19 квітня 2016 року м. Київ К/800/10728/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , Головного територіального управління юстиції у Львівській області про повернення майна позивачу,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з актів інвентаризації матеріальних активів та запасів Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 01.11.2014 не встановлено, що вказане позивачем майно перебуває у приміщенні Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Також, щоб працівник установи міг використовувати особисті речі на робочому місці, такому працівники потрібно оформити договірні відносини між працівником та установою. Доказів наявності таких договірних відносин позивачем не надано.
Крім того, відсутність доказів, що підтверджують право власності позивача на перелічені ним особисті речі, а також доказів бездіяльності відповідачів, зокрема наявності відмов або заборони доступу до особистих речей позивача, унеможливлює встановлення наявності порушеного права позивача у публічно-правових відносинах.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Однак, висновки суду суперечать та грубо нехтують практику Європейського суду з прав людини.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , Головного територіального управління юстиції у Львівській області про повернення майна позивачу.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка