розгляді справи судом першої інстанції залучено Управління державної міграційної служби в Полтавській області у якості третьої особи без права самостійних позовних вимог на предмет спору.
14.03.2016 року ОСОБА_2 до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач прохав визнати запис у по квартирній картці форми «Б» на квартиру АДРЕСА_8 про зняття з реєстрації (виписку) ОСОБА_2 13.02.2013 року, недійсним.
Рішенням Октябрського районного суду від 17 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено. Визнано запис у поквартирній картці форми «Б» на квартиру АДРЕСА_5 про зняття з реєстрації (виписку) ОСОБА_2 13.02.2013 року недійсним.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що КП «ЖЕО № 2» займається господарськими функціями і до зняття з осіб реєстрації (виписки) відношення не має, попри це, відповідач в порушення вимог законодавства, безпідставно вніс до картки запис про зняття ОСОБА_2 з реєстрації.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено відповідачем КП «ЖЕО № 2», який посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що місцевий суд дійшов до помилкового висновку про те, що КП «ЖЕО № 2» порушено вимоги розділу VII Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні, затверджений наказом МВС України від 22.11.2012 року за № 1077, у якому визначено підстави та порядок скасування реєстрації (зняття з реєстрації місця проживання) перебування особи, так як підприємство не є суб'єктом здійснення реєстрації (зняття з реєстрації, скасування реєстрації) місця проживання (перебування) осіб. Саме Державна міграційна служба України є органом, що здійснює реєстрацію місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні та забезпечує ведення відповідних реєстраційних обліків. У територіальному підрозділі ДМС картотеки складаються з відомостей про реєстрацію у формі картки реєстрації особи згідно з додатком 1 та адресної картки (додаток 2 до Порядку), а отже, форми А та Б, що містяться в КП «ЖЕО № 2» втратили свою актуальність, тобто, вони не є формами встановленого зразка. Отже, підприємством до по квартирної картки лише було внесено відповідний запис, а не проведено процедуру зняття/скасування реєстрації ОСОБА_2 Вказаний запис було внесено на підставі відомостей адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Полтавській області.
Також апелянт вказав, що ОСОБА_2 не надано жодних доказів його реєстрації за спірною адресою, адже відмітки про це в паспортному документі відсутні.
Апелянт послався й на те, що судом першої інстанції помилково трактовано норму ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», про те, що реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання, адже вказаною нормою також передбачено, що громадянин України, який постійно чи тимчасово проживає в Україні, зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Також апелянт вважає хибним висновок суду про те, що із спірної квартири відповідач ніколи не виписувався, проте, судом помилково не взято до уваги доказів того, що ОСОБА_2 ніколи не був прописаний за спірною адресою.
Апелянт також вказує на порушення судом норм процесуального права, так у судовому засіданні, що відбулось 09.09.2015 року з ініціативи суду в якості третьої особи без права самостійних позовних вимог на предмет спору було залучено УДМС України в Полтавській області, проте, участь вказаної юридичної особи жодним чином у рішенні не відображена.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
За змістом п.п. 1-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з архівного витягу з протоколу № 4 засідання виконавчого комітету Київської районної Ради народних депутатів м. Полтави від 21 лютого 1989 року, виконавчим комітетом Київської районної Ради надано дозвіл громадянці ОСОБА_4, яка проживає в АДРЕСА_9 в двокімнатній квартирі площею 28,0 кв. м. (родина 2 особи), здійснити обмін частини житлового приміщення з матір'ю громадянкою ОСОБА_5, яка проживає у АДРЕСА_6 в однокімнатній квартирі площею 26,4 кв.м. (родина 1 особа). Після обміну громадянка ОСОБА_4 разом з матір'ю громадянкою ОСОБА_5 будуть мешкати АДРЕСА_1, у двокімнатній квартирі площею 28,0 кв.м. (родина 2 особи), її колишній чоловік - ОСОБА_2 буде мешкати за адресою: АДРЕСА_6 в однокімнатній квартирі площею 26,4 кв. м. (родини 1 особа) (а.с. 9).
У матеріалах справи наявний ордер за № 43, виданий виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів м. Полтави 24.02.1989 року, за яким ОСОБА_2 мав право на зайняття 1 кімнати загальною площею 26,4 кв.м. в АДРЕСА_6
Згідно з поквартирною карткою АДРЕСА_6 (закреслено олівцем та виправлено на 4), зареєстрованим з 14.03.1989 року значився ОСОБА_2; датою його виписки вказано 13.02.2013 року (а.с. 90).
