Є.У. 366/3097/15-ц
Пр. № 2/366/23/16
21 квітня 2016 року суддя Іванківського районного суду Київської області Тетервак Н.А.,розглянувши в смт. Іванків, в порядку ст. 197 ЦПК України, справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,
23 лютого 2016 року Іванківський районний суд в заочному провадженні розглянув справу за позовом ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалив рішення, яким позов позивача задоволено.
Відповідачка звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення(а.с. 153),мотивуючи тим,що, вирішуючи спір у заочному провадженні ,суд порушив вимоги ст. ст. 27,143,212 ЦПК України, а відповідач був позбавлений можливості надати в суді свої пояснення, а рішення є незаконним,оскільки банк не довів надання їй кредитних коштів.
Також, що заочне рішення,відповідно до вимог ст. 232 ЦПК України, ухвалюється судом у тих випадках,коли належно повідомлений відповідач не з»явився в суд без поважних причин і про це не повідомив суд.
Вона була повідомлена про розгляд справи 23.02. 2016 року, проте з 20 лютого по 25 лютого 2016 року знаходилася на лікарняному,про що свідчить листок непрацездатності.
Її адвокат перебував у відрядженні,не міг повідомити про стан її здоров»я, а самостійно це зробити вона не могла.
Ухвалюючи заочне рішення, суд порушив принцип змагальності( ст. 10 ЦПК України),оскільки позивач своїми доказами не довів позовних вимог,з якими вона не згодна,оскільки постійно вносила суми платежів,передбачені договором, але вона, як відповідач, була позбавлена можливості захистити свої права.
В судове засідання відповідачка та представник відповідачки не з»явилися. Судом повідомлені.
Представник позивача ПАТ»РайффайзенБанк Аваль» надав заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення та про розгляд заяви у відсутності представника.
Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом,що ухвалив рішення,за письмовою заявою відповідача.
Умови перегляду заочного рішення передбачено ст. 224 ЦПК України,а саме:у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними та може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Як слідує з матеріалів цивільної справи №366/3097/15-ц(Пр.№2/366/668/15; №2/366/23/16) позовна заява надійшла до суду 12 листопада 2015 року,провадження відкрито 14 грудня 2015 року(а.с. 105),після усунення позивачем недоліків,та призначено до розгляду на 30. 12. 2015 року.
Позивачка була повідомлена,але не з»явилася . Надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку з тим,що вона має намір найняти професійного адвоката( а.с. 111).
Розгляд справи відкладено на 10 лютого 2016 року(а.с.114- 115).
10.02. 2016 року адвокат відповідачки ОСОБА_3 надіслав клопотання (а.с. 121) про відкладення справи на інший день. Причину такого відкладення не вказав.
Відповідачка в судове засідання не з»явилася. Заяв,клопотань не надіслала.
Розгляд справи відкладено на 23 лютого 2016 року.
Відповідачка та представник відповідачки про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно(Шувалова-16.02. 16-а.с. 131). Представник відповідачки- 18.02.2016 р.).
Відповідачка та представник відповідачки в судове засідання не з»явилися. Про причини неявки не повідомили. Представник відповідачки надіслав 22.02.16 клопотання про витребування доказів, яке було судом відхилено( а.с. 138).
Відповідно до ст. 229 ЦПК України,заява про перегляд заочного рішення повинно бути подана у письмовій формі.
У заяві про перегляд заочного рішення (п.3 ч.2) має бути зазначено обставини,що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це.
З фотокопії листка непрацездатності Серії АГЮ№569356,виданого Бориспільською ЦРЛ слідує,що з 16.02. 2016 по 20.02. 2016 року відповідач ОСОБА_1 знаходилася на амбулаторному лікуванні( а.с. 160).
Отже, вже 16.02. 2016 р. відповідач знала про те,що вона захворіла, що їй буде відкрито листок непрацездатності,проте, суд про дану обставину не повідомила.
Про те, що представник знаходився у відрядженні, відповідач доказів не надала.
П.4 ч.2 ст. 229 ЦПК України вказує на те,що у заяві про перегляд заочного рішення мають бути посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти його вимог.
Відповідачка просить скасувати заочне рішення від 23 лютого 2016 року, вважає його недоведеним,оскільки позивач не надав,на її думку, достатніх розрахунків про те,що вона брала вказані кошти,а також, їх не повернула, з чим вона не згодна.
Відповідач заперечує вимоги позивача,проте, їх нічим не підтверджує,а апелює загальними фразами:»банк не підтвердив суму боргу», «вона сплачувала кредит»,хоча немає ніяких посилання на платіжні квитанції та розрахунків сплачених, чи несплачених платежів,оскільки правом позичальника є не лише отримати суму кредиту, але й правом та обов»язком контролювати процес його сплати,не покладаючись на одного кредитодавця.
Відповідно до ст. 231 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2)скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Оцінивши всі аргументи неявки відповідача в судове засідання 23.02. 2016 року у справі, суд не вважає їх поважними, а отже, заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 228-231 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 23.02. 2016 року у справі за позовом ПАТ»ОСОБА_2 Аваль» про стягнення заборгованості,- залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку,шляхом подачі апеляції до Апеляційного суду Київської області на протязі 10 днів. з часу отримання копії ухвали.
Суддя: