ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.04.2016Справа №910/5239/16
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9 433,40 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9 433,40 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 лютого 2015 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 37704а5х, за яким застраховано автомобіль марки Toyota, д.н. НОМЕР_1.
17.04.2015 р. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Toyota, д.н. НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_2 та автомобіля марки Renault, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова № 646/5672/15-п від 12.05.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання вимог договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 10 481,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 172284 від 05 травня 2015 року.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Renault, д.н. НОМЕР_2 застраховано у товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АІ/0467799.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.03.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.2016 р.
08.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла витребувана інформація.
13.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.
18.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 18.04.2016 р. представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду від 25.03.2016 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0130 36588296, 01030 36588326 відповідно.
Відповідач будь-яких доказів неможливості заміни юриста на іншого представника та про зайнятість його єдиного юриста не додав до поданого клопотання.
Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до абзацу 2 підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
19 лютого 2015 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 37704а5х, за яким застраховано автомобіль марки Toyota, д.н. НОМЕР_1.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З довідки № 61892151 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 17.04.2015 р. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Toyota, д.н. НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_2 та автомобіля марки Renault, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова № 646/5672/15-п від 12.05.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.
З рахунку-фактури № 1-00001308 від 29 квітня 2015 року видно, що вартість робіт та запчастин становить 12 231,55 грн.
Страховик склав страховий акт № 1.003.15.05473/VESKO10116 від 30.04.2015 р. та розрахунок страхового відшкодування до нього, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 10 481,55 грн.
На виконання вимог договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 10 481,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 172284 від 05 травня 2015 року.
Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Renault, д.н. НОМЕР_2 застраховано у товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АІ/0467799, розмір франшизи становить 0,00 грн.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачеві претензію на суму 10 481,55грн. вих. № ЛВ9733від 25.08.2015 р.
Як зазначає позивач, товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" сплатила на користь позивача суму в розмірі 1 048,5 грн.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Toyota, д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, код ЄДРПОУ 35265086) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в розмірі 9 433 (дев'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 40 коп., судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 21.04.2016 року.
Суддя С.М.Мудрий