13 квітня 2016 року м. Київ К/800/35772/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М.(доповідач), Швеця В.В., Штульман І.В.,
здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом громадянина Грузії ОСОБА_5 до Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Прикордонний загін) про скасування заборони в'їзду в Україну за касаційною скаргою позивача на судові рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 червня 2015 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року,
У червні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
поновити строк звернення до адміністративного суду;
скасувати заборону в'їзду в Україну;
зобов'язати Прикордонний загін скасувати в паспорті відмітку «Заборонено в'їзд в Україну терміном на 3 (три) роки до 6 березня 2017 року», шляхом проставлення штемпелю «Анульовано» у зв'язку з чим повідомити Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про скасування заборони в'їзду в Україну громадянина Грузії ОСОБА_5
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 червня 2015 року, залишеною без змін Донецьким апеляційним адміністративним судом від 15 липня 2015 року, позовні вимоги залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду. Вказує на те, що намагався вирішити питання про досудове скасування заборони в'їзду, проте на його скаргу дана відповідь, що підстави для скасування зазначеного рішення відсутні. Вважає, що строк не пропущений, оскільки про порушення права дізнався із відповіді Прикордонного загону.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
Строки реалізації права подати адміністративний позов встановлені КАС України або іншими законами.
Відповідно частин першої та другої статті 99 цього Кодексу адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судами установлено, що рішення про заборону в'їзду на територію України терміном на три роки, яке є предметом оскарження, прийнято відповідачем 6 березня 2014 року. В той же день в паспорті ОСОБА_5 проставлено штамп «Заборонено в'їзд в Україну терміном на три роки до 6 березня 2017 року» та відправлено його на територію Грузії. До суду позивач звернувся лише 05.06.2015 року, тобто поза межами строків, передбачених частиною другою вище згаданої норми.
Законодавством встановлені досить короткі строки звернення до адміністративного суду, що покликане реалізувати принцип оперативності та економічності адміністративного процесу.
Доводи касаційної скарги про досудове врегулювання спору є необґрунтованими, оскільки такий порядок вирішення спору не є обов'язковим для даного виду позову.
Тому посилання позивача на те, що суди обмежили його право судового захисту не ґрунтується на нормах законодавства.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а судові рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 червня 2015 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
В.В. Швець
І.В. Штульман