Справа № 367/7653/15-к
22 квітня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42015110000000292 від 09.06.2015 р. по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
До Ірпінського міського суду з прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.06.15 №42015110000000292 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила про відповідність обвинувального акту вимогам закону та у зв'язку із цим можливість призначення його до слухання.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні висловив клопотання про повернення прокурору обвинувального акту у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України. В мотивування свого клопотання вказував, що обвинувальний акт не містить конкретного належним чином сформульованого обвинувачення, не зрозуміло у вчиненні якого злочину обвинувачується його підзахисний, чи вміняють йому отримання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням, як зазначено у кваліфікації дій при визначенні прокурором обставин, що встановлені досудовим розслідуванням.
Також в описі обставин, що встановлені досудовим розслідуванням, вказано, що обвинувачений вимагав гроші за вирішення питання про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, в той час, як ОСОБА_5 обвинувачується у отриманні неправомірної вигоди за підготовку документів, необхідних для розгляду спеціальною лікарською комісією питання щодо подальшого звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання за хворобою.
Крім того, вказував, що новий обвинувальний акт складено неповноважною особою, оскільки ухвалою суду від 24.11.2015 р. обвинувальний акт для усунення недоліків було повернено прокурору, а не слідчому.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною першою статті 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно з п. 5, 9 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, в тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, дату та місце його складення та затвердження.
Однак, в порушення зазначеної норми обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, оскільки обвинувальний акт не містить місця складення обвинувального акту - в ньому зазначено лише місто (населений пункт), де відбувалось така процесуальна дія.
Не зазначено також в обвинувальному акті зрозумілого обвинувачення, оскільки в ньому не вказано у вчиненні якого злочину обвинувачується ОСОБА_5 - міститься лише обвинувачення у вчиненні певних дій.
Відсутня також правова кваліфікація кримінального правопорушення, замість того вказано який злочин вчинив ОСОБА_5 , що не відноситься до компетенції слідчого чи прокурора - рішення про наявність вини у скоєнні злочину чи її відсутність вирішує суд під час ухвалення вироку.
Не зазначено також чи обвинувачується ОСОБА_5 в отриманні неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням, як зазначено у кваліфікації дій при визначенні прокурором обставин, що встановлені досудовим розслідуванням. Якщо так, то де, коли, за яких обставин було вчинено вимагання.
До того ж, в обставинах, встановлених на досудовому слідстві визначено, що обвинувачений вимагав і отримав неправомірну винагороду за вирішення питання про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, в той час, як він обвинувачується у отриманні неправомірної вигоди за підготовку документів, необхідних для розгляду спеціальною лікарською комісією.
Таким чином обвинувальний акт містить суперечності, які необхідно усунути.
Отже, у зв'язку із наведеним обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Суд вважає безпідставним посилання захисника на те, що обвинувальний акт складено неповноважною особою, оскільки жодних заборон складання його слідчим після повернення обвинувального акту для виправлення недоліків не існує.
Також в судовому засіданні захисник просив скасувати запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у виді застави або замінити на більш м'який у виді особистого зобов'язання, оскільки застава не виконує своїх завдань відповідно до положень КПК України, відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи майновий стан обвинуваченого, звільнення його з посади, відсутність постійного заробітку, наявність у нього на утриманні дружини та неповнолітніх дітей.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор заперечувала проти заміни виду запобіжного заходу, тому що для цього немає підстав.
Суд не знаходить підстав для скасування чи зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2015 р. щодо ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 304 500,00 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Отже, оскільки заставу за обвинуваченого було внесено, відносно ОСОБА_5 на даний час діє запобіжний захід у виді застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно залишити без змін запобіжний захід у виді застави, оскільки підстави, які були враховані при обранні йому такого запобіжного заходу, не змінились, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд не приймає до уваги посилання сторони захисту на, наявність у обвинуваченого на утриманні дружини та неповнолітніх дітей, оскільки такі обставини були предметом дослідження суду і були враховані при обранні запобіжного заходу та визначенні розміру застави.
Посилання на майновий стан обвинуваченого, звільнення його з посади, відсутність постійного заробітку є недоречним, оскільки на даний час суд не вирішує питання про обрання запобіжного заходу у виді застави і визначення її розміру.
Крім того, захисник ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на дії слідчого, з проханням визнати неправомірною бездіяльність слідчого в особливо важливих справах прокуратури Київської області ОСОБА_7 , пов'язану з ненаданням йому та підозрюваному ОСОБА_5 магнітних носіїв: № 1662цт від 05.03.2014 р., на який записано відомості, що містяться у протоколі за результатами проведення НСРД аудіо-, відео контролю особи від 31.07.2015 р., № 1413т від 05.03.2014 р., на який записано відомості, що містяться у протоколі за результатами проведення НСРД аудіо-, відео контролю особи від 30.07.2015 р., № 1413т від 05.03.2014 р., на який записано відомості, що містяться у протоколі за результатами проведення НСРД аудіо-, відео контролю особи від 04.08.2015 р.
Обвинувачений підтримав скаргу свого захисника.
Прокурор залишила вирішення даної скарги на розсуд суду.
Відповідно до п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Скарга повертається, в тому числі якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Захисником пропущено строк для звернення із скаргою на бездіяльність слідчого. Під час проведення підготовчого судового засідання 24.11.2015 р. захисником не заявлялась зазначена вище скарга, в даному підготовчому судовому засіданні він не просив поновити пропущений строк, а суд не знаходить підстав для його поновлення, отже така скарга підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 290, 291, 303, 304, 314, 315 КПК України, суд, -
Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_4 .
Повернути прокурору для усунення недоліків обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному 09.06.2015 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015110000000292 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Зазначені в ухвалі недоліки обвинувального акту прокурору усунути протягом місяця.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 щодо заміни виду запобіжного заходу.
Вважати продовженим запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у виді застави.
Повернути скаргу захисника ОСОБА_4 на дії слідчого.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі семи днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: ОСОБА_1