15 квітня 2016 року м.Київ К/800/10421/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Чернівецької міської ради, Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області про скасування рішення міської ради, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним і його скасування, та за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішень міської ради, визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними і їх скасування, -
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Чернівецької міської ради, Чернівецького міського управління земельних ресурсів, в якому просила скасувати рішення 34 сесії ІV скликання Чернівецької міської ради від 07 липня 2005 року №768 в частині надання дозволу на видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку виданому ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, виданого Чернівецьким міським управлінням земельних ресурсів від 23 грудня 2005 року, та визнати недійсним і скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 23 грудня 2005 року, виданого на ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1
ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Чернівецької міської ради, треті особа на стороні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_2, в якому просили скасувати рішення 17 сесії XXIV скликання Чернівецької міської ради від 02 грудня 2003 року №348 в частині надання дозволу про видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку виданому ОСОБА_8 серії НОМЕР_2, виданого Чернівецьким міським управлінням земельних ресурсів від 02 квітня 2004 року; скасувати рішення 19 сесії У скликання Чернівецької міської ради від 30 серпня 2007 року №385 в частині надання дозволу про видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку виданому ОСОБА_8 серії НОМЕР_6 площею 0,1000 га.; визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку виданому ОСОБА_8 серії НОМЕР_3, виданий Чернівецьким міським управлінням земельних ресурсів від 02 квітня 2004 року (земельна ділянка площею 0, 1200 га для ведення садівництва) недійсним і скасувати; визнати Державний акт серія НОМЕР_4 виданий на підставі рішення 19 сесії У скликання Чернівецької міської ради від 30 серпня 2007 року №385, площею 0.1000 га для «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» недійсним і скасувати; визнати Державний акт серія НОМЕР_5 виданий на підставі рішення 17 сесії ХХІУ скликання Чернівецької міської ради від 02 грудня 2003 року №348, площею 0,0200 га «для ведення садівництва», недійсним та скасувати; визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі договору дарування від 25 липня 2008 року №3748, виданого Чернівецькою міською радою 21 серпня 2009 року, недійсним та скасувати; визнати Державний акт серії НОМЕР_8 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення садівництва, на підставі договору дарування від 25 липня 2008 року №3753, виданого Чернівецькою міською радою 21 серпня 2009 року, недійсним та скасувати.
Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 грудня 2015 року адміністративні позови задоволені повністю.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1, постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 грудня 2015 року скасовано; провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Чернівецької міської ради, Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області про скасування рішення міської ради, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним і його скасування, та за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішень міської ради, визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними і їх скасування закрито.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року скасувати, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 по суті.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно положень вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Зі змісту судових рішень вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок: площею 0,10 га по АДРЕСА_2 до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7, виданого 21 серпня 2009 року Чернівецькою міською радою, на підставі договору дарування від 25 липня 2008 року № 3748, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських і будівельних споруд, а також площею 0,02 га по АДРЕСА_2 товариство «Енергетик-2», ділянка №22, відповідно Державного акту НОМЕР_9, виданого Чернівецькою міською радою 21 серпня 2009 року, на підставі договору дарування №3753 від 25 липня 2008 року; цільове призначення ділянки - для ведення садівництва. Вказані земельні ділянки знаходилися у користуванні та власності ОСОБА_7 та були подаровані останнім позивачці ОСОБА_2
Вказані земельні ділянки як одна ціла площею 0,1200 га належала ОСОБА_8 на підставі рішення 17 сесії ХХІV скликання від 02 грудня 2003 року Чернівецької міської ради №348 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 02 квітня 2004 року, цільове призначення - для ведення садівництва.
02 липня 2008 року ОСОБА_8 видано нові Державні акти на право власності на земельну ділянку: Державний акт серія НОМЕР_6 на підставі рішення 19 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 30 серпня 2007 року №385, площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та спору та Державний акт серія НОМЕР_10 на підставі рішення 17 сесії ХХІV скликання Чернівецької міської ради від 02 грудня 2003 року №348, площею 0,0200 га для ведення садівництва.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0.0946 га. по АДРЕСА_2 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11, виданого Чернівецьким міським управлінням земельних ресурсів 23 грудня 2005 року, цільове призначення ділянки - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
В обґрунтування вимог про скасування вищезазначених рішень та виданих на їх підставі державних актів, позивачі зазначали про суттєві порушення і незаконність видачі оскаржуваних державних актів на землю, якими фактично змінено площі земельних ділянок будинку АДРЕСА_2
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності порушень при виготовленні технічної документації на вищезазначені земельні ділянки позивачів, що слугували підставою для прийняття рішень Чернівецької міської ради та видачі відповідних Державних актів.
Апеляційній суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив із непідсудності даної справи адміністративному суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За змістом статей 2, 5 Земельного кодексу України міськрада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.
У даній справі міська рада, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст.5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У спірних відносинах їх учасники не підпорядковані один одному, а суб'єкт владних повноважень - міська рада - владних управлінських функцій не здійснювала.
Отже, спори предметом яких є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно права власності, розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, розгляду за правилами КАС не підлягають. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Вищенаведена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-493а14, від 09 грудня 2014 року у справі №21-308а14, від 26 січня 2016 року у справі № 21-3367а15.
За вказаними обставинами апеляційний суд правомірно закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що даний спір не носить характеру публічно-правового, не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Зі змісту касаційної скарги не вбачається підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, дана касаційна скарга є необґрунтованою, викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.211, 213, п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Чернівецької міської ради, Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області про скасування рішення міської ради, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним і його скасування, та за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішень міської ради, визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними і їх скасування.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Голяшкін