Зі змісту відповіді на заяву ОСОБА_2 про вчинений злочин, наданій Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області за вих. № 8303 від 05.11.2014 року вбачається, що в ході перевірки було опитано начальника Київського РВ у м. Полтава УДМС України в Полтавській області ОСОБА_6, яка пояснила, що підставою для зняття з реєстрації є письмова заява громадянина. Письмова заява про зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3, від Вас не надходила, відомості про зняття Вас з реєстрації - відсутні. В даній події ознак кримінального правопорушення виявлено не було (а.с. 16).
Згідно з відповіддю на адвокатський запит від 10.11.2014 року за вих. № 48/192 встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, особисто звернувся до Київського РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_10 будучи знятим з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_11 співробітниками Київського РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області записи до поквартирної картки за адресою «АДРЕСА_6 закреслено, праворуч внесено 4» (зазначено на картці), не вносилися; заява ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 «про зняття з реєстрації 13 лютого 2013 року за адресою: АДРЕСА_5» у Київському РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області відсутня (а.с. 17).
Згідно з відповіддю на адвокатський запит від 12.11.2014 року за вих. № 2591/08, що надійшла від КП «ЖЕО №2», запис в поквартирній картці форми «Б» про зняття з реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6, здійснено на підставі відомостей адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Полтавській області, за ким ОСОБА_2 з 13.02.2013 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12. На підставі зазначених відомостей та враховуючи те, що в Україні жодним законодавчим актом не передбачено реєстрацію осіб за декількома адресами місця проживання, абонентським відділом підприємства було внесено запис до поквартирної картки форми «Б» по квартирі АДРЕСА_6 в графі дата виписки про зняття ОСОБА_2 - з 13.02.2013 року. Підприємсттвом внесено до поквартиирної картки лише відповідний запис, а не проведено процедуру зняття особи з реєстрації, так як зняття з реєстрації місця проживання осіб до компетенції КП «ЖЕО №2» не відноситься (а.с. 18).
Згідно зі статутом КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради до предмету діяльності підприємства не віднесено реєстрацію та зняття з реєстраційного обліку осіб (а.с. 40-43).
Згідно з інформацією з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Полтавській області, відсутні відомості про реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_13. ОСОБА_2 з 13.02.2013 року зареєстрований у АДРЕСА_14 (а.с. 46).
Згідно з відмітками у паспорті ОСОБА_2 він з 05.03.2008 року був зареєстрований АДРЕСА_15. З 13.02.2013 року відповідач зареєстрований у АДРЕСА_14. З 28.08.2014 по 13.10.2014 року - зареєстрований АДРЕСА_16 (а.с. 7).
Згідно з інформацією з домової книги для прописки громадян, що проживають в АДРЕСА_17 ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою 13.02.2013 року (а.с. 47-48).
Згідно з інформацією, викладеною у рішенні Київського районного суду м. Полтави від 03 жовтня 2014 року (справа № 552/2765/14-ц), залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 13 листопада 2014 року, після зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку з АДРЕСА_7 в. м. Полтаві, дане житло набуло статусу вільного та підлягало заселенню відповідно до норм діючого законодавства, оскільки є власністю територіальної громади м. Полтави і перебуває в розпорядженні виконавчого комітету Полтавської міської ради (а.с. 51-53).
Згідно з актом приймання-передачі основних засобів на підставі рішення Полтавської міської ради (двадцята сесія 6 скликання) від 16.03.2012 року ГЖЕД № 7 в особі начальника передає, а КП «ЖЕО № 2» ПМР в особі начальника ОСОБА_7 приймає житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 80-81).
Згідно з довідкою, виданою ВАТ «Полтава-Банк» від 21.08.2004 року, ОСОБА_2 проживав та був прописаний у АДРЕСА_9 з 08.06.1990 року по 17.08.1996 року по довідці військовослужбовця № 1 (а.с. 91-93).
Жодною із сторін не заперечується, що між позивачем та його колишньою дружиною - ОСОБА_4 й її матір'ю - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було проведено фактичний обмін житловими приміщеннями й 24 лютого 1989 року на ім'я останнього було видано ордер на АДРЕСА_6
Згідно з нормою ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено види способів захисту цивільних прав та інтересів, серед яких відсутній такий спосіб захисту, як визнання дії (не правочину) недійсною.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, змін або припинення цивільних прав та обов'язків.
