12 квітня 2016 року м. Київ К/800/32541/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.
Суддів -Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргоюКиївської міської митниці
напостанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року
у справі№810/461/15
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»
доКиївської міської митниці
провизнання протиправними та скасування рішень
У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось з позовом до Київської міської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: від 05.08.2014 року №100250002/2014/000251/1; від 05.08.2014 року №100250002/2014/000249/1; від 05.08.2014 року №100250002/2014/000250/1; від 12.08.2014 року №100250002/2014/000263/1; від 12.08.2014 року №100250002/2014/000262/2; від 12.08.2014 року №100250002/2014/000261/1; від 12.08.2014 року №100250002/2014/000260/1; від 13.08.2014 року №100250002/2014/000264/1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані Товариством додаткові документи та незаконно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості №100250002/2014/000251/1 від 05 серпня 2014 року, №100250002/2014/000249/1 від 05 серпня 2014 року, №100250002/2014/000250/1 від 05 серпня 2014 року, №100250002/2014/000263/1 від 12 серпня 2014 року, №100250002/2014/000262/2 від 12 серпня 2014 року, №100250002/2014/000261/1 від 12 серпня 2014 року, №100250002/2014/000260/1 від 12 серпня 2014 року, №100250002/2014/000264/1 від 13 серпня 2014 року.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Київська міська митниця звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 листопада 2012 року між Iceland Pelagic ehf, Ісландія (Продавець) з однієї сторони та ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець) з іншої сторони, укладено контракт №455, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує рибну продукцію в асортименті, кількості, за цінами, відповідно до інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до п.2.1. контракту, ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Інвойси на кожну партію товару виписуються не раніше, ніж за 5 днів до поставки товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термоусадочної упаковки, маркування, завантаження, розходи з митного оформлення вантажу у країні Продавця.
Згідно з п.3.1., 3.3. контракту, усі ціни за даним контрактом, а також умови поставок за умовами CIF/FCA Клайпеда, Литва, відповідно до Incoterms, 2010. Місце доставки товару - митний пост "Київ - Західний", м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4.
Платежі за товар здійснюються шляхом грошового переказу у доларах США на банківський рахунок Продавця через 45 днів з дати інвойсу, відповідно до п.2.1. контракту та за умови надання повного пакету документів, вказаних у розділі 7 контракту (п.8.1. контракту).
На підставі зазначеного контракту позивачем імпортовані рибні продукти, а саме свіжоморожена ціла скумбрія (Frozen Mackerel/Scomber Scombrus), торговельна марка Iceland Pelagic ehf, виробник Iceland Pelagic ehf (Vestmannaeyja A500), країна виробництва: Ісландія (IS); код УКТ ЗЕД 0303541010.
Декларантом до митного оформлення товару відповідачу подано наступні митні декларації: 1) №10025000/2014/067085 від 05.08.2014; 2) №100250002/2014/067054 від 05.08.2014; 3) №100250002/2014/067046 від 05.08.2014; 4) №100250002/2014/067331 від 12.08.2014; 5) №100250002/2014/067344 від 12.08.2014; 6) №100250002/2014/067341 від 12.08.2014; 7) №100250002/2014/067328 від 12.08.2014; 8) №100250002/2014/067334 від 12.08.2014.
Відповідно до вказаних декларацій митна вартість товару склала 1,97 та 1,87 доларів США.
На підтвердження митної вартості товару, декларантом були подані наступні документи: контракт № 455 від 29.11.2012; рахунки-фактури; міжнародні автомобільні накладні (CMR); довідки про транспортні витрати; договори про надання послуг з організації перевезень; договори про надання послуг з організації перевезень; страхові поліси.
Під час митного оформлення митним органом на адресу Товариства надіслані електронні повідомлення із пропозицією надати додаткові документи, а саме: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за власним бажанням інші додаткові наявні у декларанта або уповноваженої ним особи документи для підтвердження заявленої митної вартості товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У низці спірних рішень також витребувано копію митної декларації країни відправлення.
На зазначені пропозиції Товариством до митного органу відповідними листами надані додаткові документи: прайс-листи виробника товару; комерційні пропозиції; договори про перевезення; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 29.11.2012 №455; договори страхування. При цьому, повідомлено митний орган про неможливість надання інших документів у зв'язку з їх відсутністю.
За результатами опрацювання зазначених митних декларацій митним органом сформовано картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, якими скориговано митну вартість імпортованого товариством товару, а саме: заявлена митна вартість товару становила 1,97 дол. США та 1,87 дол. США, після коригування по всім МД - 2,23 дол. США. Відповідно до оскаржуваних рішень митна вартість товарів визначалась відповідачем за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних митним органом вартостях.
У графах 33 оскаржуваних рішеннях підставою для коригування митної вартості товару у всіх випадках визначено наступний чинник: відповідно до пункту 2.1 контракту від 29.11.2012 № 455 зазначаються строки виписки рахунку «не пізніше ніж за 5 днів до поставки товару», дата складання інвойсу перевищує вказаний терпін до відкриття CMR. У низці рішень формулювання наступне: умови оплати по контракту не відповідають умовам оплати по інвойсу.
З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання товариством подані нові митні декларації, у яких вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом (МД від 05.08.2014 №100250002/2014/067085, від 05.08.2014 №100250002/2014/067086, від 05.08.2014 №100250002/2014/067084, від 12.08.2014 №100250002/2014/067351, від 12.08.2014 №100250002/2014/067353, від 12.08.2014 №100250002/2014/067352, від 13.08.2014 №100250002/2014/067359 та від 13.08.2014 №100250002/2014/067361).
Листом № УРБ 10/14-4871 від 24.10.2014 р. позивач звернувся до митного органу із заявою про визнання митної вартості товарів, оформлених за поданими товариством митними деклараціями, до якої додав копії додаткових документів.
На зазначений лист митним органом надано відповідь від 03.11.2014 р. №12231/1/26-70-52-05 про відсутність підстав для перегляду прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів листом.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товару в сторону її завищення, ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулось до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення.
Колегія суддів погоджується з позицією судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Між тим, відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом, митний орган посилався на наявність сумніву в правильному визначенні заявленої митної вартості, наявність розбіжностей у документах поданих декларантом для здійснення митного оформлення товару, порушення строків надання додаткових документів та неподання додатково витребуваних документів у повному обсязі.
Проте, ті розбіжності в документах на які вказав митний орган, не відносяться до відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, що з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Таким чином, відповідачем не наведено обґрунтованих обставин, які б свідчили про наявні розбіжності, що не дають можливість підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Що стосується ненадання декларантом усіх запитуваних митним органом документів, то за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, це не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, судами встановлено, що додаткові документи разом із листом №УРБ 10/14-4871 від 24.10.2014 подані позивачем на 80-ий день від 05.08.2014, тобто із дотриманням встановленого законом 80-денного строку з дня випуску товарів.
В оскаржуваних рішеннях митниці зазначено, що митна вартість товару визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
При цьому, відповідачем не доведено неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Проте, формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності оскаржуваних рішень відповідача про коригування митної вартості товарів, а відтак про наявність підстав для їх скасування.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: