ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.04.2016Справа №910/3199/16
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ ПЛЮС"
про зобов'язання вчинити дії та стягнення
Суддя - Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 по довіреності № б/н від 04.01.2016р.
від відповідача: не з'явились
Обставини справи :
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ ПЛЮС" про повернення устаткування (бувше в експлуатації) на загальну суму 150 000, 00 гривень, а саме: причеп платформа білого кольору 2005 року випуску, марка Hofmann серійний номер НОМЕР_5 модель П4270-2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту; машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann НІ 8, заводський номер НОМЕР_6, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту; машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann Н18-1, заводський номер 191/0059. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту та стягнення пені у розмірі 44 284,94 грн., 3% річних в сумі 3 797,26 грн. та 32 400,00 - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 1 від 16.12.2014р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2016р. порушено провадження у справі № 910/3199/16, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 23.03.2016 р. за участю представників сторін.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2016р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 18.04.2016р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Адже відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.).
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
У судовому засіданні 18.04.2016р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що 16 грудня 2014 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаки плюс» (далі покупець) було укладено договір купівлі - продажу.
Відповідно до умов договору, продавець зобов'язаний передати з моменту підписання даного договору у власність покупцеві бувше в експлуатації устаткування на загальну суму 150 000,00 грн. переліку якого зазначено у додатку № 1 від 16.12.2014 року до даного договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язаний прийняти устаткування і зробити розрахунки за устаткування у терміни і розмірах передбачених договором.
Пунктом 10.1. даного договору встановлено, що договір набуває силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком №1 до договору Купівлі продажу № 1 від 16.12.2014 року встановлено, що перелік устаткування, що продається по Договору наступний:
Причеп платформа білого кольору 2005 року випуску, марка Hofmann серійний номер НОМЕР_5 модель П4270-2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту.
Машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann Н 18, заводський номер НОМЕР_6, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту.
Машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann Н18-1, заводський номер 191/0059. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту.
За умовами договору продавець бере на себе зобов'язання в момент підписання даного договору, передати покупцеві устаткування, що продається та перелік якого зазначено в додатку № 1 до договору, технічні паспорти з сертифікатами якості, а також інші супутні документи (п. 2.1. договору), а покупець бере на себе зобов'язання прийняти устаткування від продавця і здійснити за них плату в термін і у порядку передбачених даним договором та додатком № 1 до нього (п. 2.2. договору).
Розділом п'ятим договору визначено порядок розрахунків, відповідно до якого:
5.1. загальна вартість устаткування зазначеного у п. 1.1. даного договору складає 150 000,00 грн.
5.2. оплата за устаткування здійснюється покупцем шляхом готівкового або безготівкового розрахунку, шляхом внесення готівкових коштів в касу продавця або перерахування коштів на розрахунковий розрахунок продавця.
5.3. момент переходу права власності на устаткування від продавця до покупця рахується дата підписання даного договору та додатку до нього, а саме 16.12.2014р.
5.4. остаточний розрахунок за продане устаткування покупець повинен здійснити не пізніше ніж 31.03.2015р.
Факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем підтверджується матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що покладені за Договором зобов'язання, щодо оплати отриманого Устаткування відповідач не виконав.
Таким чином, невиконання Відповідачем свого обов'язку щодо оплати придбаного Устаткування за Договором купівлі продажу призвело до порушення умов договору купівлі продажу, законних прав та інтересів позивача.
З метою, досудового урегулювання питання, позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу від 21.10.2015 року про виконання умов договору, а також претензію від 26.11.2015 р. про сплату відповідно до умов Договору купівлі продажу № 1 від 16.12.2014 року загальної вартості Устаткування у розмірі 150 000, 00 грн.
Однак, Відповідач відповіді на Вимогу та Претензію не надав та розрахунків відповідно до умов Договору не здійснив.
За вказаних обставин позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ ПЛЮС" повернути устаткування (бувше в експлуатації) на загальну суму 150 000, 00 гривень, а саме:
причеп платформа білого кольору 2005 року випуску, марка Hofmann серійний номер НОМЕР_5 модель П4270-2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту;
машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann НІ 8, заводський номер НОМЕР_6, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту;
машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann Н18-1, заводський номер 191/0059. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту.
Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Договір № 1 від 16.12.2014р. є договором купівлі - продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, позивач у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору передав у власність відповідача устаткування: причеп платформа білого кольору 2005 року випуску, марка Hofmann серійний номер НОМЕР_5 модель П4270-2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту; машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann НІ 8, заводський номер НОМЕР_6, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту; машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann Н18-1, заводський номер 191/0059. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту, що підтверджується матеріалами справи.
Станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 150 000,00 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.
Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в порушення умов договору отриманий товар не оплатив.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору купівлі продажу № 1 від 16.12.2014р. та положення ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, вимоги позивача повернення майна за договором договору купівлі продажу № 1 від 16.12.2014р є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 44 284,94 грн., 3% річних в сумі 3 797,26 грн. та 32 400,00 - інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті. Якщо зобов'язання виражене в банківському металі, то відповідне правовідношення не є грошовим зобов'язанням, і до нього не застосовуються норми про відповідальність за порушення такого зобов'язання.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене та те, що Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 обрано такий спосіб захисту порушеного права, як повернення майна (не грошове зобов'язання), тому суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 44 284,94 грн., 3% річних в сумі 3 797,26 грн. та 32 400,00 - інфляційних втрат за порушення умов договору купівлі продажу № 1 від 16.12.2014р. оскільки дана вимога носить характер грошового зобов'язання, тому ці дві форми захисту порушеного права обрані позивачем є взаємовиключними.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач доказів на спростування обставин повідомлених позивачем та доказів належного виконання умов договору суду не надав.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ ПЛЮС" (04116, м. київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 2/20 кв. 39, код ЄДРПОУ 31926706) повернути Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 (01033, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) - устаткування (бувше в експлуатації) на загальну суму 150 000, 00 гривень, а саме:
причеп платформа білого кольору 2005 року випуску, марка Hofmann серійний номер НОМЕР_5 модель П4270-2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту;
машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann НІ 8, заводський номер НОМЕР_6, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту;
машина для розмітки доріг 2005 року випуску, марка Hofmann Н18-1, заводський номер 191/0059. Вартість продажу 50 000,00 гривень. Технічний стан - потребує капітального ремонту.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ ПЛЮС" (04116, м. київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 2/20 кв. 39, код ЄДРПОУ 31926706) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (01033, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 21.04.2016р.
Суддя Трофименко Т.Ю.