20 квітня 2016 року м. Київ К/800/10926/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, треті особи: Генеральна прокуратура України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про визнання протиправним та скасування рішення,
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що конкурсна комісія формує рейтинговий список лише двічі: перший раз - за результатами першого рівня конкурсу (професійний тест) для визначення кандидатів, які будуть допущені за цим рейтинговим списком до другого рівня та другий раз - за результатами першого та другого рівня конкурсу для визначення кандидатів, які будуть допущені за цим рейтинговим списком до третього та четвертого рівнів конкурсу.
Порядком проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників не встановлено повноважень у комісії формувати та затверджувати інші рейтингові списки кандидатів на зайняття адміністративних посад місцевої прокуратури, у тому числі, за результатами четвертого рівня конкурсу - співбесід з кандидатами.
Дане кореспондується з пунктом 4.4 Порядку щодо повноважень комісії, зокрема, формування рейтингового списку та визначення кандидатів для участі в наступному рівні конкурсу, в той час як співбесіда є останнім рівнем конкурсу.
Разом з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог позивача посилаючись на те, що рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом від 06.11.2015, є правовим актом індивідуальної дії, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правових актів, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» та Порядку, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 98 від 20.07.2015, це рішення стосується прав, інтересів та обов'язків чітко визначеного кола осіб, перелік яких наведено у п. 1.1 цього протоколу.
Фактично рішення комісії, як правовий акт індивідуальної дії, вичерпав свою дію після його реалізації, а тому, на думку суду першої інстанції, вимога позивача про визнання протиправним даного рішення є неналежним способом захисту порушеного права, і поновлення прав позивача можливе лише шляхом оскарження наказу про призначення особи на посаду, на яку претендував позивач.
Крім того, п. 2.1 рішення комісії від 06.11.2015, яким затверджено список кандидатів для подання Генеральному прокурору України рекомендації про призначення керівником Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, - не порушує права, свободи чи інтереси позивача, оскільки вказана частина рішення (п. 2.1) не стосується позивача особисто.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року змінено, виключено мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та визначено мотиви за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року залишено без змін.
Змінюючи мотиви, викладені в рішенні суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Порядком проведення конкурсу не заборонено складати саме список за результатами оцінювання кандидатів здійсненного під час співбесіди, проте такий список не є подібним рейтинговому списку складеному за результатами перших двох етапів, оскільки співбесіда не є змаганням, а його результати формуються за висновками оцінювання проведеного комісією під час співбесіди та затвердження такого списку за результатами співбесіди з метою реалізації каскадного принципу подання кандидатур не порушує права та законні інтереси позивача.
Комісія наділена сукупністю прав та обов'язків, що надають можливість на власний розсуд визначитися з оцінкою учасника конкурсу. Саме конкурсна комісія за приписами Порядку надає оцінку професійних, морально-ділових і управлінсько-організаторських здібностей кандидата, необхідних для виконання службових обов'язків.
Конкурсна комісія за результатами співбесіди має можливість на власний розсуд шляхом голосування прийняти рішення - надати остаточну рекомендацію про призначення кандидатів на адміністративні посади в місцевих прокуратурах.
Таким чином, повноваження конкурсної комісії щодо прийняття оскаржуваного рішення у межах компетенції є дискреційним.
Тобто, суд в межах цієї справи не може здійснити оцінку якостей, здібностей та характеристик кандидатів на керівні посади у Іллічівській місцевій прокуратурі Одеської області, та, відповідно, встановити у кого з кандидатів, які пройшли до четвертого рівня конкурсу, найкращі якості та здібності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що жодним нормативно-правовом актом не встановлені обмеження (заборони) щодо скасування судом правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень після його реалізації, що також ставить під сумнів висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову лише з цих підстав та вказаний спосіб захисту порушеного права, передбачений пунктом 1 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, зазначає, що жодною нормою Порядку не встановлено наявність повноважень у Конкурсної комісії формувати та затверджувати інші рейтингові списки кандидатів на зайняття адміністративних посад місцевої прокуратури, у тому числі за результатами четвертого рівня конкурсу - співбесід з кандидатами.
Отже, відповідач здійснив вказані дії та прийняв рішення при відсутності у нього відповідних повноважень.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, треті особи: Генеральна прокуратура України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка