"14" квітня 2016 р. м. Київ К/800/3084/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
суддівГоляшкіна О.В.
Шведа Е.Ю.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Одеського міського управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсною реєстрації статуту в новій редакції, зобов'язання скасувати реєстрацію статуту та внести запис про скасування реєстрації статуту в новій редакції за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року
У березні 2013 року ОСОБА_4 в Приморському районному суді м. Одеси пред'явив позов до Одеського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсною реєстрації статуту в новій редакції, зобов'язання скасувати реєстрацію статуту та внести запис про скасування реєстрації статуту в новій редакції.
Просив:
- визнати недійсною державну реєстрацію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельно-монтажне управління № 6" (далі - ТОВ "РБМУ № 6") (ідентифікаційний код 00205848) у новій редакції від 08 серпня 2000 року (реєстраційна дія № 035 679 60Ю 001 0769 від 28 грудня 2000 року. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи у новій редакції);
- зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію статуту ТОВ "РБМУ № 6" (ідентифікаційний код 00205848) у новій редакції від 08 серпня 2000 року (реєстраційна дія № 035 679 60Ю 001 0769 від 28 грудня 2000 року);
- зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію статуту ТОВ "РБМУ № 6" (ідентифікаційний код 00205848) у новій редакції від 26 березня 2004 року (дата реєстрації 02 грудня 2004 року запис № 155 610 500 010 02643) і наступні державні реєстрації змін і доповнень до статуту Товариства;
- зобов'язати відповідача внести до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - запис № 155 611 100 190 02643 від 02 квітня 2012 року про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "РБМУ № 6" (ідентифікаційний код 00205848) на підставі рішення засновників (учасників) про ліквідацію юридичної особи, запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру, місцезнаходження - 65007, м. Одеса, Малиновський район, вул. Ватутіна, буд.14.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та не дотримання вимог процесуального права, ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову про задоволення його позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття судом касаційної інстанції рішення, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, та залишаючи таке рішення суду першої інстанції без зміни, суд апеляційної інстанції, виходили з того, що за результатом розгляду спорів в інших справах, судовими рішеннями, які набрали законної сили, неодноразово встановлений факт відсутності правових підстав для скасування державної реєстрації статуту ТОВ "РБМУ № 6" у новій редакції від 08 серпня 2000 року та від 26 березня 2004 року.
При вирішенні спору суди в оскаржуваних рішеннях вказали на те, що протокол ТОВ "РБМУ № 6" від 08 серпня 2000 року № 3 про затвердження Статуту в новій редакції та протокол про затвердження Статуту в новій редакції в 2004 році у встановленому законодавством порядку судом не скасовані, а також, що в матеріалах справи відсутнє судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "РБМУ № 6", що могло б стати підставою для зобов'язання відповідача внести відповідний запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "РБМУ № 6".
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає вказати на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року (справа № 2а/1570/2257/2011), залишеною без зміни ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2012 року, відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - ТОВ "РБМУ № 6" про визнання протиправними дій щодо державної реєстрації статуту підприємства у новій редакції від 08 серпня 2000 року та у редакції від 26 березня 2004 року.
Також рішенням Господарського суду Одеської області від 16 листопада 2011 року (справа № 20/14-3868-2011) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_13 до ТОВ "РБМУ № 6" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 08 серпня 2000 року, визнання недійсною нової редакції статуту підприємства та скасування запису про державну реєстрацію статуту товариства у новій редакції.
Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Проте, є невірними висновки судів, що відповідно до вказаних норм процесуального закону обставини, встановлені вказаними вище судовими рішеннями, мають преюдиційне значення, оскільки за суб'єктним складом учасників судового розгляду дана справа відрізняється від інших справ.
Отже, суд першої інстанції у своєму рішенні не міг посилатися на встановлення обставин щодо спору судами в інших справах. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на таке порушення процесуального закону і помилково залишив в законній силі рішення суду першої інстанції, яке було ухвалене без повного та всебічного з'ясування обставин справи та належної правової оцінки оскаржуваних реєстраційних дій з позиції правомірності їх вчинення відповідачем.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи допустив істотну неповноту встановлення обставин у справі, яка не може бути усунена судом касаційної інстанції.
Крім того, колегія суддів вказує й на таке.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або Іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позивачем пропущено строк звернення до суду. При цьому, ОСОБА_4 не порушував клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не надав доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх інтересів.
Суд першої інстанції не надав відповідної оцінки цим обставинам, а також не звернув увагу на те, що відповідач у своїх запереченнях на адміністративний позов наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимог вказаного процесуального законодавства, що призвело до ухвалення незаконних рішень, які підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно взяти до уваги наведене, більш повно встановити обставини справи в обсязі вказівок суду касаційної інстанції та у залежності від встановленого вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_4 до Одеського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсною реєстрації статуту в новій редакції, зобов'язання скасувати реєстрацію статуту та внести запис про скасування реєстрації статуту в новій редакції, направити до суду першої інстанції для нового розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Голяшкін О.В.
Швед Е.Ю.