Предметом позову ОСОБА_2 є визнання запису у поквартирній картці форми «Б», що знаходиться у КП «ЖЕО № 2» на АДРЕСА_6 про зняття з реєстрації (виписку) недійсним.
Твердження позивача, з яким погодився й суд першої інстанції, про те, що саме КП «ЖЕО № 2» попри відсутність повноважень на здійснення зняття з реєстрації особи порушив право позивача на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, шляхом внесення відповідного запису до по квартирної картки форми «Б», колегія суддів вважає помилковим.
Так, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що відповідачем порушено вимоги Розділу VII Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, що затверджений наказом МВС України від 22.11.2012 року за № 177, у якому передбачено підстави і порядок скасування реєстрації (зняття з реєстрації місця проживання) перебування особи. Колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що вказаний висновок є хибним, адже КП «ЖЕО № 2» не є підприємством, яке в своїй діяльності керується вказаним Порядком.
Натомість, відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця перебування в Україні» реєстрація місця проживання або перебування фізичних осіб здійснюється органом реєстрації.
Згідно з Положенням про Державну міграційну службу України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 405/2012, ДМС відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію місця проживання/перебування фізичних осіб в Україні та забезпечує ведення відповідних реєстраційних обліків.
На підставі наказу Міністерсва внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.2012 ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні здійснюється територіальними підрозділами ДМС України.
Твердження позивача про те, що він не звертався до відповідного територіального управління ДМС України та дослідження даного питання не стосується предмета доказування, адже відповідачем по справі визначено КП «ЖЕО № 2», що здійснило відповідний запис про зняття особи з реєстрації на підставі даних, наданих адресно-довідковим підрозділом ДМС України про те, що ОСОБА_2 зареєстрований з 13.02.2013 року за іншою адресою (АДРЕСА_20).
З листа Київського РВ УДМС України в Полтавській області від 10.11.2014 року за № 48/192, вказується, що позивач 13.02.2013 року особисто звернувся до Київського РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_18, будучи знятим з реєстрації з місця проживання за адресою: АДРЕСА_19.
Також колегія суддів погоджується із твердженням апелянта про відсутність у матеріалах справи належних доказів того, що ОСОБА_8 взагалі був зареєстрований у АДРЕСА_6 зокрема про це відсутні відмітки у паспортному документі, навпаки, наявні відомості про неодноразову перереєстрацію особи за різними адресами.
Згідно із вищезгаданим Положенням, ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні здійснюється територіальними підрозділами ДМС та адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
У територіальному підрозділі ДМС картотеки складаються з відомостей про реєстрацію у формі картки реєстрації особи згідно з додатком № 1 та адресної картки ( додаток 2 до Порядку).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що по квартирна картка (форма «Б»), що наявна у КП «ЖЕО № 2», втратила свою актуальність як документ, у якому відображається інформація належним органом реєстрації і який несе для позивача будь-які правові наслідки.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання
новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
З огляду на зміст вищевказаної норми помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що жодним законодавчим актом не передбачено неможливість реєстрації осіб за декількома адресами, адже фактично законодавчо передбачено необхідність зняття особи з реєстрації за адресою попередньої реєстрації задля того щоб провести реєстрацію місця проживання (перебування) за іншою адресою.
При ухвалення судом першої інстанції також мало місце порушення норм процесуального права.
Так, у судовому засіданні, що відбулось 09 вересня 2015 року місцевим судом було залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи без права самостійних позовних вимог на предмет спору Управління державної міграційної служби в Полтавській області (а.с. 100). Повістки про виклик до суду представник залученої третьої особи отримав 24.09.2015 року, 19.10.2015 року, 23.11.2015 року, 01.02.2016 року. У жодному судовому засіданні представник УДМС України в Полтавській області участі не брав, заяв чи клопотань від нього не надходило. Проте, залучення вказаної особи до участі у розгляді справи у рішенні суду взагалі не відображено.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.п. 1, 2, 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» - задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 березня 2016 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: В.А. Чічіль
Судді: О.Ю. Кузнєцова
Л.М. Хіль
З оригіналом згідно: В.А. Чічіль