18 квітня 2016 року м. Київ К/800/10413/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суди, зважаючи на приписи ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України» від 13.02.2008р. №45, відповідно до яких призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, й перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, прийшли до висновку про відсутність підстав для перерахунку позивачу пенсії, необхідність здійснення якого він, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та наказ керівника ДПА №55 від 14.03.2000р., пов'язував зі зміною розміру посадового окладу відповідно до рівня мінімальної заробітної плати.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу (разом із викладеним в ній клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
При цьому, наведені позивачем причини пропуску ним строку касаційного оскарження є достатніми для визнання їх поважними.
Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановлених судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк подання касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник