"12" квітня 2016 р. м. Київ К/800/2098/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013р. у справі № 2а/0570/7198/2011 за позовом ОСОБА_4 до Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, Відділу Держкомзему у Волноваському районі, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецької області, третя особа ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
Позивач звернувся з позовом, в якому, з урахуванням доповнення позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Волноваської районної державної адміністрації № 201 від 05.03.2007 року;
- визнати незаконним рішення Іванівської сільської ради за №У/5-40 від 25.10.2006 року про надання згоди ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки площею 1,15 га пасовищ, у складі якої було незаконно внесено земельну ділянку ОСОБА_4, площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати протиправною бездіяльність Волноваського районного відділу земельних ресурсів, виявленою у відсутності проектно-технічної документації, необхідної для відводу земельної ділянки в натурі, у відсутність реєстрів земель, які знаходяться у користуванні та оренді, у самоусуненні від прийняття рішень щодо передачі земельних ділянок у користування без перевірки документації на предмет уже перебування земельної ділянки у користуванні;
- у разі визнання протиправними та незаконними рішень, протиправної бездіяльності відповідачів, зобов'язати відповідачів привести у відповідність до норм чинного законодавства України своїх рішень щодо правового статусу земельної ділянки позивача площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1;
- у разі визнання протиправними та незаконними рішень, протиправної бездіяльності відповідачів, стягнути з відповідачів за рахунок державного бюджету в рівних долях на користь позивача матеріальні збитки у розмірі 20000 грн., та завдану моральну шкоду у розмірі 20000 гривень;
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів колгоспу «Україна» №11 від 02.12.1988 року, виконкому Іванівської сільської ради №52 від 14.12.1988 року та № 80 від 12.06.1996 року йому була виділена на праві постійного користування земельна ділянка площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1. Позивач користувався вказаною ділянкою 15 років, але не мав можливості оформити право власності чи оренди через інвалідність 3 групи та відсутність коштів. Однак 5 березня 2007 року Волноваська райдержадміністрація видала розпорядження № 206 про надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для відводу земельної ділянки, якою користувався позивач, таким чином позбавивши його права на першочергове придбання вказаної земельної ділянки. Рішенням Іванівської сільської ради №V\10-91 від 20.06.2007 року незаконно порушене право користування земельною ділянкою було відновлено. Однак розпорядження Волноваської райдержадміністрації № 206 про надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для відводу земельної ділянки скасовано не було.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2013р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013р. надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням загальних зборів колгоспу «Україна» №11 від 02.12.1988 року було виділено ОСОБА_4 земельну ділянку в розмірі 0,15 га в АДРЕСА_1 (із колективної власності) без вказівки на її цільове призначення. Рішенням виконкому Іванівської сільської ради № 52 від 14.12.1988 року позивачу було надано дозвіл на будівництво дачних будинків. Рішенням виконкому Іванівської сільської ради за № 80 від 12.06.1996 року ОСОБА_4 була виділено земельну ділянку площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Іванівської сільської ради Волноваського району Донецької області від 12.10.2005р. № IV/25-7 «Про надання згоди на припинення права користування земельними ділянками», з урахуванням змін згідно рішення Іванівської сільської ради від 17.03.2006р. № IV/31-5, було припинено ОСОБА_4 право користування земельною ділянкою площею 0,16 га.
В подальшому, розглянувши протест прокурора Волноваського району, Рішенням Іванівської сільської ради від 20.06.2007р. № V/10-91 були внесені зміни до рішення Іванівської сільської ради від 12.10.2005р. № IV/25-7 шляхом виключення з переліку осіб, яким припинялось право користування - ОСОБА_4
Спірна земельна ділянка пасовищ згідно проекту встановлення меж населених пунктів Іванівської сільської ради Волноваського району Донецької області, затвердженого рішенням Волноваської районної ради народних депутатів від 05.04.1995 року «Про затвердження проектів встановлення меж: селищ міського типу та сільських населених пунктів на території району», проекту формування території та встановлення Іванівської сільської Ради Волноваського району Донецької області затвердженого рішенням Волноваської районної ради народних депутатів від 05.04.1995 року «Про затвердження проектів формування територій та встановлення меж міського, селищних та сільських Рад народних депутатів» та проекту реформування КСП «Україна» Іванівської сільської ради Волноваського району Донецької області, ухваленого загальними зборами від 08.08.2000 року, знаходиться за межами населених пунктів Іванівської сільської ради.
Розпорядженням голови Волноваської районної державної адміністрації Донецької області від 05.03.2007 року № 206 надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,15 га пасовищ в оренду терміном на 49 років для сінокосіння із земель запасу сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради, розташованих за межами населеного пункту.
Законом України від 29.06.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла» внесені зміни до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 року, згідно яких прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розглядаються в установленому законом порядку.
Розпорядженням голови Волноваської районної державної адміністрації Донецької області від 27.06.2012 року № 425 надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,15 га пасовищ в оренду терміном на 49 років для сінокосіння із земель запасу сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради, розташованих за межами населеного пункту.
Листом від 04.11.2013 №70 ФОП ОСОБА_7 повідомив начальника Відділу держземагенства у Волноваському районі Донецької області про те, що на підставі Розпорядження голови Волноваської районної державної адміністрації Донецької області від 27.06.2012 року № 425 розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,15 га пасовищ в оренду терміном на 49 років для сінокосіння із земель запасу сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради. Проект переданий на затвердження до Головного управління Держземагенства у Донецькій області.
За таких обставин, розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,15 га пасовищ, відповідачами фактично добровільно задоволено позовні вимоги стосовно позбавлення права на земельну ділянки площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1.
Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позовними вимогами у даній справі є: - оскарження розпорядження Волноваської районної державної адміністрації № 201 від 05.03.2007 року, - оскарження рішення Іванівської сільської ради за №У/5-40 від 25.10.2006 року, - бездіяльність Волноваського районного відділу земельних ресурсів, - зобов'язати відповідачів вчинити певні дії, - стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
Проте розглядаючи справу суди попередніх інстанцій не дослідили жодної з позовних вимог. Це свідчить про те, що судом справа по суті взагалі не розглядалась.
Вирішуючи питання про законність або незаконність оскаржуваного рішення суб'єкту владних повноважень, судам належало зробити висновки на відповідність цього рішення приписам ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно ч. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підставами для визнання рішення недійсним (нечинним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення. При цьому обов'язковою умовою визнання рішення недійсним (нечинним) є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи судам необхідно було дати оцінку оскаржуваному розпорядженню Волноваської районної державної адміністрації № 201 від 05.03.2007 року та рішенню Іванівської сільської ради за №У/5-40 від 25.10.2006 року на відповідність чинному на той час законодавству.
Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.09.2013р. № К/9991/58426/11 у даній справі вже скасовувались рішення суду першої та апеляційної інстанції, а справа направлялась на новий розгляд з вимогою надати оцінку оскаржуваному розпорядженню та рішенню. Підстави та мотиви викладені в судовому рішенні. Однак суди на зазначені вказівки уваги не звернули.
Відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що рішення судів вимогам ст.159 КАС України не відповідають. Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій. Відповідно до приписів ст.220 КАСУ допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.
З огляду на викладене, судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить усунути недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: