19 квітня 2016 року м. Київ К/800/10886/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вказані судові рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність ст.213 КАС України.
Так, згідно із ч.5 ст.213 КАС України до касаційної скарги додаються, зокрема, копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій та документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч приписам вказаної статті, позивачем до касаційної скарги не було додано належної (виданої судом) копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а також документа про сплату судового збору.
Разом з тим, в доданій до касаційної скарги заяві Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, відстрочити або розстрочити його сплату, посилаючись на те, що витрата коштів на сплату судового збору негативно впливатиме на його фінансову спроможність виконувати свої передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зобов'язання перед вкладниками.
Згідно ч.1 ст.88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Втім, заявлене клопотання не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати судового збору; до того ж, обмежене фінансування установи (організації) не є підставою для її звільнення від сплати судового збору; не є вказані аргументи і підставою для відстрочення та розстрочення його сплати.
Відповідно до ч.3 ст.214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачають, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, відстрочення або розстрочення його сплати.
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без руху та надати строк до 10 травня 2016 року для усунення недоліків.
У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник